- Кандидат от Оппозиционный блок
- Номер в партийном списке: 4
Народився 4 серпня 1953 р., в м. Харків., освіта незакінчена вища.
З кінця 1980 року до початку 1982 року керував підпільними цехами з виготовлення кришталевого посуду, календарів і дерев'яних дверей. На початку 1982 року знов арештований за звинуваченням у розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах. За власним визнанням, перебуваючи під арештом, понад рік успішно симулював божевілля. 10 лютого 1984 року засуджений Харківським обласним судом до 14 років позбавлення волі у виправно-трудовому таборі строгого режиму з конфіскацією майна і забороною займатися професійною діяльністю протягом 5 років. Ув'язнення відбував недалеко від Харкова.
У 1991 р. після звільнення фірму «Пінта».
З осені 1993 року Рабінович стає українським представником австрійської фірми «Нордекс», яка за сприяння Президента України Леоніда Кравчука стала ексклюзивним оператором з постачання до України російської нафти.
Влітку 1995 року він заснував у Женеві компанію «Остекс АГ». Спочатку половина її акцій належала «Нордексу», проте до березня 1996 року Рабінович викупив цю половину за $500 000, остаточно порвавши з «Нордексом».
1996 року Рабінович заснував у Женеві компанію RICO («Рабінович і компанія»), незабаром перейменовану в RC-Group (або RC-Capital-Group).
За підсумками 1997 року Вадим Рабінович отримав диплом лауреата загальнонаціональної української програми «Людина року» в номінації «Бізнесмен року».
24 квітня 1999 року агентство Ассошиейтед прес (з посиланням на українські ЗМІ) оцінило статки Рабіновича в $1 млрд.
24 червня 1999 року Служба безпеки України заборонила Рабіновичу в'їзд в країну строком на 5 років. Згідно з повідомленням прес-центру СБУ, рішення було ухвалене у зв'язку з отриманими відомостями про причетність громадянина Ізраїлю Рабіновича «до діяльності, що завдає значні збитки українській економіці, і на користь забезпечення безпеки країни».
1995 року, за власним твердженням, Рабінович стає одним із засновників телекомпанії «Студія 1+1», яка в цей час отримує ліцензію на мовлення на другому загальнонаціональному каналі українського телебачення.
1998 року Рабінович створив видавничий будинок «CN - Столичные новости», якому належить низка видань, зокрема тижневик «Столичные новости».
2000 року створює компанію Media International Group (MIG), в яку увійшли видавничий будинок «CN-Столичные новости», газета «МИГновости» в Україні і «MIGnews» в Ізраїлі, тижневик «Деловая неделя».
Згідно з цитованими даними газети «Фраза», за всі роки існування видавничого дому до 2006 «CN-Столичные новости» збитки склали 3 704 900 грн., видавничій дім не сплатив ані копійки податків на прибуток. В. Рабіновича неодноразово заявляв, що він не має інших бізнесів в Україні, крім видавничого.
Громадська та полiтична діяльність
1997 року Рабінович став президентом Всеукраїнського єврейського конгресу (ВЄК), на створення якого пожертвував $1 млн і який очолює досі. До того часу Рабінович вже має паспорт громадянина Ізраїлю і створює Торговельно-промислову палату «Україна - Ізраїль». Як глава ВЄКа Рабінович неодноразово заявляв, що для міжнаціональної гармонії в Україні міжнародні єврейські організації не повинні обмежуватися допомогою тільки євреям, а допомагати Україні як державі.
5 квітня 1999 року на засновницькому з'їзді Об'єднаної єврейської общини України (ОЄОУ) обирається її головою (посідає цю посаду досі).
У 2014 році балотувався на посаду Президента України. За Рабіновича віддали свої голоси 2,5% (406 301) виборців.
