Зазвичай гикавка минає самостійно без будь-якого лікування. Якщо вона триває довше двох днів, слід звернутися до лікаря.
Про причини гикавки та як її зупинити, розповідає РБК-Україна з посиланням на допис професора та дієтолога Олега Швеця у Facebook.
У більшості випадків короткочасна (фізіологічна) гикавка виникає через банальне подразнення блукаючого або діафрагмального нерва, які входять до рефлекторної дуги, що керує процесами поза нашою свідомістю.
Лікарі виділяють кілька повсякденних факторів, які змушують діафрагму судомно стискатися.
Якщо епізод триває від 48 годин до місяця (стійка гикавка) або затягується довше 30 днів (хронічна форма), вона перестає бути просто побутовою незручністю.
Такий стан виснажує людину, заважає спати, їсти та розмовляти, призводячи до втрати ваги. За тривалими спазмами можуть ховатися важкі медичні стани: від шлункового рефлюксу (ГЕРХ) і гастриту до запалення легень чи плевриту.
Іноді хронічна гикавка свідчить про ураження центральної нервової системи при інсульті, розсіяному склерозі чи хворобі Паркінсона, а також сигналізує про розвиток пухлин стравоходу, підшлункової залози чи середостіння.
Також спазми можуть запускатися як побічна дія деяких ліків (наприклад, антибіотиків чи препаратів для хіміотерапії) або виникати після хірургічних операцій під загальним наркозом.
У немовлят і новонароджених гикавка є абсолютно природним та поширеним явищем. Найчастіше малюки гикають через банальне заковтування повітря під час активного годування або через переїдання — шлунок збільшується в об'ємі та починає тиснути на діафрагму.
Проте якщо у немовляти гикавка супроводжується постійним кашлем та частими зригуваннями, це може бути ознакою дитячого рефлюксу, що вимагає консультації педіатра.
Для дорослих, які гикають понад дві доби поспіль, візит до лікаря є обов'язковим. Для пошуку першопричини медики використовують широкий спектр обстежень: аналізи крові, рентгенографію грудної клітки, ЕКГ, ендоскопію шлунка, а за потреби - КТ черевної порожнини та МРТ головного мозку.
Універсальних ліків проти спонтанного спазму не існує, проте є кілька перевірених часом маніпуляцій, які допомагають перезапустити блукаючий нерв або підвищити рівень вуглекислого газу в легенях, змушуючи м'язи розслабитися.
Якщо ж гикавка перейшла у хронічну форму, лікар призначить спеціальні медикаменти (наприклад, препарати для зниження кислотності або м’язові релаксанти), а у важких випадках застосовуються навіть нервові блокади.
Щоб ніколи не стикатися з цією проблемою, дотримуйтеся профілактики: їжте повільно, дрібними порціями та уникайте екстремально гарячих страв.
Важливо: якщо раптова гикавка супроводжується слабкістю в кінцівках, порушенням мовлення чи гострим болем у грудях (симптоми інсульту чи тромбоемболії), негайно викликайте швидку допомогу.
Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. РБК-Україна не несе відповідальності за діагнози, поставлені на основі матеріалів сайту. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.