Гремліни і війна: як понад 100 років тому народилась легенда про невидимих фантастичних шкідників

Історія виникнення гремлінів

У 1920-х роках, коли авіація тільки ставала масовою, техніка часто виходила з ладу без видимих причин. Пілоти RAF почали жартома звинувачувати в цьому невидимих істот - "гремлінів", які нібито жили у моторах і "розбирали" літаки на ходу.

Перша задокументована згадка про них з'явилася у журналі Aeroplane у квітні 1929 року. Саме тоді легенда отримала своє ім'я і поступово перетворилася з внутрішнього жарту льотчиків на повноцінний міф.

Але насправді гремлінів, які "псують" літаки, з'явилися ще раніше - у 1923 році. Англійські авіатори, які служили на Мальті, Сході та в Індії, почали говорити про істот, які живуть у нутрощах літаків.

Як зображали гремлінів у 1940-х (фото: Вікіпедія)

Саме слово створене за аналогією до "гоблін" - злий дух у подобі карлика, який збиткується з людей. А "гремлін" - це поєднання з діалектним gremman (злити, дратувати) або gruaimin (вередун)

Як війна зробила гремлінів відомими

Під час операцій британських повітряних сил на Середньому Сході ще у часи Першої світової війни, пілоти згадували карликів, носатих та яскраво вдягнутих. Вони живуть у закутках і не люблять тріщин.

А вже під час Другої світової війни гремліни стали частиною авіаційного фольклору. У найнебезпечніші моменти, коли техніка підводила, а пояснити причину було важко, історії про цих шкідників допомагали льотчикам зберігати спокій.

Це був психологічний механізм захисту - простіше було звинуватити "гремліна", ніж себе чи товариша. У базах RAF навіть ходили жарти про "службу боротьби з гремлінами". Легенда підіймала моральний дух екіпажів і допомагала впоратися з постійною напругою.

Саме тоді термін набув популярності та закріпився в англійській мові.

Образ гремліна (фото: Вікіпедія)

Журналіст Гладвін Гілл, який літав на бомбардувальниках під час бойових завдань, описував гремлінів так: вони зазвичай носять вузькі сині штани, червоні куртки та зелені дербі. Роблять одяг з ковтунців. Які утворюються на людському одязі, їдять оливки з викинутих бляшанок.

Живуть у маленьких будиночках зі скріпок. Спочатку гремліни жили в норах на берегах, а потім деякі з них перебралися в гори й так полюбили висоту, що стали пробиратися на літаки.

Пілотам від гремлінів допомагає: особливий протигремлінівський порошок, треба з'їсти солоний арахіс, порахувати усі свої ґудзики та поділити кількість на три.

Від льотчиків до попкультури

У 1943 році письменник Роальд Дал, який сам служив пілотом RAF, видав книгу The Gremlins. У ній ці істоти спочатку шкодять пілотам, а потім допомагають їм у боротьбі з ворогом. Книга швидко стала символом духу RAF - винахідливості, гумору та вміння не здаватися навіть перед обличчям невідомого.

З того часу гремліни перекочували у масову культуру:

• у мультфільмах Looney Tunes вони атакували літаки
• у 1980-х вийшов культовий фільм Gremlins, який зробив цих створінь частиною світової попкультури
• слово “гремлін” досі використовується для позначення незрозумілих технічних збоїв - від комп’ютерів до літаків

Кадр з фільму про гремлінів (фото: Вікіпедія)

Цікаві факти

• Слово "gremlin" може походити від староанглійського gremian - "дратувати, шкодити".
• Існує версія, що назву могли вигадати пілоти під час жартів про пиво Fremlin’s Ale - мовляв, після кількох кухлів "з’являються гремліни".
• У 1942 році в журналі RAF опублікували статтю "The Gremlin Question", де обговорювали, як "побороти цих істот", які розкручують гвинти під час польоту.
• Волт Дісней створив два мультфільми з гремлінами - "Падаючий кролик" у 1943 році та "Російська рапсодія" у 1944 році.
• У "Російській рапсодії" були не гремліни, а кремліни, які шкодили нацистські літаки.
• У 1963 році в серіалі "Сутінкова зона" гремліна зображено як потворну істоту людських розмірів.
• А у фільмах "Гремліни" (1984) та "Гремліни 2" - це пухнасті вухаті звірятка, які перетворюють на шкодливих ящірок з зубатими пащами, якщо їх неправильно доглядати.

Чому легенда живе й сьогодні

Гремліни стали символом невідомого. Коли техніка дає збій, а причин немає - ми шукаємо хоч якесь пояснення. Іноді - у вигаданому.

Для льотчиків це був спосіб боротися зі страхом. Для нас - нагадування, що навіть у найраціональніших сферах людський розум завжди залишає місце для міфу.