З наближенням Світлого Воскресіння Христового багато українців планують поїздки до місць спочинку рідних. Проте в церковній традиції існують чіткі розмежування між часом для радості та часом для поминання померлих.
Чому не варто йти на цвинтар безпосередньо на Великдень та коли для цього настає найбільш сприятливий момент, ексклюзивно для РБК-Україна пояснив протоієрей Віталій Клос - доктор наук із богослов'я, професор та проректор з наукової роботи Київської православної богословської академії.
Більше цікавого: Не гнівіть Бога: що суворо заборонено робити в кожен день Страсного тижня
Великдень є найбільшим святом християнського світу, яке символізує перемогу над смертю. Саме тому акцент у цей день зміщується з туги за спочилими на загальну радість Воскресіння. Протоієрей Віталій Клос пояснює, чому ці поняття є несумісними:
"Коли ми говоримо про кладовища, то справді на Великдень, Паски Христової, Світлого Воскресіння Христового не заведено ходити на кладовища. Світло торжества, Велике свято - не є сумісним з сумом та моментами, які пов'язані з померлими. Ми говоримо про Воскресіння в цей день, молимося та радіємо".
Весь тиждень після Великодня (Світла седмиця) у храмах не звершуються заупокійні служби та панахиди. Це час, коли вся увага вірян зосереджена виключно на події Воскресіння.
"Тобто, Світлий тиждень не є часом, коли ми йдемо на кладовище, тому, звичайно, найкраще дотримуватися цього й особливо у перший день, у Великдень, старатися молитися та радіти", - каже Віталій Клос.
Для тих, хто прагне розділити радість свята з померлими родичами, церква встановила спеціальний день - Радоницю. За словами експерта, це перша офіційна нагода для заупокійної молитви після Великодня.
"Відповідно за уставом Святої Православної церкви, перший день, коли ми молимося за упокій - це після того, як відбувається Світлий тиждень, Антипаска, Фоміна неділя і відповідно за уставом, другий день, а це вівторок, відбувається молитва за упокій", - пояснив протоієрей.
В Україні Радониця у 2026 році випадає на 21 квітня.