Найкращі щедрівки України: давні тексти, які пережили століття
Найстаріші українські щедрівки на Маланки (фото: Getty Images)
Щедрівки - це більше, ніж святкові пісні. Вони зберегли архаїчні уявлення українців про добробут, врожай, родинне щастя та захист дому. Їх співали на Маланки, під час вертепів, закладаючи словом майбутній успіх господарів. Ці тексти мають культурний код, що досі впізнається без пояснень.
Що співали українці на Маланки з давніх-давен і яке значення мають ці пісні, розповідає РБК-Україна.
Щедрик
Найвідоміша українська щедрівка у світі. Первісно - обрядова новорічна пісня з мотивом ластівки як символу оновлення й достатку. Обробка Миколи Леонтовича зробила її глобальним культурним експортом, але в народному середовищі існували десятки локальних варіантів тексту.
Щедрик-щедрик-щедрівочка
Прилетіла Ластівочка
Стала собі щебетати
Господаря викликати
Вийди-вийди Господарю
Подивися на Кошару
Там Овечки покотились
А Ягнички народились
В Тебе Товар весь хороший
Будеш мати мірку грошей
Хоч не гроші то полова
В Тебе Жінка чорноброва
Щедрий вечір, добрий вечір
Класична формула щедрування, поширена по всій Україні. Текст побудований як словесне благословення дому: господарю - достаток, господині - лад, дітям - щасливу долю. Часто виконувалася з жартівливими імпровізаціями.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на ввесь вечір.
Ой, ще вчора ізвечора
Пасла Меланка два качури.
Потий вона їх та й напасла,
Вечірна зоря та й ізгасла.
Потий вона їх напоїла,
Сім пар чобіт зопроїла.
Наша Меланка з Дністра була,
З Дністра воду та й носила.
З Дністра воду тай носила,
На камені ноги мила.
На камені ноги мила,
Тонкий фартух замочила.
Повій, вітре, по долині,
Висуши фартух на дівчині.
Повій, вітре, ой по лавці,
Висуши фартух на Меланці.
Повій, вітре, хоть сяк, хоть так,
Висуши фартух тонкий, як мак.
Меланочка походила,
Васильчика полюбила:
- Васильчику, ой чирчику,
Посію тебе в городчику.
Буду тебе шанувати,
По тричі на день поливати,
По тричі на день поливати,
Щосуботоньки підскубати.
Щосуботоньки підскубати,
За русу косу затикати.
За русу косу затикати,
Хлопцям-молодцям дарувати.
Наша Меланка неробоча,
На ній сорочка парубоча.
Ой сивая та і зозуленька
Архаїчна щедрівка з яскравими образами птахів і природи. Її структура нагадує давні замовляння: повтори, ритм і символи працюють як побажання врожаю та продовження роду.
Ой Сивая та і Зозуленька
Приспів (повторюється після кожного рядка)
- Щедрий Вечір Добрий Вечір!
- Добрим Людям на Здоровля!
Усі Сади та й облітала
А в Одному та і не бувала
А в тім Саду Три Церковці
В тій Церковці Три Віконця
У Першому Ясен Місяць
У Другому Красне Сонце
У Третьому Дрібні Зірки
Ясен Місяць Пан Господар
Красне Сонце Жона Його
Дрібні Зірки Його Дітки
А в пана Івана на його дворі
Типова "персоналізована" щедрівка, де ім’я господаря вплітається у текст. Саме такі пісні найбільше цінувалися в селах, бо створювали відчуття особистого звернення й магічної дії слова.
А в пана Івана та на його дворі.
Приспів (повторюється після кожного рядка)
- Щедрий вечір, добрий вечір!
А на його дворі там стояло древо.
А на теє древо налетіли орли.
Молодий Іванко по дворику ходе.
По дворику ходе, лучок направляє.
Лучок направляє, орлика стріляє.
– Не стріляй у мене, молодий Іванко,
Я ж тобі стану в великій пригоді.
Як будеш ти, Йванко, та женитися,
Ой як будеш їхать та вінчатися,
Та й посипе з неба сніг, метелиця,
Та я ж тебе вкрию своїми крилами,
Тебе молодого й коня вороного.
Та я ще й укрию молоду княгиню,
Молоду княгиню та ще й з дружечками.
Та ще й з дружечками та й із світилками.
Та бувай здоровий, молодий Іванко.
Та не сам з собою, зі своєю рідньою.
Що в нашого пана та й на дворі
Описова щедрівка-перелік: багатий двір, повні комори, худоба, достаток. Її сенс – вербально "намалювати" ідеальний стан господарства, щоб він здійснився в новому році.
Шо в пана хазяїна да на його дворі.
Щедрий вечор, щедрий вечор.
Да на його дворі, да на винограді.
Стояла береза, тонка-висока.
Тонка-висока, листом широка.
До тої берези стежечка втоптана.
Ой хто ж тую стежечку втопав же?
Дівка Галочка стежечку втоптала.
Кору колупала, на тарілку клала.
Та й понесла та й до винограду.
Ой чи дома, дома пан господар
Щедрівка-діалог, яка починалася з ритуального запиту дозволу щедрувати. Вона підкреслює повагу до господаря і водночас встановлює святкову комунікацію між громадою та родиною.
Чи дома дома Пан господар
Приспів (повторюється після кожного рядка)
- Щедрий Вечір Добрий Вечір!
- Добрим Людям на Здоров'я!
А я знаю що Він Дома
Сидить же Він в Кінець Стола
А на Йому Шуба Люба
А на Шубі Поясочок
А на Поясочку Калиточка
А в тій Калиточці Сім Шеляжечків
Сьому-тому по Шеляжечку
А нам Братці по Пиріжечку
А Старим Бабам Паляниці
Щоб плодилися Бики та Телиці
Барани і Ягниці
Скільки Кочечок стільки Дочечок
Скільки Дубочків стільки Синочків
Чим щедрівки відрізняються від колядок
Щедрівки традиційно співали на Маланки та напередодні Нового року. Вони менш зосереджені на біблійних сюжетах і більше - на добробуті, врожаї, здоров’ї та щасті. Саме тому в текстах так багато господарських образів, тварин, зерна й світських побажань.
Чому ці тексти важливо зберігати
Щедрівки – це усна економічна програма традиційного суспільства. Через пісню українці формулювали бачення ідеального життя: праця, лад у родині, повага до дому й циклів природи. Вони є джерелом для етнографів, фольклористів і культурної дипломатії України сьогодні.
Вас також може зацікавити:
- Чому Різдво в Україні тепер 25 грудня, а не 7 січня
- Що категорично не можна робити у новорічну ніч
- Обряди українців на Новий рік у давнину, які зараз здаються дикими
Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: pisni.org.ua, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Енциклопедія історії України, Електронний архів українського фольклору НАН України.