Українець у свій день народження переплив одеську затоку: "одіссея" вийшла з сюрпризом (відео)

Одесит докладно розповів про заплив і свою морську пригоду

Українець вирішив незвично відсвяткувати свій день народження і влаштував заплив від Крижанівки в Лиманському районі (село фактично є передмістям Одеси) до пляжу Ланжерон. Розділити радість успішної "одіссеї" Святославу Струтинському довелося з прикордонниками, які затримали плавця і доставили на морський вокзал для з'ясування обставин.

Про свою пригоду і несподіваний фінал молодий чоловік докладно розповів у Facebook.

Щоб переплисти одеську затоку, Святославу знадобилося 5 годин, за які він подолав 10 км. Морський вояж 31-річний іменинник знімав на відео.

Для початку запливу він вибрав передсвітанкову годину. В одних плавках сів у таксі та приїхав на протилежний берег - у Крижанівку. Зробив розминку та з першими променями сонця пірнув у море. Далі було так:

"Першу годину плисти з майже нульовою видимістю було стрьомно. Ранкове світло ще не пробиває зелену каламуть підводного царства, і я постійно врізаюсь у медуз. Не смертельно, але пече відчутно. Що ж, якщо корнероти - це найстрашніше, кого я зустріну по дорозі на той берег - нехай.

Через пару тисяч гребків я зупинився, щоб озирнутися. Ледве помітні на горизонті новобудови далекої Аркадії, здається, анітрохи не наблизилися. Зате берег за спиною - дуже віддалився. Прям як той гобіт, думаю, ніколи ще не бував так далеко від дому. У сенсі, від суші. Ховаю камеру в кишеньку свого сигнального буя і розумію, що він був нещільно закритий - мої протеїнові батончики та мінералка зараз десь на дні затоки. Ну, що ж - не повертатися ж.

Ще пару тисяч гребків. Вдих-видих. Сонце вже високо, до компанії медуз я звик, а кракен так і не з'явився. Зате попереду виріс силует великого корабля. Начебто, стоїть на якорі. Ще годину брасом - і я перед ним. З палуби мене помітили, привітно махають. Чудово, саме пити хотілося. Різний автостоп у мене траплявся в житті, але так щоб у судна на рейді попросити скинути водички - такого досі не бувало. Зловив пляшку, напився, поговорив з матросом, гребу далі.

Вдих-видих. У навушниках грає Монатік: "Я не устал еще ничуть... Еще успеем, еще успеем отдохнуть". Так, з музикою в дорозі завжди веселіше - все це дуже схоже на кліп, з офігенною графікою. Правда, сьогодні в основному про медуз. Але які ж вони все-таки гарні!

Вдих-видих. Бачу правіше курсу знайомі обриси білої вежі з червоним шпилем. Маяяяк! Ніколи не доводилося побачити його зблизька - відмінний привід же! Хай, не по дорозі, але одним кілометром більше - куди поспішати-то? Ще пару тисяч гребків і ось він, красень.

Потім - довгі портові моли, величезні підйомні крани... Вдих-видих. До цього часу навик ухиляння від медуз я вже довів до автоматизму. Але в кількох місцях все одно відчуваю опіки. Шкіра на долонях скривилася в ізюм. Чекаю, що ось-ось між пальців відросте перетинки - буду тоді гребти як нормальний іхтіандр. Знову згадалися потонулі батончики. Ех...

Ось вже видно купол дельфінарію, Ланжерон. Думаю про те, як було б класно, якби на березі мене зустрічали...

Обережніше зі своїми бажаннями, друзі! Буквально через пару хвилин дорогу перетинає патрульний катер. Троє прикордонників просять мене піднятися на борт. Пояснюють, що плавати тут зовсім не можна. По рації доповідають комусь, що плавець затриманий і незабаром буде доставлений у відділення.

І ось вже ведуть мене довгим коридором в будівлі морвокзалу двоє автоматників, а між ними я - босоніж і в плавках. Одні двері по дорозі відкриті - там йде планерка. Ловлю погляди двох дівчат у формі. Бачачи, як їхні очі округлюються, не можу стримати сміху. Мої конвоїри теж посміхаються до вух. Але про всяк випадок нагадують, щоб камеру тут не включав.

Протокол складати прийшла одна з тих дівчат.

- Дата народження?

- Другого, дев'ятого, вісімдесят дев'ятого.

- (дивиться, посміхається) ... ну, з Днем народження! Звідки плив-то?

- Дякую! З Крижанівки.

- І як?

- Класно. За п'ять годин впорався.

- Так, Святослав, є кому привезти документи?

- Є. Можна ваш телефончик? - (знову посміхається) - Я додому подзвоню.

- Алло, Мам? Доброго ранку! З іменинником тебе! Я це... в полоні на морвокзалі. Ага. Привезіть мені, будь ласка, паспорт... і одяг".

Відео: Українець переплив одеську затоку у свій день народження

Раніше ми писали про те, що втративший кінцівки 16-річний хлопець встановив рекорд України серед людей з інвалідністю.

Нагадаємо також, що школярка і каратистка встановила силовий рекорд "Планка на ліктях" для Національного реєстру рекордів України.