ru ua

Мама не від народження: мешканка Черкас поділилася секретами виховання 10 дітей

Мама не від народження: мешканка Черкас поділилася секретами виховання 10 дітей Багатодітна мати з Черкас поділилася секретами виховання десятьох дітей (Колаж РБК-Україна)

Мешканка Черкас Євгена Чернова – мама десяти дітей. Для нема різниці між рідними й нерідними дітьми й нещодавно в її родині з'явився ще один малюк.

Про те, як складно підкорювати серця прийомних дітей і бути для них мамою "не від народження", вона розповіла в інтерв'ю для видання "Про все".

Нещодавно Євгенія народила десятого малюка і це не заважає їй бути для всіх інших турботливою мамою. Вона зізнається, що своїх дітей деколи доводиться любити більше, ніж тих, з якими у неї різні ДНК.

Як прийшла ідея взяти дітей у сім'ю

"Я росла в багатодітній сім'ї, виховувала сестер і мені завжди хотілося мати велику родину. Вперше про усиновлення я подумала, коли побачила діток, які позбавлені батьківського піклування в санаторії. Ми з подругами показували їм кіно, проводили заняття. Бувало, що робили перерви в навчанні, а приходиш – вони біжать назустріч і питають: "Мамо, чому ти так довго не приходила?" Спочатку ми хотіли взяти двох маленьких дівчаток, оскільки у нас було дві свої дочки. Але ми ж дітей не вибираємо", - розповіла Євгенія.

Коли вони прийшли з чоловіком в притулок, їм розповіли про дітей, яких можна було взяти в сім'ю і з 60-80 дітей у притулку було таких лише декілька. У притулку їм запропонували 5 діток – 4 хлопчиків і дівчинку.

"Ми їх і забрали. Хоча нас готували до того, що буде важко. Старшому було 12 років і нас попередили, що через своєрідний характер він може навіть відмовитися спілкуватися", - зізналася багатодітна мама.

Складності багатодітної сім'ї

Вона зазначила, що з дисципліною було складно. Діти кричали, шуміли, могли у відповідь на прохання поводитися тихіше, почати копати ногами та обзиватися. Євгенія зізнається, що уявляла собі це інакше, що діти будуть любити її, але виявилося, що рідні батьки для них були всі одно краще. Складніше було зі старшим.

"Пам'ятаю, я вмовляла його вивчити вірш в школу. Він уперся і постійно повторював, що не буде цього робити. Коротко кажучи, розпочався у нас скандал і він каже: "Я повертаюся в притулок". Ну, кажу, повертайся - маєш право. Він пішов вгору, сказав двом братам, щоб вони збирали речі, тому що всі повертаються в притулок. Побув деякий час нагорі, збирався, а потім спустився до мене і каже: "я вивчив вірш", - розповіла Чернова.

Рідні діти

Її рідні дочки дуже боялися спочатку прийомних братів і сестру. Дівчатка навіть кілька місяців не підіймалися на другий поверх, де була дитяча ігрова.

"Ми всіх намагаємося любити однаково, але не виходить. Звичайно, ні в одязі, ні в іграшках ми нікого не виділяємо. Але на прогулянку або в магазини я частіше беру своїх дочок – Майю і Леру. Тому що ми родина. Я часто повторюю, що рідним дітям я повинна забезпечити життя – тому що народила їх і повинна дати все. А іншим – я буду робити все, що в моїх силах. До дітей з притулку я більш сувора – вони стирають свої шкарпетки самостійно, а шкарпетки моїх дочок – в машинці. Але у моїх дітей я буду завжди. Якщо Майя або Лера не зможуть приготувати борщ, то я прийду і приготую. Але до всіх 10 я прийти не зможу", - розповіла Євгенія Чернова.

Побут – це відповідальність всіх

В домі є певні правила і поділ території. У спальню батьків діти не заходять. На другому поверсі – їхня територія і вони там самі стежать за порядком. Є обмеження за часом – після 21.00 – час батьків, а діти в цей час грають, дивляться фільми. Мама пояснила, що вона з ними весь день, а ввечері хоче побути з чоловіком. У всіх є свої обов'язки – стежити за папугою, доглядати за молодшими, прибирати ванну або кухню.

На спільні походи всією сім'єю вибиратися складно – одна машина і невелика, старші більш організовані, з малюками більше клопоту. Тому на прогулянки ходять частинами – сьогодні з однією частиною сім'ї, завтра з іншою.

Клопоти є завжди

Євгенія зізналася, що, коли вони взяли дітей з притулку, було дуже складно. Найстаршому було 12, Решті – від двох до шести й в хаті одразу стало семеро дітей. Залишати з родичами їх було складно – вони не слухались, тому всіх возили за собою. Мамі постійно доводилося їх перераховувати.

"Вони у мене всі "ябіди". Я спочатку сварила, але негарно так робити. А потім зрозуміла, що це величезний плюс – я внизу готую обід і завдяки "доносами" знаю все, що відбувається на другому поверсі", - додала багатодітна мама.

Друга мама

Євгенія зазначила, що у всіх прийомних дітей вже є улюблені мама і тато, а вона з чоловіком – на другому місці. Малюки часто говорили, що у них вдома було щось краще і красивіше. Хоча це було не так.

"Ми не маємо права забороняти дітям спілкуватися з рідними батьками. Виняток – якщо вони погано впливають на дітей. Бабуся двійнят Насті та Вані приходила до нас щотижня. Можливо, через зустрічі з бабусею вони постійно хотіли до мами. Діти пробули у нас рік, а навіть психологи кажуть, що прихильність формується роками. Тому малюки з радістю повернулися від нас в рідну сім'ю", - додала мама і зізналася, що ніколи не ставилася до материнства, як до роботи.

Люди нас не розуміють

Прийомні діти іноді робили боляче і Євгенія навіть відчувала себе прислугою, коли вони їли їжу, бігали в одязі, який вона купувала і телефоном просили рідних батьків: "Забери мене звідси".

"Люди нас не розуміють. Досить сказати, що щось не складається, не виходить – відразу говорять: "А навіщо ти брала, якщо не справляєшся?". Батьки нас розуміють. Батько дуже жаліє мене, хотів, щоб я стала журналісткою. Він хоч і допомагає, але всі мої грамоти та нагороди за журналістці виставив і дивиться на них. Це його печаль. Часто говорять поза очі, що ми заробляємо гроші на дітях. Це неможливо – ми всі кошти витрачаємо на виховання і розвиток дітей. Навіть якби це було правдою – ну я ж виховую десятьох. Єдина вигода з дітей – це будинок, тому що ми тут проживаємо на умовах спеціальної програми. Але у мене є нерухомість, придбана ще до того, як ми взяли дітей", - розповіла Євгенія Чернова.