"Наїстися вітамінів на зиму" - міф чи правда? Інтерв'ю з фармацевтом про тренди здоров'я

У стрімкому розвитку велнес-індустрії дедалі складніше відрізнити корисні продукти від маркетингових трендів. Про прихований цукор, безпечну олію для смаження та чому Анальгін заборонений у багатьох країнах, але досі продається у нас – в інтерв'ю РБК-Україна з фармацевтом і хелс-коучем Яною Українською.

Це скорочена версія розмови. Повне інтерв'ю дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна LIFE.

Сучасні тенденції та тренди

– Мені здається, що сьогодні один із трендів у нас – це вітаміни, мінерали, БАДи тощо. Чим небезпечне таке безконтрольне вживання вітамінів з погляду фармацевтики?

– Єдиний шлях – це збалансована їжа та додаткова саплементація. Якщо ми говоримо про сам вітамін D, то 90% ми можемо отримати від сонця і лише 10% з продуктів харчування. Тобто ми не наїмо так багато риби, молочних продуктів і так далі.

Але не потрібно займатися самолікуванням. Якщо у вас є дефіцит, потрібно зробити лабораторні аналізи й тоді відштовхуватись від цього і приймати правильне дозування.

– У нас триває сезон овочів, фруктів, ягід. Тобто ми можемо споживати більше клітковини та корисних речовин. І мені в дитинстві часто говорили: "Наїдайся на осінь і зиму". Чи можна зараз у цей період наїстися вітамінів? Чи зберігається цей запас на весь подальший рік взагалі?

Не зберігається. Так, наїсти вітаміни можна, але які саме? Це жиророзчинні вітаміни – А, D, Е, К – їх всього чотири. І це ті вітаміни, які справді в організмі трохи затримуються в печінці, в жировій тканині.

Але більшість інших вітамінів – це водорозчинні вітаміни. Тому вони виходять через сечовидільну систему. Все проходить.

Є важливий момент про овочі й фрукти. У нас є сезонні продукти, і максимально ми їх намагаємося використовувати. Тобто полуниця у квітні – це трошечки не туди, не сезонно. І не взимку, так.

– У чому різниця між гомеопатією і лікування травами?

– Коли я тільки починала вчитися в медичному, я також не розуміла різницю. Але дійсно між гомеопатією і засобами на рослинній основі - просто прірва.

У нас є таке поняття як гомеопатичні розведення. І загалом гомеопати сповідують таку пам'ять води. Звучить уже якось не дуже доказово і медично. Що це означає?

Гомеопатія використовує рослинні екстракти. Ми беремо, наприклад, 1 літр води, чайну ложку якогось рослинного екстракту, змішуємо в цей літр води, розмішали. Взяли звідти чайну ложку цього розведеного екстракту, додали в інший літр води, розмішали, взяли знову чайну ложку і так зробили 20 разів.

Питання: чи буде в результаті в цій чайній ложці води якась кількість тієї речовини? Вона буде дуже мізерна. Тому гомеопатичні засоби вважаються супербезпечними. У них немає побічних ефектів. У них немає передозування.

Якщо ви бачите такий препарат, у вас уже повинне бути до нього запитання. Як так може бути? Як дієві ліки можуть не мати побічних ефектів і протипоказань? З точки зору доказової медицини вони не мають доведеної ефективності.

Натомість рослинні засоби – це рослинна сировина, виділена активна речовина. Наприклад, розторопша. І у нас є дієва речовина – селімарин. Із селімарину є різні ліки, які діють за допомогою цієї речовини.

– Мікродозинг – це зараз нова актуальна тема. Як це впливає на наш організм?

– Я точно скажу, що я проти мікродозину. У нас немає рецептурних чи безрецептурних ліків на основі псилобіцинових грибів. Також не плутаємо мікродозинг і просто лікарські гриби.

Мікродозинг – це саме екстракти псилобіцинових грибів. Ті, що змінюють нашу свідомість. І в нас немає стандартизованих конкретних дозувань. Немає сертифікації, щоб було перевірено, скільки там дієвої речовини.

