Дятел стукає по дереву з силою, яка в 1000 разів перевищує земне тяжіння. За день він може зробити до 12 000 ударів. Чому його мозок не перетворюється на кашу?
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла наукова співробітниця Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України орнітологиня Наталія Атамась.
Більше цікавого: Таємний спектр: вчена пояснила, чому птахи бачать світ набагато кольоровішим за людей
Дятел - одна з небагатьох птахів, які можуть стукати по дереву з неймовірною силою без жодних наслідків для здоров'я. Це можливо завдяки складній системі захисту, яку створила еволюція.
"Тут багато механізмів спрацьовує. У дятла є велика система амортизацій, починаючи від пер хвоста, закінчуючи м'язами шиї", - пояснює Наталія Атамась.
Кожна частина тіла дятла бере участь у поглинанні удару. Навіть пера хвоста, якими птах спирається на стовбур дерева, працюють як частина амортизаційної системи.
Найважливіший захист - це сам череп дятла. Його будова принципово відрізняється від черепів інших птахів.
"Наприклад, череп має спеціальні перегородки, забиті губчатою речовиною - це пом'якшує удар", - розповідає орнітологиня.
Губчаста тканина всередині черепа діє як подушка безпеки. Вона поглинає енергію удару і не дозволяє мозку битися об стінки черепа.
Найдивовижніший механізм захисту - це язик дятла. На відміну від інших птахів, він не просто лежить у роті.
"А язик дятла обвиває череп і спрацьовує як пасок безпеки", - каже Наталія Атамась.
Язик дятла може бути довшим за саму голову. Він проходить через ніздрі, огинає череп ззаду і закріплюється біля лоба. Під час удару цей "пасок" стягує череп і фіксує мозок, не даючи йому рухатися.
Але фізичні бар'єри - це ще не все. Організм дятла виробляє спеціальні речовини для захисту мозку на клітинному рівні.
"Додатково є певні біохімічні процеси, які убезпечують мозок від струшування", - додає вчена.
Ці процеси запобігають пошкодженню нейронів навіть при екстремальних навантаженнях.
Окрема історія - це дзьоб дятла. Він витримує тисячі ударів щодня і не зношується.
"При довбанні дзьоб дятла не стісується. Він має міцну структуру. Побудований так, щоб правильно розподіляти зусилля і при довбанні сила удару йшла на дерево, а не на дзьоб", - пояснює Наталія Атамась.
Дзьоб складається з кератину (як наші нігті), але його структура набагато щільніша. Верхня частина дзьоба довша і міцніша за нижню, що створює правильний розподіл сили удару.
Сила удару дятла - 1000 G (в 1000 разів більша за земне тяжіння). Для порівняння: людина втрачає свідомість при 5 G, а при 80-100 G настає смерть.
Швидкість удару - до 7 метрів на секунду.
Кількість ударів за день - до 12 000.
Частота ударів - 15-20 разів за секунду.
При таких навантаженнях будь-яка інша істота загинула б миттєво. Але дятел живе, не відчуваючи жодного дискомфорту.