43 доби жаху та відчаю. Найближчі родичі Романа Яремчука переживали російське вторгнення у напівзруйнованому Чернігові. Український футболіст розповів, хто допоміг їх врятувати, і поділився, як сам витримує важкі місяці війни.
Своєю історіє він поділився з музеєм "Голоси Мирних".
"Я розумів, що щось буде. Але те, що росіяни будуть витворяти в нашій країні, не міг собі уявити у найстрашніших фантазіях", - ділиться Роман.
Батьки його дружини залишалися у Чернігові. Навколо будинку, де вони мешкали, все було обстріляне. Родичі сиділи в бомбосховищі, у них закінчувалися їжа та вода. Через волонтерів Роман та його дружина допомагали привезти їм хоча б буханку хліба та пляшку води.
У певний момент ситуація стала настільки критичною, що Роман не знав, що робити. Тоді він звернувся до колеги по збірній України, Андрія Ярмоленка, знаючи, що той з Чернігова. Андрій одразу відгукнувся - і за два дні батьків вивезли з міста.
"Я хвилювався не за себе, а за близьких, сім’ю, друзів... І якщо для мене це був шок, то я не уявляю, що переживають люди, які знаходяться у найгарячіших точках", - зізнається Роман.
Футболіст упевнений: під час війни кожен має робити для своєї країни те, що може. Як відома людина, він реалізує власну мету: привернути якомога більше уваги світу до Україні та страшних подій, що відбуваються.
Свою історію Роман Яремчук поділився з музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Це найбільший у світі архів історій мирних жителів нашої країни, які постраждали від війни.
Архів Музею налічує вже понад 20 тисяч історій з перших вуст, які було зібрано з 2014 року.
Розкажіть свою історію! Це можна зробити так:
— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію;
— відвідайте портал Музею (https://civilvoicesmuseum.org/) та натисніть кнопку "Розповісти історію" праворуч зверху;
— зверніться на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001.