"Доля не усміхається рабам": 20 мощных цитат Лины Костенко про Украину, войну и любовь

Про Украину:

• "А ви думали, що Україна так просто. Україна - це супер. Україна - це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни "
• "Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер "
• "Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є. "
•  "Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас"
• "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову"
• "Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те ".
• "Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що"
•  "І щось в мені таке болить, що це і є, напевно, Україна".

Про войну:

• "Україна пручається, як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути "
• "Лінію оборони тримають живі "
• "Доля не усміхається рабам "
• "Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші"
• "У кожної нації свої хвороби. У Росії - невиліковна ".

Про любовь:

• "Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли закохана. Так що бажано стабільно підтримувати в ній цей стан"
• "Любов - це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість"
• "Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня"
•  "Чужа душа - то, кажуть, темний ліс. А я кажу: не кожна, ой не кожна. Чужа душа - то тихе море сліз. Плювати в неї - гріх тяжкий, не можна"
• "Страшні слова, коли вони мовчать"
• "Жінка - як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи"
• "І все на світі треба пережити, і кожен фініш - це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…".

Кто такая Лина Костенко

Лина Костенко родилась 19 марта 1930 года в Ржищеве (Киевская область) в учительской семье Василия Григорьевича и Зинаиды Ефимовны Костенко.

Вскоре семья Костенко переехала жить в Киев - в рабочий поселок на Трухановом острове. Писать она начала в литературной студии при журнале "Днепр". Когда ей было 16 лет, начали печатать ее произведения.

Костенко была одним из лидеров шестидесятнического движения и приходила на суды к диссидентам, которым инкриминировали антисоветскую деятельность и пропаганду.

Самые известные ее произведения - роман в стихах "Маруся Чурай", поэтический сборник "Над берегами вічної ріки", а также первый прозаический роман "Записки українського самашедшого".

Вас также может заинтересовать

• 10 песен на стихи Лины Костенко, которые должен услышать каждый
• Фото квартиры, где живет Лина Костенко
• Как сегодня выглядит Лина Костенко.