Дмитрівська поминальна субота: що потрібно зробити сьогодні і які є суворі заборони

Дата й значення

Дмитрівська батьківська субота припадає на суботу перед днем святого великомученика Димитрія Солунського. Цього року це 25 жовтня. Сенс цього дня - молитва за упокій душ померлих, порозуміння живих з тими, хто вже відійшов, та пригадування спадщини предків.

Покровитель воїнів жив на рубежі III-IV століть, був комендантом міста Солунь у Греції. Він постраждав за віру і був страчений за сповідання християнства в 306 році.

Ця субота є одним з найважливіших поминальних днів у році й вона єдина, яка закріплена в правилах православної церкви офіційно.

Основні традиції

Дмитрівська поминальна субота існує від XIV століття і спочатку у цей день поминали тільки загиблих на полі битви воїнів. Згодом почали поминати усіх близьких, друзів та предків.

У цей день слід відвідати храм для участі в поминальній літургії, а після - у загальній Панахиді. Молитва за спочилих має важливе значення, тому просять у Бога за померлих батьків, братів та сестер, за рідних та близьких, за полеглих воїнів та безвинно вбитих.

У поминальну суботу пишуть записки з іменами покійних та передають їх священнику, який зачитує усі ім'я під час заупокійного богослужіння.

Також у багатьох церквах ставлять свічки за упокій душі померлого. Якщо немає можливості відвідати храм, то свічку можна поставити вдома - біля портрета покійних.

До храму також приносять "панахидки" - продукти для нужденних. Це може бути хліб, крупи, солодке, фрукти, овочі, олія. А от приносити м'ясні продукти чи тваринного походження, алкоголь - заборонено.

Після служби обов'язково подають милостиню нужденним біля храму та роблять інші добрі вчинки - на знак вшанування померлих.

Наступний крок - відвідування могил рідних. Там наводять порядок, прибирають сміття, кладуть квіти, запалюють свічку та моляться за упокій душі.

Після відвідин кладовища збираються на поминальну трапезу, щоб згадати померлих та поділитися спогадами про них. Поминальна трапеза має бути спокійна та скромна - без гучних веселощів та великої кількості алкоголю.

Що не можна робити у поминальну суботу

• Уникайте гучних святкувань, веселощів і застіль на кладовищі - це день пам’яті, а не розваг.
• Не годиться сваритися, ображати, говорити погано про покійних - це суперечить духовному змісту.
• Великі фінансові справи чи починання нових масштабних проєктів - краще це відкласти.
• Не залишайте на могилах продукти, що можуть образити пам'ять - краще віддати їжу нужденним.
• Не можна конфліктувати, сперечатися та сваритися з рідними, особливо на кладовищах чи під час трапези.
• Не можна відмовляти у милості нужденним.
• Розпивати алкоголь на кладовищах.
• Смітити на цвинтарі
• Ставити пам'ятники

У давнину казали, що не варто влаштовувати гучні плакання за померлими - це принесе тривогу. Найкраще - молитися за упокій душі.

Практичні поради

• Підготуйте записки з іменами померлих, які ви хочете згадати.
• Візьміть із собою свічку або лампадку для храму/могили.
• Приділіть час не лише зовнішнім діям (відвідування, прибирання), але й молитві й внутрішній пам’яті.
• Намагайтеся не ставити штучні квіти, краще - живі або у горщиках
• Якщо немає можливості бути на службі чи на цвинтарі - можна молитися вдома. Найголовніше - щирість та вшанування пам'яті.