10 найвидатніших фільмів жахів за останні 100 років: вони змінили весь жанр

"Щось" (1982)

Легендарний хорор Джона Карпентера, який перетворив параною на головного монстра.

Десь серед антарктичної пустелі група людей опиняється в пастці поруч із істотою, яка може копіювати будь-кого.

У цьому фільмі страшно не лише через жорсткі сцени, а й через те, що ти не знаєш, кому можна довіряти.

Практичні спецефекти тут настільки реалістичні, що навіть зараз викликають дискомфорт, а сама історія зробила страх "внутрішнім" - монстр може бути ким завгодно.

"Пастка" (2017)

Один із найважливіших жахів XXI століття, який змішав психологічний трилер, соціальну сатиру й відчуття наростаючої тривоги.

Джордан Піл довів, що хорор може лякати не лише монстрами, а й реальністю - расизмом, привілеями, прихованою агресією.

Тут страх народжується з дрібних деталей, поглядів і дивної "нормальності", яка поступово перетворюється на кошмар.

"Плетений чоловік" (1973)

Один із найсильніших фольк-хорорів, який майстерно лякає атмосферою. Фільм не кидає на глядача криваві сцени щохвилини - він повільно й безжально затягує в дивний світ язичницької громади, де щось не так буквально з перших хвилин.

Найбільша сила цієї стрічки - в моторошному відчутті неминучості та фіналі, який неможливо забути.

"Чужий" (1979)

Рідлі Скотт створив ідеальний мікс наукової фантастики та жахів, де космос стає не романтикою, а клаустрофобною пасткою.

Ксеноморф у дизайні Г.Р. Гігера - одна з найбільш легендарних істот в історії кіно, а напруга тут зростає не за рахунок різких скрімерів, а через очікування катастрофи.

Сігурні Вівер у ролі Ріплі стала однією з найсильніших героїнь жанру, а сам фільм назавжди змінив правила гри для хорорів про виживання.

"Відьма" (2015)

Цей фільм - приклад того, як жах може бути тихим, холодним і страшенно глибоким.

Роберт Еггерс занурює глядача у Нову Англію XVII століття, де віра й страх живуть поруч, а параноя знищує сім’ю зсередини.

Тут жах не стрибає з темряви - він повільно "просочується" в кожну сцену, поки ти не починаєш відчувати, що виходу вже немає.

"Наречена Франкенштейна" (1935)

Рідкісний випадок, коли сиквел виявився навіть сильнішим за оригінал. Це не просто хорор, а сумна й водночас красива історія про самотність, відторгнення та бажання бути прийнятим.

Фільм поєднує трагедію, чорний гумор і готичний стиль, які стали основою для класичного кіножаху.

"Хелловін" (1978)

Карпентер довів, що інколи найстрашніше - це простота. Замість монстрів тут звичайне передмістя й мовчазний Майкл Майєрс, який ламає відчуття безпеки.

Цей фільм створив канони слешеру, зробив Джеймі Лі Кертіс легендою жанру та подарував одну з найбільш впізнаваних музичних тем у кіно.

"Екзорцист" (1973)

Один із найстрашніших фільмів усіх часів, який зруйнував межі того, що хорор може показати на екрані.

Він лякає не лише одержимістю, а й тим, наскільки "реально" все виглядає: біль, страх, безпорадність і боротьба між вірою та раціональним. Навіть сьогодні цей фільм не втрачає сили й продовжує викликати сильні емоції.

"Щелепи" (1975)

Стівен Спілберг зробив океан страшнішим за будь-який будинок із привидами.

Акула тут довго залишається майже невидимою, але саме це і працює: страх народжується з уяви.

Культова музика Джона Вільямса стала символом небезпеки, а сам фільм не лише налякав покоління, а й фактично змінив Голлівуд, зробивши блокбастер масовим явищем.

"Сяйво" (1980)

Стенлі Кубрик створив хорор, який лякає не криком, а тишею. "Сяйво" - це психологічний кошмар, у якому готель "Оверлук" стає живим монстром, а герой Джека Ніколсона поступово зникає в божевіллі.

Цей фільм роками розбирають на сенси, символи й теорії, а його образи давно стали частиною попкультури.