Ікони завжди приховували більше, ніж здається. Кожна лінія, колір чи символ мали глибокий сенс. Серед цих знаків особливе місце займає квадратний німб - рідкісний символ, який зустрічається на давніх християнських іконах і фресках.
Яке значення мав у давнину квадратний німб, кого з ним малювали на іконах і чому з часом це припинили робити, розповідає РБК-Україна.
У християнській іконографії німб символізує святість, присутність Божої благодаті. Проте квадратний німб був винятком. Його використовували для зображення живих людей, які ще перебували на землі, але вже були відомі своїми добрими справами чи духовним служінням.
Такий знак був своєрідним знаком пошани, а не прославлення. Іконотворці ніби казали: "Ця людина ще серед нас, але її життя вже сповнене святості".
У візантійській традиції квадратні німби мали імператори, меценати, засновники храмів, святі отці, що ще були живі на момент створення ікони.
Наприклад:
Квадратний німб на іконі (скриншот)
Коло означає вічність і досконалість, бо не має початку й кінця.
Квадрат - земне, часово обмежене життя.
Тому квадратний німб символізував живу людину, а круглий - святого у вічності.
Цей код в іконописі був настільки глибоким, що дозволяв глядачу одразу розпізнати, хто зображений: той, хто вже у Царстві Небесному, чи той, хто ще звершує свій шлях тут, серед людей.
Після VII століття квадратні німби поступово зникли з іконопису. Коли церква чітко розмежувала вшанування святих і звичайних людей, така форма стала недоречною. Згодом квадратні німби залишилися лише в окремих мозаїках і фресках як історична пам’ять про стародавню символіку.
На відомій мозаїці "Імператор Юстиніан з придворними" у базиліці Сан-Вітале в Равенні Юстиніан має квадратний німб, тоді як святі поряд - круглі. Це один із небагатьох візуальних "підписів часу", який зберігся донині.
Папа Римський Григорій I Великий (бл. 540-604) часто зображувався з квадратним німбом на мозаїках та рукописах, оскільки ці твори створювалися за його життя або одразу після нього, але до його офіційної канонізації.
Вас може це зацікавити:
Під час написання матеріалу були використані такі джерела: Uspensky L., Theology of the Icon, Oxford Dictionary of Christian Art and Architecture, Енциклопедія християнської іконографії, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, Ермолова Т., Символіка німба у візантійському іконописі.