Перша ложка куті була пов'язана з одним з найсильніших різдвяних ритуалів українців. Наші предки вірили, що саме з неї починається доля сім’ї на весь наступний рік. Традиція сягає дохристиянських часів і поєднує обряд хліба-життя з культами предків та аграрною магією.
Кому подавали ложку, як її підкидали, що промовляли та чому за цим уважно спостерігали і який це має зміст, розповідає РБК-Україна.
У традиційній Україні кутя була не просто святковою стравою - це був ритуальний зв’язок між живими й предками, між домом та природними силами.
Перша ложка вважалась "ключем" до нового року: вона відкривала обряд, визначала емоційний тон вечері та символічно запускала річний цикл родини.
Кутя уособлювала зерно, життя та добробут. Тож те, як поводилися з першою ложкою, розглядалося як своєрідне "налаштування" на майбутнє.
Один із найвідоміших обрядів - підкидання ложки куті до стелі. Господар або старший у родині тричі підкидав ложку та дивився, скільки зерен прилипне.
Значення:
Це - українська народна магія, пов'язана з врожаєм і зафіксована ще у звичаєвих описах 19 століття.
У різних регіонах України першу ложку куті вручали по-своєму, але завжди з дуже чітким символічним підтекстом.
Найчастіше її давали господареві дому, адже вірили, що саме він має "занести" у хату добробут і силу на наступний рік.
У багатьох родинах першу ложку довіряли найстаршому чоловікові роду - як знак родової стабільності та неперервності традиції.
Подекуди привілей отримував наймолодший хлопчик, бо його вважали носієм сильної чоловічої енергії, що захищає дім.
У Карпатах же існував більш життєрадісний звичай: першою куштувала та людина, що в цей момент була "найвеселіша" - сміх мав відкрити двері для щастя та легкої долі.
Попри регіональні відмінності, сенс ритуалу залишався один: у руках того, хто отримує першу ложку, нібито зосереджується енергія прийдешнього року, а сама ложка стає своєрідним оберегом для всієї сім’ї.
На Поліссі та Лівобережжі першу ложку куті нерідко ставили біля вікна або на покуть - "для душ померлих". Це була форма пошанування роду, віра у родовий захист і підтримку. Через це кутю завжди накривали хрестом із ложок - щоб предки "не образилися" і допомогли родині в новому році.
Старші уважно спостерігали, хто як їсть першу ложку. У народних віруваннях це мало конкретні прогностичні значення:
Вас також може зацікавити:
Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: Олекса Воропай, Етнографічний нарис "Звичаї нашого народу", Етносвіт, Музей Івана Гончара.