Звичайно, псилобіцинові гриби зараз активно досліджують у світі, але це знову ж таки етапи досліджень на конкретних групах з лікарями під контролем, щоб зрозуміти, як воно працює.

Але не варто просто так собі брати, щоб бути супер активними та працювати вночі, розганяти свій мозок.

Фото: Яна Українська в інтерв'ю РБК-Україна про безконтрольне вживання вітамінів і БАДів (інфографіка РБК-Україна)

Новий тренд – нікотинові паучі

– Взагалі більшість трендів приходять до нас із Заходу. Але зараз до нас рухається ще один тренд. Це нікотинові паучі, які прийшли до нас зі скандинавських країн.

Кажуть, що це для курців краще, аніж звичайні сигарети. Чи справді це так, чи це просто маркетинг, щоб поширити це на ринку?

– Це нікотиновмісні продукти. У людини розвивається залежність саме від нікотину. Відповідно ми можемо зменшувати негативний вплив на людину, використовуючи умовно більш здорові методи доставки нікотину, наприклад, паучі.

Ми бачимо на етикетках такі дисклеймери, попередження про розвиток раку. У процесі горіння сигарети утворюється понад 70 різних сполук. Звичайно може розвиватися рак ротової порожнини, гортані тощо.

До речі, це також гарний варіант для людей, які хочуть кинути палити, тому що дуже часто у нас немає такої фармопіки від лікарів. Як кинути людині, яка робить це 10 років? Вона не кине. І логічніше перевести людину на інші методи доставки нікотину, наприклад, паучі. Вона буде поступово більш здоровим методом кидати палити.

– Якщо розібрати склад нікотинового пауча, наскільки він є безпечнішим з точки зору і фармакології, і для екології в тому числі?

– Звичайно там є все одно певні речовини, щоб його там склеїти. Зазвичай це така подушечка з целюлози, якщо я не помиляюся. Є якийсь ароматизатор і в цілому нікотин. Вміст нікотину на подушечках також відрізняється. Це пишуть на упаковці, щоб людина могла його зменшувати, наприклад.

Зараз в аптеках продають різні засоби для відмови від тютюну. Це потрібно для того, щоб різко не скасовувати, щоб в нас не було цього синдрому скасування.

Якщо людина палила протягом 10-20 років і вона різко припиняє, будуть дуже негативні симптоми: тривожність, пітливість, підвищення апетиту. Людина втрачає концентрацію, вона думає тільки про те, щоб задовольнити цю потребу.

Потім людина, скоріше за все, курить не для того, щоб отримати задоволення, а для того, щоб зменшити бажання отримати нікотин.

У випадку з паучами ми щонайменше прибираємо процес горіння, оскільки усі продукти горіння є канцерогенами. Так ми уже зменшили негативний вплив і ризики розвитку онкології.

– Ми зі слиною ковтаємо нікотин. Що відбувається зі шлунково-кишковим трактом, жовчовидільною системою, печінкою?

– Усе, що потрапляє в наш організм, фільтрується печінкою. Це механізм першого проходження. Тобто певна частина речовини відсіюється і потім потрапляє в кровоносне русло. Нікотин – це речовина, яка досягає мозку. Ось саме чому виникає залежність від нього. У вагітних він досягає плаценти.

Щодо шлунка може бути подразнення, може бути підвищена кислотність шлунку. Особливо, якщо у людини вже є виразки, гастрити тощо. Якщо в людини підвищена кислотність, це є таким протипоказом для вживання нікотину.

– Нікотин є судинозвужувальною речовиною, якщо я не помиляюся? Як тоді він впливає саме в паучах на наші судини, на здоров'я серця?

– Якщо ми говоримо про нікотин, це основна речовина в паучах. Вона засвоюється в крові та має вплив на звуження судин. Тобто може бути підвищений артеріальний тиск, підвищена частота серцевих скорочень, тахікардія може бути.

Для людей, які уже мають серцево-судинні захворювання, це є протипоказання до паління. Якщо людина палить, вона має підвищений тиск.

Лікар каже: "Треба кидати курити". Пацієнт за один день це не зробить. Відповідно, поступово зменшуючи, але в кінцевому результаті людина повинна відмовитися від паління. Тому що все одно вплив на судини таким чином буде..

