Експерти розповіли, що проблема масштабних паводків у Карпатах - комплексна
Потужна повінь в Карпатському регіоні пов'язана не тільки з неконтрольною вирубкою лісів, але і з низкою інших причин. Експерти розповіли, про більше десять передумов, що призвели до катастрофи, порівнянної за масштабами з 1998-м і 2008-м роками.
Вчені прогнозують, що через зміни клімату такі паводки на Західній Україні будуть кожні 5-7 років. А ось чи будуть наслідки катастрофічні - залежить від того, які висновки з лиха зробить і держава, і жителі регіону, пише Expres.online
"Загалом в Карпатах простежують 30-річну циклічність паводків, - розповідає Анатолій Павелко, еколог ГО "Дунайсько-Карпатська програма". - Але є і менші цикли, які складають 10-15 років і також характеризуються періодами високої водності. Саме з таким ми маємо справу тепер".
Але за останні 30 років це вже третя велика повінь. До цього - у 1998 і 2008 роках. Оксана Станкевич-Волосянчук, кандидат біологічних наук, еколог ГО "Екосфера" говорить, що першою причиною є погодні умови.
Так, у червні за день - два кількість опадів перевищила 1-1,5-місячну (а на Прикарпатті - 2,5-місячну) норму. Еколог каже, що враховуючи глобальні зміни клімату, в майбутньому такі паводки можуть траплятися частіше - раз на 5 або 7 років.
Вирубка лісів звісно ж є одним з факторів, що паводки відбуваються частіше і їхні масштаби катастрофічніше, - говорить Дмитро Карабчук, представник ГО "Лісові ініціативи і суспільство".
"Вирубують ліси на крутих схилах, а саме вони затримують поверхневий стік, не дають воді дуже швидко потрапляти в русло річки. Гектар ялинового лісу може затримати від стоку в річку близько 37% опадів.
Фахівці кажуть, що в українських Карпатах через діяльність людини лісистість зменшилася на 45-55%. Через що у Карпатах вже 3 тисячі зсувонебезпечних ділянок і 400 селенебезпечних басейнів.
Крім того, на швидкість формування паводкових хвиль сильно впливають технології лісозаготівлі. Це руйнує ландшафт, коли наприклад, навантажувальні майданчики розміщують на берегах річок, захаращують порубковими залишками водотоки. Результат - масштабні грунтові ерозії, ущільнення грунту.
"У нас використовують наземний спосіб трелювання (транспортування. - Ред.) деревини важкою технікою. А в Європі зрубані дерева транспортуються повітряними трасами, не ущільнюючи ґрунт і не руйнуючи ґрунтового покриву. І там повені не такі руйнівні", - говорить Дмитро Карабчук.
Крім того, Карпати потерпають від популярного виду відпочинку серед екстремалів - джиппінга.
"Грунтова ерозія, що посилює потужність паводку, є і на рівнинах, де популярний джипінг. Пасовища, які повністю покриті трав'янистою рослинністю, утримують значну частину опадів. А вершини, пориті колесами, стають "провідниками" швидких потоків води, які перетворюються на руйнівні паводки", - каже Оксана Станкевич-Волосянчук.
Крім того величезною проблемою є забудова заплав. В останні три роки був період малої водності і деякі місцеві громади активно роздавали землю поближче до води. Люди забудовують заплави - а потім будинки, розташовані поруч з водотоками, повінь змиває і топить.
"Відзначу також неправильну побудову дамб, будівництво греблі малих гідроелектростанцій, неправильну роботу з розчищення річок, коли відбувається випрямлення русел. Адже природні вигини річки гасять енергію потоку, що розливався по заплаві", - розповіла експерт.
Крім того, багато заплав річок пустили під сільськогосподарські угіддя в результаті меліорації.
"Ще однією причиною паводків є неякісний відбір гравію - він стимулює підмивання берегів, - каже Богдан Проць, еколог ГО "Дунайсько-Карпатської програми". - Гравій можна брати тільки у відповідних місцях, зваживши геоморфологічну будову річки.
Також збільшують руйнівну силу паводків неякісні лісові дороги.
"Якщо, будуючи їх, не облаштували водовідводів, потік буде нестися трасами. Коли сильний дощ, вода, яка мала б стікати зі схилу протягом трьох годин і за цей час частина її міг би увібрати грунт), збирається на лісову дорогу і стікає по ній за півгодини, змиваючи все на своєму шляху. Це стимулює так звані спалахуючі повені", - каже Богдан Проць.
Також до будівництва туристичних комплексів на вершинах гір треба ставитися дуже критично. Так, на Буковелі вода йшла не річкою, а просто по площині. Там широкі ділянки стали трасами з вирубаною рослинністю.
Ще одна біда - сміття, викинуте у воду та на берег. Його змиває, воно забиває проходи під мостами.
Нагадаємо, що в результаті масштабної повені в Карпатах наприкінці червня 2020 року загинуло три людини, збитки становлять десятки мільярдів гривень. Затоплено понад 7700 будинків у 262 населених пунктах, більше 12 411 присадибних ділянок, 13 об'єктів соціальної та побутової сфери, зокрема лікарні. Стихія зруйнувала понад 150 кілометрів доріг, пошкодила 57 мостів, знищила 4146 метрів укріплених берегів.
А ось на Івана Купала, 7 липня, на Західній Україні знову прогнозують сильні зливи зі шквалами. Крім того в Україну прийде затяжне похолодання.
Також ми писали, що під Одесою затопило стадіон, який напередодні урочисто відкрив Володимир Зеленський.