"Офіси" без прикрас: Дмитро Єфремов про ризики і сенси фільму "Скамер"

Головне:

• Ідея "Скамера" виникла з бажання вперше по-справжньому заговорити в українському кіно про тему "офісів", яка давно стала частиною сучасної реальності.
• Частина індустрії не вірила в таку історію, бо кримінальну драму про телефонне шахрайство вважали занадто ризикованою для прокату.
• Стрічку свідомо знімали для молодої аудиторії, адже якісного українського контенту саме для неї, на думку команди, досі бракує.
• Для підготовки до фільму команда спілкувалася з реальними людьми, які працювали в "офісах", і збирала максимум фактури, щоб зробити історію живою та провокативною.

"Я реально задумався: а чому ніхто про це не знімає?"

За словами Дмитра Єфремова, поштовхом до створення фільму стало усвідомлення, що ця тема давно існує поруч із багатьма українцями, але в кіно її майже не осмислювали.

"Чесно кажучи, я реально задумався: а чому ніхто про це не знімає?" - каже режисер.

Він пояснює, що історія "офісів" уже давно є частиною реальності для багатьох людей, особливо молодих.

І саме тому йому захотілося не просто торкнутися цього явища, а зробити про нього повноцінну художню історію.

Єфремов не приховує, що запуск такої стрічки був ризикованим кроком.

За його словами, частина продюсерів сумнівалася, що кримінальна драма на таку тему зможе знайти свого глядача.

"Багато хто в Україні не наважувався це робити. Бо в нас є багато класного українського кіно, багато сильних історичних стрічок, багато хороших комедій, які відволікають. Але багато хто з продюсерів боявся братися за це, тому що думав, що такий жанр, як кримінальна комедія чи кримінальна драма, може не зайти", - розповідає він.

Попри ці побоювання, команда вирішила ризикнути. Режисер переконаний, що саме незручні й сучасні теми можуть стати точкою росту для нового українського кіно.

"Це фільм про сьогоднішнє, це фільм про наше покоління"

Окремо Дмитро наголошує, що "Скамер" від початку задумувався як кіно саме для молодого глядача.

На його думку, український ринок досі пропонує замало якісного контенту, який би працював із молоддю напряму.

"Це фільм про сьогоднішнє, це фільм про наше покоління, про молодих. Для молодих мало якісного контенту випускається. Тобто багато фільмів орієнтовані на аудиторію 30-35+ або на сімейного глядача. А ми зробили ставку саме на молодих", - каже режисер.

Саме тому автори хотіли, щоб стрічка була динамічною, провокативною і впізнаваною для тих, хто живе в цій реальності тут і зараз.

Дмитро Єфремов (фото: instagram.com/mr.yefremov)

Як збирали матеріал про "офіси"

Підготовка до "Скамера" включала не лише художню розробку історії, а й серйозне занурення в середовище, про яке йдеться у фільмі.

За словами Дмитра, команда шукала максимум інформації, щоб стрічка не виглядала надуманою.

"Ми справді зібрали дуже багато всього. Це був YouTube, це були реальні люди, які працювали в "офісах". Це були молоді люди, які там довго працювали, але вже завершили. І ми хотіли зібрати максимум інформації про всю цю історію. І зробити її такою провокаційною", - поділився він.

Режисер підкреслює, що для нього було важливо не просто використати гучну тему, а зрозуміти, як це середовище працює зсередини і чому воно стало таким помітним саме під час війни.

"Наш фільм проти цього всього"

Єфремов окремо акцентує: попри ефектну форму, "Скамер" не романтизує телефонне шахрайство.

Навпаки, стрічка має показати, що ця реальність давно стосується не якихось абстрактних жертв, а самих українців.

"Тема "офісів" стала суперпопулярною з моменту війни. Бо до цього працювали "офіси", які працювали на різних країнах. А є такі "офіси", які працюють в Україні. І нам, нашим мамам, татам, телефонували багато таких людей. І це дуже велика помилка з їхнього боку, що вони телефонують і нам. Розумієте? Що вони працюють і по нас так само. І тому наш фільм проти цього всього", - каже режисер.

Саме в цьому, за його словами, і полягає головний конфлікт стрічки: її герої змушені зіткнутися з питанням, чи можна переписати себе після того, як ти сам став частиною токсичної системи.

Про акторський склад

Окрему увагу ще до прем’єри привернув і акторський склад. У стрічці знялися як добре відомі українські актори, так і медійні обличчя, близькі молодій аудиторії.

Єфремов пояснює, що це було свідоме рішення - поєднати впізнаваність і "свіже обличчя", яке зацікавить молодь.

Богдан Буше і Дмитро Єфремов (фото надане пресслужбою режисер)

"У нас вийшов спеціальний дует. Ми зрозуміли, що має бути одна медійно відома людина. І один хтось новий, нове обличчя, яке було б цікаве для молоді. Щоб нам не сказали, що це знову ті самі актори, які переходять із серіалу у фільм, а з фільму - в інший фільм", - пояснює Єфремов.

Водночас він із великим захопленням говорить про весь каст стрічки.

"У нас справді топовий акторський склад: це Богдан Буше, Ольга Сумська, Катя Лозовицька, і ще Олексій Горбунов. Це легенда просто", - каже він.

Олексій Горбунов (скріншот з відео)

"Це щось нове на українському кіноринку"

Дмитро не приховує, що сприймає "Скамер" не лише як свій дебют, а як спробу заявити про нову хвилю молодих авторів у кіно.

"Це щось нове на українському кіноринку. Це вибух. Хочеться, щоб на нас подивилися і сказали: о, молоді хлопці роблять нову історію", - говорить він.

І саме ця амбіція, схоже, є головною рушійною силою проєкту: не просто вийти в прокат, а показати, що молоді режисери можуть сміливо братися за гострі теми і не боятися говорити про сучасну реальність без прикрас.

До слова, окрему роль у "Скамері" відіграє і музика. Саундтреком стрічки став трек "Алло" у виконанні українського репера Скруджи, який підсилює атмосферу фільму та точно влучає в його нерв.

Динамічний ньюскул-трек передає ритм життя героїв - азарт, напругу, холодний розрахунок і постійний баланс між успіхом та небезпекою.

У контексті сюжету "Алло" звучить як ще один голос цього світу, де ризик швидко стає звичкою, а кожне рішення має свою ціну.

Прем’єра фільму "Скамер" відбудеться 26 березня у всіх кінотеатрах України, де глядачі зможуть відчути атмосферу історії на великому екрані разом із потужним музичним супроводом.