– Кому можуть бути категорично заборонені паучі і яку небезпеку це може викликати?

– Однозначно це діти-підлітки. Тобто це не має заохочувати до того, щоб спробувати ці засоби. Вони не призначені для цього. Вагітні, годуючі, не курці загалом. Люди, у яких є серцево-судинні захворювання, захворювання ротової порожнини, шлунково-кишкового тракту, уточнюємо з лікарем.

Фото: Яна Українська в інтерв'ю РБК-Україна про новий скандинавський тренд – нікотинові паучі (інфографіка РБК-Україна)

Прихований цукор і заборонені ліки

– Чи може бути залежність від цукру?

– Залежність – це можна сказати в лапках. Це психологічна залежність, бо це система винагороди. Це більше про емоційну залежність, швидкий дофамін, серотонін для того, щоб розслабитися, передихнути після важкого дня. Або в процесі важкого дня кусьнути той батончик з кавусею і перемкнутися.

Другий момент – ми реально любимо солодкий смак. Так заведено генетично, тому що материнське молоко має солодкуватий присмак.

До того ж у давнину солодкі продукти було складно добути, наприклад, дикий мед. Відповідно тяга до солодкого – це щось таке заборонене, особливе. Але зараз у нас солодкі продукти у звичайному доступі.

– Люди, які не хочуть відмовлятися від білого цукру, переходять на різні рослинні підсолоджувачі. Що скажеш про них? Це здорова альтернатива?

– Підсолоджувачі діляться на рослинні та синтетичні. Наприклад, стевія – це з листя стевії. Це натуральний підсолоджувач, замінник цукру. Тобто стевія не підвищує глюкози в крові.

Тут важливо розуміти, що цукор підвищує рівень глюкози у крові. Усі підсолоджувачі, чи синтетичні, чи натуральні, мають нульовий глікемічний індекс. Глюкоза в крові не реагує. Це важливо для людей, в яких є цукровий діабет. Вони ці солодощі споживають.

Якщо ми говоримо про здорову людину, у неї так само не буде тригеритися глюкоза в крові.

Часто люди думають, що якщо в десерті немає цукру, то його можна їсти в необмеженій кількості. У нас немає бути розмежування. Це не означає, що плитку без цукру ви з'їдаєте всю за рак, а з цукром – невелику кількість. Тобто ми все одно повинні пам'ятати про баланс.

У довготривалій перспективі у нас є певні спостереження, що синтетичні підсолоджувачі в людей, у яких є інсулінорезистентність, можуть тригерити інсулін, тобто інсулін може виділятися. Але не в значній кількості та не у всіх.

– Чи можна людям без діабету споживати солодощі для людей з діабетом, щоб, можливо, таким чином їсти менше цукру?

– Можна. Але критично пам'ятати про те, що не тільки цукор у солодощах для нас важливий. І чому, наприклад, ми набираємо вагу, не від самого цукру? Це перш за все жири – найкалорійніший макронутрієнт.

Любите якийсь шоколад чи десерт, відкрийте етикетку й подивіться на вміст жирів. Еталоном вважається зефір і мармелад, тому що там немає жирів, майже нуль.

Якщо ми візьмемо солодощі для діабетиків, ми побачимо, що жирів там також буде багато. Тобто нібито цукор прибрали, але калорій там буде багато.

– В яких групах магазинних продуктів може бути прихований цукор?

– Однозначно це хліб. Домашнє завдання: взяти свій улюблений хліб, подивитися на поживну цінність і колонку "вуглеводи, з них цукри". Дуже часто навіть понад п'ять грамів на 100 грамів продукту. Таким еталоном для хліба вважається два грами й менше вміст саме цукру.

Це, наприклад, ковбаси, сосиски, там також багато цукру для балансу смаку. Соуси, ковбасні вироби, сосиски, різні шинки, хліб – там дійсно криється багато цукру.

Щодо сирів, у них майже немає лактози, яку ще називають молочним цукром. Тобто лактоза більше в рідкій молочній продукції. Молоко, кефір, йогурти, ряжанка. Чим твердіша молочка, тим менше там лактози.

