Гремліни відомі нам як маленькі фантастичні створіння з кіно і більшість людей вважає, що вони - вигадка письменників та сценаристів. Але насправді слово "гремліни" вперше озвучили пілоти Королівських Повітряних Сил Британії (RAF) задовго до появи книги та фільму.
Як з'явилися гремліни та що уособлювали ці маленькі фантастичні створіння насправді, розповідає РБК-Україна.
У 1920-х роках, коли авіація тільки ставала масовою, техніка часто виходила з ладу без видимих причин. Пілоти RAF почали жартома звинувачувати в цьому невидимих істот - "гремлінів", які нібито жили у моторах і "розбирали" літаки на ходу.
Перша задокументована згадка про них з'явилася у журналі Aeroplane у квітні 1929 року. Саме тоді легенда отримала своє ім'я і поступово перетворилася з внутрішнього жарту льотчиків на повноцінний міф.
Але насправді гремлінів, які "псують" літаки, з'явилися ще раніше - у 1923 році. Англійські авіатори, які служили на Мальті, Сході та в Індії, почали говорити про істот, які живуть у нутрощах літаків.
Як зображали гремлінів у 1940-х (фото: Вікіпедія)
Саме слово створене за аналогією до "гоблін" - злий дух у подобі карлика, який збиткується з людей. А "гремлін" - це поєднання з діалектним gremman (злити, дратувати) або gruaimin (вередун)
Під час операцій британських повітряних сил на Середньому Сході ще у часи Першої світової війни, пілоти згадували карликів, носатих та яскраво вдягнутих. Вони живуть у закутках і не люблять тріщин.
А вже під час Другої світової війни гремліни стали частиною авіаційного фольклору. У найнебезпечніші моменти, коли техніка підводила, а пояснити причину було важко, історії про цих шкідників допомагали льотчикам зберігати спокій.
Це був психологічний механізм захисту - простіше було звинуватити "гремліна", ніж себе чи товариша. У базах RAF навіть ходили жарти про "службу боротьби з гремлінами". Легенда підіймала моральний дух екіпажів і допомагала впоратися з постійною напругою.
Саме тоді термін набув популярності та закріпився в англійській мові.
Образ гремліна (фото: Вікіпедія)
Журналіст Гладвін Гілл, який літав на бомбардувальниках під час бойових завдань, описував гремлінів так: вони зазвичай носять вузькі сині штани, червоні куртки та зелені дербі. Роблять одяг з ковтунців. Які утворюються на людському одязі, їдять оливки з викинутих бляшанок.
Живуть у маленьких будиночках зі скріпок. Спочатку гремліни жили в норах на берегах, а потім деякі з них перебралися в гори й так полюбили висоту, що стали пробиратися на літаки.
Пілотам від гремлінів допомагає: особливий протигремлінівський порошок, треба з'їсти солоний арахіс, порахувати усі свої ґудзики та поділити кількість на три.
У 1943 році письменник Роальд Дал, який сам служив пілотом RAF, видав книгу The Gremlins. У ній ці істоти спочатку шкодять пілотам, а потім допомагають їм у боротьбі з ворогом. Книга швидко стала символом духу RAF - винахідливості, гумору та вміння не здаватися навіть перед обличчям невідомого.
З того часу гремліни перекочували у масову культуру:
Кадр з фільму про гремлінів (фото: Вікіпедія)
Гремліни стали символом невідомого. Коли техніка дає збій, а причин немає - ми шукаємо хоч якесь пояснення. Іноді - у вигаданому.
Для льотчиків це був спосіб боротися зі страхом. Для нас - нагадування, що навіть у найраціональніших сферах людський розум завжди залишає місце для міфу.
Вас може це зацікавити:
Під час написання матеріалу були використані такі джерела: Wikipedia, HistoryNet - Gremlins, Aviation Week, Discovery UK, The Vintage News.