Під Хмельницьким знайшли пропалу грамоту часів Київської Русі та артефакти епохи бронзи
Колаж РБК-Україна: на розкопках у Полонному виявили унікальні артефакти
Під Хмельницьким у місті Полонне дослідники під час масштабних археологічних розкопок виявили велику кількість дивовижних артефактів, фрагментів посуду, знаряддя праці, стародавні могильники. Знахідки відносяться і до епохи бронзи, і ранньослов'янського часу, і до княжого періоду - охоплюють тисячоліття.
Про це передає видання "Тексти".
Розкопки були закладені в історичному центрі міста недалеко від костелу св. Анни (1607 рік), а проводили їх вчені Кам'янець-Подільської експедиції ДП "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук, а заодно і лідера рок-групи "Пропала грамота" Павла Нечитайла.
Свинцева грамота XII століття
Біля одного з поховань технічний директор експедиції Дмитро Тимчук коло слідів вогнища знайшов фрагмент зігнутої свинцевої платівки - із залишками продряпаного на ній напису в 3 рядки, частина якого досить добре читається.
Унікальна свинцева грамота княжих часів (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)
Спеціаліст з давньоруських графіті, завідувач сектору археологічних досліджень Національного заповідника "Софія Київська" Тимур Бобровський визначив, що артефакт датується в межах 1120-1160 років. Також науковець зазначив, що в цілому знахідки предметів з кириличними написами для епохи Київської Русі на території України нечасті. Саме тому артефакт з Полонного надзвичайно важливий.
"Не виключено, що знахідка може бути грамотою. Дві подібні свинцеві грамоти відомі серед епіграфічних пам'яток Новгорода", - говорить фахівець.
Дослідник додав, що "остаточно визначитися з предметом і текстом на ньому можна буде тільки після розгортки свинцевого сувою реставраторами".
Крім того, науковець пояснив, що датування предмета зроблено на основі палеографії - тобто особливості накреслення рукописних букв у певний час.
Якщо загадковий сувій дійсно виявиться "свинцевою грамотою", то це буде перша подібна знахідка в Україні.
Свинцева пластина XII століття з написом і прорис напису (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)
Артефакти від I тисячоліття до н.е. до XVIII століття н.е.
Зазначимо, що перша літописна згадка про Полонне, про це волинське поселення (хоча місто - у Хмельницькій області), відноситься до 996 року. Зараз дослідники з'ясували, що територію сучасного Полонного люди почали обживати принаймні з часів раннього бронзового століття. Про це свідчить шліфована крем'яна сокирка-долото цього періоду.
Знаряддя, знайдене у заповненні слов'янської споруди, виявилося для вчених загадкою. Адже такий виріб могли виготовити в епоху бронзи або принаймні в ранньозалізному віці, але не пізніше. Припускають, що долото потрапило в "слов'янську яму" випадково з давнього шару, або ж було принесено сюди людьми в середньовіччі.
Стародавнє кам'яне долото (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)
У поглибленій споруді, яке виявилося найдавнішим, археологи знайшли багатий комплекс ліпної (виготовленої без гончарного кола) кераміки. Вся вона фрагментована, але один великий горщик вдалося склеїти майже наполовину.
Ліпна кераміка (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)
"Знайдений у Полонному комплекс попередньо можна зарахувати до ранньослов'янського часу і датувати VII-VIII ст. н.е., оскільки цій кераміці знаходимо аналогії в райковецькій і роменській археологічних культурах", - повідомив археолог з Дубна Андрій Бардецький.
Також у розкопі виявили ранню кераміку, вже виготовлену за допомогою гончарного круга, райковецької культури, яку можна датувати IX століттям.
А ще в культурному шарі знайшли кілька фрагментів посудин ранньоскіфського часу (середина VII - перша половина VI ст.до н.е.) та милоградської культури, які, ймовірно, відклалися тут синхронно.
Ліпна кераміка (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)
Серед артефактів давньоруського Полонного - також уламки скляних браслетів і фрагменти кераміки, які відносяться до XII-XIII століть.
Також з'ясувалося, що в XIV-XV століттях дана ділянка використовувалася як кладовище - тут були відкриті залишки десяти поховань. До речі, в похованні XIV століття, яке належить до часів держави Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське, крім людських останків виявлений скелет собаки.
Поховання з собакою (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)
У ямах і котлованах споруд XVII-XVIII століть археології знайшли надзвичайно багатий масив артефактів цього періоду: світильники, люльки, безліч фрагментів глиняного і скляного посуду, підківки для взуття, кулі до рушниць і мушкетів, монети та інше.
Люлька з незвичайною обробкою / горщик XVIII ст. (фото з архіву експедиції / texty.org.ua)
Несподіваною знахідкою також виявилася маса специфічної цегли - "пальцівки" (традиційний будівельний матеріал, який використовувався з кінця XIV і XVII ст).
Покажчик на розсипану "пальцівку" на місці розкопок (фото Віталій Головня / texty.org.ua)
Раніше повідомлялося, що у заповіднику "Софія Київська" виявили безліч унікальних знахідок, серед яких невідомий раніше вівтар, монети віком 500-700 років та фрески з тваринами.
Нагадаємо також, нещодавно під Києвом виявили стоянки древніх людей, яким понад 10 тисяч років.
