Місто з попелу. Як Варшаву вдалося відбудувати після війни

Під час війни в Україні все частіше звучать пропозиції й плани відбудови українських міст. Допомагати із цим хочуть у Європі. Відродити Маріуполь готове польське місто Гданськ, а розбомблений театр в цьому місті – влада Греції та Італії. Харків вже працює над тим, щоб до будівництва новик будинків у місті долучалися провідні світові архітектори.

Один із яскравих прикладів того, як відбудовували історичний центр міста в Європі – Варшава. Після Другої світової вона була повністю зруйнована. А сьогодні Варшава приваблює туристів архітектурою, парками та зручною транспортною мережею, які були відбудовані після жахливих руйнувань.

У колонці для TRAVEL РБК-Україна директор Польської Туристичної Організації в Україні Влодзімєж Щурек розповідає, як польську столицю вдалося відновити практично з руїн, перетворивши її на одну із популярних туристичних локацій Європи.

Незламна столиця

Після закінчення Другої світової війни Варшава, точніше її центральна частина, являла собою суцільну купу руїн. Спалені та розбиті не лише основні історичні пам’ятники, а й майже всі житлові будинки довкола. Було важко уявити, що це місто колись вдасться відбудувати, а його площами та вулицями гулятимуть тисячі туристів, а апокаліптичні наслідки війни залишаться тільки в музеях та в пам'яті людей.

Фото: Старе місто Варшави після руйнувань, 1945 рік (fotopolska.eu)

Руїни Староміської площі, 1949 рік (fotopolska.eu)

Варшава була для поляків центром опору, культурним та політичним серцем країни. Окупанти мали намір її знищити та перетворити на занепадаюче місто, де поляки мали обслуговувати агресорів. За їхнім задумом, Старого міста у новій Варшаві не мало б існувати, а знамениту Замкову площу збиралися перебудувати. Таким чином, стерта з землі стара польська столиця мала послужити страхітливим прикладом для усієї Європи.

Варварський план послідовно втілювався в життя. На початку війни в 1939 році в місті вже знищили 10% будівель. Руйнації продовжились в 1941 році під час радянських бомбардувань. У 1943-му Варшава зазнала наймасштабнішого знищення.

Останньою краплею у знищенні міста стали погроми під час великої події в історії Польщі у 1944 році - Варшавського Повстання. Тоді Гітлер наказав знищити місто, щоб зламати дух повстанців. Після пoвстання мешканці їхали з міста. Тих, хто відмовлявся їхати, насильно депортували. Руйнували всі будинки.

Бойові дії безперервно тривали упродовж двох місяців у Старому Місті, Північному Середмісті, Повіслі та Волі. Сьогодні у Музеї Варшавського повстання можна побачити, що відбувалось з містом під час цих трагічних та водночас героїчних подій.

Читайте також: Замки, парки та пам'ять про війну. Топ-10 місць Польщі, які варто побачити українцям

Лівобережна, тобто головна частина Варшави, була зруйнована на 85%. Промислова інфраструктура та історичні об’єкти мільйонного міста були знищені на 90%, житлові будинки – на 72%, школи – 70%, об’єкти культури – на 95%.

Фото: Ринок старого міста після війни й зараз ((fotopolska.eu, unsplash.com)

Бойові дії зруйнували всі мости, практично всю залізничну інфраструктуру, рухомий склад та інфраструктуру трамвайного транспорту. З 957 пам’ятників було вщент розбито 782 і сильно ушкоджено – 141. Лише 34 об’єкти виявили в доволі хорошому стані. Завдяки працівникам музеїв та бібліотек змогли врятувати цінні архіви та експонати, які допомогли зберегти історію.

Копія старої Варшави. Будинки відновлювали за спогадами та картинами

По закінченню бойових дій тисячі людей жили просто посеред руїн без належного водопостачання та інших умов проживання. Одним словом, у Варшаві панував нищівний хаос. Перспектива відбудови міста здавалась нереалістичною.

Польська влада навіть розглядала варіант переносу столиці до міста Лодзь, де збереглося багато довоєнних будівель, або до Кракова. Планували навіть, що залишать руїни Варшави просто неба як музей для майбутніх поколінь і зведуть повністю нове місто в околицях Гури Кальварії. Але перенесення столиці означало б невигідний політичний підтекст. Тому 3 січня 1945 року, ще до окупації міста червоною армією, тимчасовий уряд Любліна вирішив відбудувати Варшаву та відновити її функції як столиці.

Люди поверталися до своїх домівок, яких насправді вже не було. Вони власноруч почали відбудовувати квартири та будинки. Місто потроху оживало.

Фото: У Варшаві було зруйновано всі мости, залізницю, трамвайний транспорт. З 957 пам’ятників було вщент розбито 782 і сильно ушкоджено – 141 (fotopolska.eu)

Вже після окупації столиці Польщі 3 лютого 1945 року було офіційно прийнято рішення про її відбудову, а за 11 днів новостворене Бюро Відбудови Столиці (Biuro Odbudowy Stolicy) мало втілити великий проект. Одне з першого, що зробило Бюро - на напівзруйнованих будинках розмістили охоронні таблички з попереджуючим написом про заборону їх самовільного знесення.

