Ін'єкції для збільшення грудей: лікар шокував ризиками, про які усі мовчать

Як проводиться ін'єкційна мамопластика

За словами лікаря, процедура позиціонується, як альтернатива імплантам без операції та тривалої реабілітації.

Зокрема, серед пацієнтів, які прагнуть скоригувати форму або об'єм грудей без хірургічного втручання, ін'єкційна мамопластика залишається затребуваною опцією. Особливо це стосується США та країн Європи.

Головні привабливості методу: відсутність загального наркозу, мінімальний реабілітаційний період і відносно низька вартість.

Однак, у ряді країн використання стабілізованої гіалуронової кислоти для збільшення молочних залоз обмежене або заборонене через ризики.

Головні ризики процедури

Пластичний хірург відзначає, що ризики процедури системні та виходять далеко за межі суто естетичних наслідків.

"Як лікар, я вважаю принципово важливим говорити про ці ризики відкрито, спираючись не на маркетингові обіцянки, а на клінічні спостереження та доказову медицину", - пояснив він.

Інфекційні ускладнення

Це задокументовані ускладнення, що розвиваються вже в перші тижні після введення значних об'ємів препарату. Симптоми включають біль, набряк, гіпертермія та формування абсцесів.

У таких випадках стандартна антибактеріальна терапія виявляється недостатньою, адже УЗД та МРТ фіксують множинні накопичення гною, а лікування потребує складних багатоетапних хірургічних втручань із повним видаленням філера та некротизованих тканин.

Непередбачуваність розподілу препарату

"Дослідження фіксують формування щільних вузлів, асиметрію, нерівності контурів і міграцію філера навіть за умови дотримання технічних стандартів введення", - розповів медик.

З медичної точки найшкідливішим є вплив гіалуронової кислоти на якість онкологічної діагностики.

Як виявилось, філер, введений у тканини молочної залози, здатен створювати на мамографії та МРТ утворення, що імітують пухлини або приховують реальні новоутворення.

Загалом препарат може зберігатися в тканинах до 12-18 місяців і довше.

Чи можна виключити усі ризики

Дмитро Слоссер зазначив, що технічні вдосконалення не усувають системних ризиків. Навіть за умов дотримання всіх технічних стандартів повністю виключити ризики просто неможливо.

"Це принципова відмінність між ін'єкційними методами та хірургічними підходами, де результат є більш контрольованим", - пояснив лікар.

Тому рішення про проведення таких процедур має базуватися лише на детальному аналізі ризиків і користі та відкритому діалозі між лікарем і пацієнтом.