В Україні через карантин найбільше постраждає бізнес, пов'язаний з туризмом, перевезеннями, розвагами. Під загрозою навіть благодійність в нашій країні.
Експерти у різних галузях розповіли Styler, для кого карантин стане найболючішим - хто втратить великі гроші, а кому узагалі прийдеться закрити свій бізнес.
Доцент кафедри економіки КиМУ Віталій Опанасюк впевнений: зараз суспільство ще не знає та не відчуває повної картини збитків.
"Лише час покаже, яка галузь і на скільки постраждали. Вочевидь, що авіація, туризм, готелі, перевізники, АЗС, торгово-розважальні центри, орендний бізнес тощо постраждали першими, проте і першими отримали допомогу (хоч якусь), першими будуть відновлюватись", - каже експерт.
По-друге, говорить Опанасюк, самі бюджети держав втратили дохід та всі надрукували або надрукують гроші, аби покрити нестачу бюджетних доходів. Почнеться гонитва валют, інфляція. Це незворотній процес. Крім того, ніхто не може сказати наразі, чи буде реалізований відстрочений попит. Адже змінюються пріоритети споживачів.
"Головне, що ми ще не пройшли другу хвилю, резонансні ефекти сезонного грипу та COVID-19. Ми ще не пройшли резонансні ефекти недовіри до спроможності світових лідерів захистити свої народи та недовіру головним всесвітнім установам. Крім того, малий і середній бізнес, який, я переконаний, постраждав більше за всіх, може не відновитись зовсім, а ФОПи та малі підприємці будуть шукати іншу форму самозайнятості, щоб більше не опинитись віч-на-віч із орендодавцями, податківцями, вірусами і нульовим попитом водночас. Мій висновок: головні турбулентності ще попереду і ще зарано стверджувати, хто більше постраждав. Постраждали усі. Але якісь сегменті невдовзі загинуть і зникнуть із еволюційно-бізнесової спіралі", - резюмував кандидат економічних наук.
Засновниця благодійного фонду "Шанс 2020" Ганна Іщенко стверджує, що найбільше збитків від карантину зазнали саме благодійні організації.
"Близько 90% фондів, що реалізують проекти за кошти благодійників, вимушені припинити або значно скоротити свої програми. За цими цифрами стоять людські життя. Фактично скорочення фінансування призведе до того, що діти, які хворі на онкологічні хвороби, не отримають певних ліків, покинуті тварини залишаться без харчування тощо", - каже Іщенко.
Окрім того, українські фонди вимушені змінювати свої програми. Наприклад, якщо раніше фонди фінансували будівництво та обладнання лікарень, допомогу дітям, то наразі усі програми зорієнтовані на боротьбу з коронавірусом. Тому сьогодні держава, впевнена Ганна, повинна допомагати не тільки бізнесу, але й знаходити ресурси для допомоги благодійним організаціям, які вирішують безліч соціальних проблем в країні.
Олександр Бухтіяр з агентства MELNYKOVA AGENCY, що працює з різними сегментами бізнесу, констатує: деякі клієнти вже не повернуться ніколи.
Так, за даними досліджень Ukrainian Marketing Group, приблизно 30% українського бізнесу призупинили свою діяльність, 6% - припинили свою роботу назавжди і пішли з ринку. Мікробізнес фіксує збитки в розмірі 80-90%.Найбільш постраждалі бізнеси - авіакомпанії, туризм, непродовольчий рітейл і розважальна сфера, у тому числі - кінотеатри, які можуть відкритися лише в середині літа.
Пасажири чекають своїх рейсів в аеропорту "Бориспіль" (фото: РБК-Україна)
"Якщо авіакомпанія не працює більше двох місяців, то вона без шансів банкрут. Виходом є відкриття кордонів і ключових напрямків, державні кредитні пільги і лояльні внутрішні перельоти всередині країни. Туризм навряд чи переживе літній сезон. Зараз час перекваліфікуватися і актуалізувати внутрішній туризм України. Є багато непопулярних місць, про які варто розповісти українцям. Непродовольчий рітейл все менше спостерігає у себе клієнтів, внаслідок різкого стрибка цієї ніші в онлайні. Виходом можуть бути колаборації із суміжними бізнесами, підвищення лояльності існуючої клієнтської бази, упор на клієнта, який прагне отримати кращу якість за доступною ціною. Розважальна сфера досі не отримала реальний шансів на вихід з пандемії. Абсолютно всі корпоративні та освітні заходи заборонені до осені з можливим продовженням заборон. Великі локації, палаци спорту, стадіони, виставкові центри, банкетні холи - стоять порожніми. Для організаторів виходом може послужити активне освоєння онлайн продуктів, для локацій - тимчасове перепрофілюванням під потреби населення", - вважає експерт.
Але, можливо, не все так однозначно.
"Мені відомі приклади, коли досить успішний режисер відеомонтажу втратив роботу, а початківець програміст навпаки отримав гарний офер. Вистояли ті бізнеси, які вчасно переорієнтувалися й адаптувалися до умов невизначеності, які тепер наша нормальна реальність", - каже фінансовий експерт Галина Хейло.
Незважаючи на те, що практично всі галузі постраждали від кризи, є все ж бізнеси, які перебувають у "відносному виграші", говорить кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. Серед них - інтернет торгівля, служби доставки, супермаркети, аптеки тощо.
"Збитків зазнали транспортна галузь, туризм, готельний бізнес, сфера обслуговування тощо. Поступове зняття карантину дозволить розпочати певне відновлення економіки. Проте без підтримки з боку держави бізнесу буде важко подолати кризу. Не варто очікувати, що криза мине швидко. Зняття карантинних обмежень не призведе до автоматичного відновлення економіки. Криза буде продовжуватися протягом 2020-2021 років", - прогнозує він.
За час карантину люди, які втратили роботу, могли пройти курси й отримати нові навички, щоб мати можливість отримати нову роботу, і можуть це зробити й зараз. Для цього створено кілька онлайн-платформ віддаленої роботи.
Якщо бізнес зазнав значних збитків, треба зробити ряд обов'язкових дій, радить генеральний директор однієї з консалтингових фірм Катерина Балановська:
"Тільки так ви будете "перед очима" у своїх клієнтів і вони завжди знатимуть, як вас знайти… Треба розуміти - карантин закінчиться, а криза залишиться і невідомо на скільки. Україні треба піднімати економіку, а хто це може зробити, як не підприємці", - резюмувала Катерина.
Раніше ми писали про те, які ресторани в Києві закрилися, а які процвітають не дивлячись на карантин.