І, до речі, це більше маркетинговий хід – безлактозні тверді сири, тому що її там і так немає.

– У нас смаження – це найпопулярніший спосіб обробки продуктів. На якій олії це робити безпечно?

– Смаження – це не зовсім здоровий вид приготування. Тому по можливості смаження замінюємо на запікання, гриль, але не до чорної шкірочки.

У кожної олії є такий показник як точка димлення. Якщо ми візьмемо, наприклад, вершкове масло і почнемо на ньому готувати, все буде диміти. Відповідно воно не призначене для високих температурних нагрівань.

Рафінована олія має високу точку димлення і призначена для приготування. Нерафінована жива олія має низьку точку димлення, непризначена для приготування. Вершкове масло - непризначене для приготування. Масло ГХІ призначене для приготування.

Тобто в ідеалі для смаження це масло ГХІ або олія авокадо, але не забуваємо, що це насичені жири, які ми маємо також контролювати у своєму раціоні.

Єдиний виняток – соняшникова олія, яка притаманна нашому регіону. На рафінованій соняшниковій олії можна смажити. Але є певна рекомендація в нутриціології обмежувати вживання цієї олії. Вона має велику кількість омега-6, яка провокує запальні властивості та процеси. Тому краще цю олію мінімізувати у своєму раціоні.

Фото: Яна Українська в інтерв'ю РБК-Україна про те, чому Анальгін в Україні досі дозволений (інфографіка РБК-Україна)

Міфи про фармацевтику

– Розповсюджене запитання: чи можна ділити таблетку, якщо на ній є смужка?

– Якщо виробник зробив спеціально цю насічку, вона може бути навпіл, а буває ще й не чотири частинки. У гормональних засобах може бути. Це означає, що речовина рівномірно перемішана з додатковими речовинами, і в кожній цій частинці буде однакова кількість дієвої речовини.

Тоді я можу спокійно рівномірно поділити дієві речовини дозування. Якщо поділки немає або це капсульована форма, такі засоби ми не ділимо. Винятком бувають ферменти. І таблетки вкриті плівковими оболонками, на яких немає ніяких насічок, ми не ділимо, тому що там речовина може бути перемішана нерівномірно.

– Чи можна приймати певні ліки після закінчення терміну придатності?

– Ні. Певні ліки критично не можна приймати після закінчення строку придатності. Наприклад, антибактеріальні засоби.

Виробник гарантує, що в межах цього часового відрізка цей лікарський засіб буде діяти. Те, що ми прийняли після, це уже ваша зона відповідальності, і там виробник нічого не гарантує. Якщо ми приймаємо антибіотики, це критично важливо, тому що нам потрібна стабільна доза.

Якщо буде менше, розвивається антибіотикорезистентність, те, з чим весь світ зараз бореться. Гормональні засоби також, де потрібна чітка доза, після закінчення строку придатності категорично не можна.

Відповідно будь-який засіб може бути небезпечно приймати після строку придатності, тому що ми не знаємо, в якій кількості, які взаємодії, що починає відбуватися з нашою таблеткою.

– Популярний засіб Анальгін заборонений в багатьох країнах світу через важкі побічні ефекти, але в нас він навіть безрецептурний. Чому така різниця в підходах і нам реально варто від нього відмовитися?

– Ти сказала про важкі побічні ефекти. Що це може бути? Насамперед агранулоцитоз. Це критично різке зниження лейкоцитів крові - захисних механізмів імунної системи.

Наша імунна система падає різко, і вона дуже-дуже сильно чутлива до різних інфекцій. Навіть у самій інструкції до лікарського засобу написано, що ця дія може бути непередбачуваною.

Чому певні країни відмовилися, а ми ще не відмовилися? Це часто пояснюється тим, що, по-перше, цей засіб дієвий, бюджетний. Користь від нього є, бюджет дуже доступний. Тому навіть доказові лікарі можуть його використовувати у своїй практиці.

Будь ласка, не займайтесь самолікуванням. Не потрібно просто пити Анальгін. Порадьтеся з лікарем, він визначить для вас ризик і користь. Чи користь переважає ризики, як кажуть у нас у медицині.