Врятував десятки людей: оперний співак Сергій Іванчук розповів свою історію музею "Голоси мирних"
Оперний співак Сергій Іванчук розповів свою історію музею "Голоси мирних" (фото: прес-служба)
Сергій Іванчук, 29-річний оперний співак з Полтавщини, вивіз з-під обстрілів у Харкові понад 50 людей, ще десятки сімей врятував, доставивши їм бензин. Одного дня потрапив під обстріл. Відстрілені пальці, пробиті легені та печінка... Він вижив та знову допомагає людям.
Свою історію він розповів музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова
У перший день повномасштабної війни мама просила Сергія поїхати на Захід - у сімейний будинок у Карпатах. Він вирішив зачекати, і не шкодує. Вже 26 лютого включився у волонтерство, робив коктейлі Молотова, віз першу партію гуманітарної допомоги на Харків та почав забирати звідти людей.
"Моя бабуся в 15 років прочитала вірш про Україну, та КГБ відправив її на каторгу ще на 15. Там вона зустріла свого чоловіка, який був активістом України і теж 15 років просидів на каторзі. Невже мої предки стільки перетерпіли, так боролися за Україну, а я зараз просто змиюсь?" - ділиться Сергій.
Він шукав способи допомогти. З'явилися люди, які попросили відвезти пакунки в Харків: у ті райони, які бомблять. Сергій поїхав. Він почав возити допомогу та адресно евакуювати людей до Полтави. Так вивіз понад 50 цивільних. Іншим привозив бензин - і вони виїжджали самі.
10 березня зранку мама сказала йому: "Я відчуваю, що ти в цей день не повернешся". Благала пообіцяти, що Сергій залишиться вдома. Щоб заспокоїти, він пообіцяв, та все одно поїхав, адже люди чекали на його допомогу. Згадує, що довго не заводилася машина. Увечері вирушив назад. У машині було четверо людей, дві кішки, купа сумок, а позаду великий причіп.
На під’їзді до траси їх почали обстрілювати з автоматів. Пробили колеса, але вони їхали далі. Стріляли без зупину, та з боків рятували гаражі, а ззаду причіп. Водій розумів, що єдиний спосіб врятуватися - доїхати до блокпосту ЗСУ. Коли виїжджали на трасу, гаражів вже не було. Тоді в автівку прилетіло 30 куль, кілька з них влучили у Сергія. Пасажири дивом не постраждали.
"Пам’ятаю відчуття, як потрапляють кулі в ногу, в спину, як мені відстрілюють пальці. В тебе щось влітає, розриває зсередини, одночасно відчуття удару електрики та опіку", - згадує чоловік.
Із простреленими легенями та печінкою, діркою в спині, яку йому зажимала рукою пасажирка, щоб не розірвало легені, відбитими пальцями, пораненнями ніг він довіз людей до блокпосту. Там Сергій прощався з життям. Він засинав і йому було дуже страшно помирати у 29 років... Та згодом, шляхом до операційної зрозумів: везуть головою вперед. Живий! З коми після операції чоловік вийшов через два дні. Пізніше його відправили до Німеччини на складну реабілітацію.
"Все, що зі мною сталося, це диво і не випадковість. Для чогось я ще маю жити. І ми стовідсотково переможемо", - каже Сергій.
