Розставання з коханою людиною часто нагадує внутрішній обвал - руйнується не лише спільний побут, а й плани на майбутнє та навіть власна ідентичність. Як пройти цей шлях, не втративши себе, і чому не варто намагатися "бути сильним" за будь-яку ціну?
Як пройти розставання та не розвалитися на шматки, що допоможе відновити самооцінку, розповіла для РБК-Україна магістр психології та психотерапевт Наталія Гаріна.
Більше цікавого: Чому ми закохуємося у людей, які нам не підходять
Болючий розрив часто переживається як внутрішня катастрофа. Людина втрачає не лише партнера, а й відчуття стабільності, уявлення про майбутнє та частину власної ідентичності.
Саме тому розставання може супроводжуватися сильним емоційним болем, тривогою, апатією або відчуттям порожнечі.
"Перш за все важливо усвідомити: такі реакції є нормальною відповіддю психіки на втрату значущої прив’язаності. Намагання швидко "взяти себе в руки", ігнорувати емоції або знецінювати пережите лише посилює внутрішню напругу. Проживання болю - це необхідний етап відновлення, а не прояв слабкості", - пояснює Наталія Гаріна.
Коли емоції зашкалюють, мозок втрачає здатність до тверезого аналізу. У період гострих переживань психолог радить зосередитися на базових потребах - сні, регулярному харчуванні, русі та фізичному комфорті.
Турбота про тіло допомагає стабілізувати нервову систему. Через тілесну опору людина поступово повертає відчуття контролю та безпеки.
Поширеною реакцією після розриву є самозвинувачення. Спроби знайти помилку в собі підривають самооцінку й ускладнюють процес відновлення.
"Важливо пам’ятати, що стосунки - це результат взаємодії двох людей, і їх завершення не є оцінкою особистої цінності одного з партнерів", - наголошує експерт.
Щоб не розбитися на шматочки, Наталія Гаріна рекомендує:
"Болючий розрив не руйнує людину остаточно, але вимагає часу на відновлення. Поступово, крок за кроком, внутрішня опора повертається, дозволяючи рухатися далі без втрати цілісності", - резюмує психолог.
Вам може це бути цікавим: