Під Вінницею археологи дослідили знайдені залишки поселень епохи енеоліту та бронзи, городище залізного віку, кургани та артефакти.
Про це передали на сайті Національної академії наук України.
Науковці виявили гігантське поселення трипільської культури Білий Камінь площею майже 150 га, розташоване на межі Ольгопільської та Чечельницької ОТГ, а також поселення останньої чверті V тис. до н.е. в мікрорегіоні.
В цілому вчені обстежили близько 140 різночасових археологічних об'єктів.
Спільні польові роботи українських археологів Академії та Дослідницького центру університету імені Крістіана Альбрехта у Кілі (Німеччина) за проєктом "Агломерації населення на мегапоселеннях Кукутені-Трипілля" в південно-східній частині Вінницької області тривали понад сім тижнів.
Ще влітку ця ж міжнародна команда дослідників провела розкопки поселення трипільської культури Кісниця Городківської ОГО Тульчинського району Вінницької області.
Дослідження ями в поселенні трипільської культури Кісниця (фото: Віталій Рудь / nas.gov.ua)
Планувальну структуру поселення вивчали з 2018 року методом магнітної розвідки та за результатами радіовуглецевого аналізу датували серединою IV тис. до н.е.
Скріншоти 3D-моделі земляної конструкції, оточеної палісадом (автор: Марчін Лавнічак / фото: sketchfab.com/)
Цього року були розкопані 4 кургани, які продемонстрували варіабельність похоронних традицій жителів регіону (насамперед пізньоримського часу).
"Можна припускати, що ці поховання належать населенню так званої культури карпатських курганів, основний ареал поширення якої локалізований на захід від р. Дністер", - йдеться в публікації.
Також зазначається, що розташування цих курганів на схід від Дністра попередньо може свідчити про розширення території поширення культури.
Вид на кургани над р. Рів біля с. Токарівка (фото: Петро Влодарчак / nas.gov.ua)
Кургани раннього залізного віку біля с. Токарівка під час розкопок (фото: Віталій Рудь / nas.gov.ua)
"Не варто виключати і належності похованих до носіїв черняхівської культури, оскільки в її середовищі відомо про окремі випадки підкурганних поховань", - розповіли вчені.
Інгумаційне поховання під одним з насипів свідчить, що курган спочатку був побудований в середині III тис. до н. е. носіями культури шнурової кераміки, і вже у наявний насип було поміщено кремаційне поховання пізньоримського часу.
Розкопки кургану пізньоримського часу біля с. Волиця (фото: Ян Романишин / nas.gov.ua)
Серед інвентарю, яким супроводжували поховану епоху бронзи, науковці виявили кам'яну сокиру, крем'яні наконечники стріл і керамічну посудину.
Фрагмент знаряддя праці з рогу, знайдений у заповненні ями в поселенні трипільської культури Кісниця (фото: Віталій Рудь / nas.gov.ua)
Дослідження поховання культури шнурової кераміки в кургані біля с. Волиця (фото: Ян Романишин / nas.gov.ua)
Раніше повідомлялося, що археологи в "Софії Київській" знайшли артефакти язичницького періоду, а також бронзовий енколпіон (хрест-релікварій), який датується в межах першої половини XIII століття.
Нагадаємо також, нещодавно під Хмельницьким знайшли пропалу грамоту часів Київської Русі та артефакти епохи бронзи.