План відбудови демонстрував нагальність відновлення всіх будинків без виключення. Для цього мали бути задіяні спогади очевидців, документи та збережені візуалізації. Використовували навіть картини з зображенням міста, датовані 18 сторіччям.

Значна частина відбудованого міста мала б стати копією старої Варшави. Запропонований масштаб реконструкції в процесі змешувався, але все-таки вдалося філігранно відбудувати значну частину Старого міста та Королівського шляху. Реконструйоване місто світова спільнота оцінила насправді лише в 1980 році, коли Старе місто Варшави внесли до списку Світової Культурної спадщини ЮНЕСКО.

Читайте також: Місто палаців та панорам. Що подивитися у Варшаві, якщо ви тут вперше

Аби зрозуміти об’єм роботи, спробуйте уявити, що документи Бюро Відбудови складались з 14 679 архівних папок з картами, планами, проєктами, інвентарними записами та фотографіями.

Конфлікт інтересів

План відбудови міста суперечив консервативним поглядам, яких дотримувались німці, французи, голандці або італійці. Вони вважали, що реконструкції підлягають лише окремі історичні будинки. Автор проєкту переконував владу та інших архітекторів, що народ та пам’ятники культури – єдині. Тому, на його думку, місто потребувало повної реконструкції.

Конфлікт поглядів всередині Бюро Відбудови Столиці тривав упродовж всього етапу відновлення центру міста. Однак план таки вдалося реалізувати. Перший етап робіт закінчився у 1952 році. Решта великих проєктів ще тривала у 60-х роках. Відомий Королівський Палац було відбудовано у 1974 році.

1949-1950 роки. Роботи з реконструкції мурів і Барбакану (fotopolska.eu)

Щоб прийняти велику кількість мешканців, місто потребувало нового урбаністичного плану, нових будинків та нових вулиць. Разом з тим, побудова нового соціалістичного міста у Варшаві унеможливлювала відтворення старої Варшави, адже за цим стояли націоналізація земель та знесення вже наново відбудованих будинків.

Погляди влади Польської Народної Республіки на відбудову міста відображали буржуазне суспільство, а радянські урбаністи та архітектори бачили Варшаву як велике місто для робочого класу. Так з’явились райони Муранів, Сельце, МДМ, Коло, Млинув, Марієнштат.

Діяльність Бюро Відбудови було іноді конфліктним. Так, багато кам'яниць, які пережили війну в доброму стані, було знесено. Багато центральних вулиць не вдалося відновити. Вже з 1949 року почали зводити будинки, притаманні радянській епосі будівництва. Так у центрі міста з'явився масивний велетень - Будинок Культури та Науки. Є приклади ідеологічного руйнування фасадів будинків, коли з кам’яниць усувалося міщанське оздоблення, що відображало характер довоєнного міста та заможність їхніх мешканців.

Де брали кошти на масштабну відбудову

План реалізовували швидкими темпами. Вже у 1946 році відкрили рух мостом Понятовського і залізничним мостом Гданським. Одна з великих відбудов – траса W-Z – відкрили у 1949 році. Разом з тунелем, який пролягає під Замковою Площею, сьогодні вона являє собою велике архітектурне досягнення.

Фото: Сучасна Варшава (fotopolska.travel.pl)

У першому післявоєнному житловому районі Марієнштаті будинки, стилізовані під купецькі кам’яниці 17 сторіччя, зводилися рекордно швидко. Єдиним джерелом відбудови був Соціальний фонд реконструкції столиці – Społeczny Fundusz Odbudowy Stolicy (SFOS), створений у 1945 році. До 1965 року це була єдина державна установа, залучена до реалізації відбудови.

Кошти йшли з податків працівників у розмірі 0,5 % від заробітку. Оподатковувалися і деякі продукти. Збирали доходи від квитків на культурні заходи. Також були організовані додаткові збори грошей.

Майже половина національних фінансових і матеріальних ресурсів була витрачена на відбудову столиці протягом кількох повоєнних років. Так відбудувались Палац у Віланові, Палац в Королівському Парку Лазенькі Королівські, Палац Сташіця з вулицею Новий Свят, Палац Казімєровські, Кролікарня, Великий театр та багато пам'ятників, таких як пам'ятники Копернику, Міцкевичу, Шопену, Понятовському та колона Зигмунта.

Фото: Сьогодні місто приваблює туристів архітектурою, парками та зручною транспортною мережею (fotopolska.travel.pl)

Багато робочих працювали над будівництвом добровільно. До реконструкції долучились всі соціальні пласти суспільства, які до цього не були згуртовані. Що цікаво, Бюро відбудови столиці також використали низку пропозицій щодо містобудування, розроблених ще до війни у 1937 році та нагороджених на світовій виставці у Парижі.

Відбудова Варшави може слугувати надихаючим прикладом для зруйнованих під час війни українських міст. Сьогодні столиця Польщі приваблює іноземних туристів саме своєю архітектурою, парками та зручною транспортною мережею, які були відбудовані після війни. Це цікавий пункт для зупинки на вікенд або під час подорожі Європою.

Читайте також: Порти, море та колорит північної Європи. Чому Ґданськ не схожий на інші міста Польщі.