Взялися за зброю: чи дозволять українцям володіти пістолетами для самозахисту

Взялися за зброю: чи дозволять українцям володіти пістолетами для самозахисту
Лише деякі громадяни в Україні можуть легально придбати короткоствольну зброю (Віталій Носач, РБК-Україна)

Відгомони бойових дій на Донбасі доносяться у мирні міста. Це проявляється, в тому числі, і у вигляді мільйонів одиниць незареєстрованої зброї на руках у населення. Пістолети та гранати тепер все частіше застосовують у побутових конфліктах. Саме цей аргумент використовують противники допуску громадян до володіння короткоствольною зброєю. Прихильники цієї ідеї навпаки стверджують, що дозвіл пістолетів і револьверів знизить рівень злочинності, практично знищить "чорний ринок" і вирішить проблему з нелегальною зброєю. У черговий раз про це заговорили після хвилі нападів на громадських активістів по всій Україні. Чому українці досі не мають доступу до легальної вогнепальної зброї для самозахисту – в матеріалі РБК-Україна.

Здрастуй, зброя

В Україні немає закону про цивільну зброю. Більшість "стволів" підлягають ліцензуванню, порядок якого визначений Міністерством внутрішніх справ (МВС). З нього випливає, що українці можуть володіти мисливською, газовою і травматичною зброєю при наявності дозволу та за умови досягнення певного віку.

Голова "Української асоціації власників зброї" Георгій Учайкін стверджує, що в цьому питанні діє масштабна корупційна схема. З одного боку, МВС володіє монополією на видачу зброї населенню. Крім того, міністр Арсен Аваков за перші два роки війни подарував 400 нагородних бойових "стволів". З іншого – прибуток з перепродажу нелегальної зброї становить 500-600%, говорить Учайкін.

"Щоб ви сьогодні купили травматичний пістолет при існуючому ліцензуванню, вам потрібно буде заплатити хабар 300-400 доларів, раз у три роки доведеться платити ще 200-250 за продовження дозволу, і сам "травмат" з топових моделей вам обійдеться у 600 доларів. Тобто, тільки на першому етапі "травмат" обійдеться вам у 1000 доларів", – пояснює Георгій Учайкін.

Разом з тим, за його словами, на "чорному ринку" бойовий пістолет Макарова з двома-трьома магазинами можна придбати за 500 доларів. Учайкін каже, що автомати серед населення менш популярні, це здебільшого – зброя криміналітету.

"Люди хочуть пістолети, хочуть короткоствольну вогнепальну зброю для самозахисту, щоб носити її з собою. Не тримати вдома рушницю, а носити з собою, тому що вулична злочинність захмарна. Довіри до поліції ніякої немає, всі розраховують виключно на себе і керуються простим зрозумілим правилом: краще погано сидіти у в'язниці, ніж добре лежати в морзі", – роз'яснив експерт.

Директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко зазначив, що в питанні володіння і носіння вогнепальної зброї міністерство традиційно займає консервативну позицію. "Ми вважаємо нинішній рівень доступу громадян до вогнепальної зброї оптимальним. Якщо будуть прийняті інші норми – будемо їх виконувати. Рівень насичення нелегальною зброєю країни досить високий, поліція постійно вилучає його з обігу", – додає він.

Голова Національної поліції Сергій Князєв на підсумковій прес-конференції 20 грудня розповів, що протягом року з незаконного обігу поліцейські вилучили понад 1,8 тисяч одиниць вогнепальної зброї. Крім того, співробітники поліції конфіскували майже 200 тисяч патронів і близько двох тисяч гранат, мін і саморобних вибухових пристроїв.

В останні роки в новинах нерідко згадуються випадки застосування нелегальної зброї на вулицях міст, віддалених від зони бойових дій. Приміром, у вересні невідомий вистрілив з гранатомета в житловий будинок на Дарниці в Києві. Навесні два схожих випадки сталися в самому центрі столиці: постраждала будівля "Київміськбуду" на Арсенальній та елітний ресторан "Лео" біля Андріївського узвозу. І це тільки одні з багатьох випадків.

Георгій Учайкін вважає, що побороти нелегальний обіг зброї можна, давши людям можливість володіти короткостволом для самозахисту. Він упевнений, що співвідношення легальної та нелегальної зброї тоді складе 85% і 15%, тоді як зараз все навпаки.

"Що дозволено – можна легалізувати і поставити на облік, а деякі речі такі як вибухівку, гранатомети, кулемети потрібно просто викупити у населення. Людина, приміром, з незрозумілих причин купила собі гранату, вона може вибухнути один раз, вона ж ніде її не використала. І силове відомство у неї її викупить і візьме на баланс. Ті ж гранатомети знайдуть застосування в армії на Сході", – вважає голова "Української асоціації власників зброї".

Щоб легалізація та облік, про які говорить Учайкін, стали можливими, необхідно прийняти закон про цивільну зброю. Його проект вже чотири роки перебуває у Верховній раді, але далі профільного комітету так і не просунувся. Один з його авторів "свободівець" Андрій Іллєнко каже, що Україна - єдина європейська країна, в якій немає закону, який повноцінно регулює відносини у питанні цивільної зброї.

"Людям малюють катастрофічну картину, коли зброю роздають всім підряд. Очевидно, що ні. Система відбору тих, хто повинен отримати цю зброю, дуже жорстка. По-друге, всім панікерам, які вважають, що українці настільки дурні, що самі себе перестріляють, хочу нагадати, що в Україні абсолютно легально можна купити автомат Калашникова. Він трохи перероблений під одиночні постріли", – додає нардеп.

Іллєнко впевнений, що нелегальна зброя - це джерело правопорушень. Нібито 99% збройних злочинів у країні відбуваються саме з використанням незареєстрованих "стволів". "Легальне зброя - це лише самозахист. Який ідіот візьме легальну зброю, щоб скоїти злочин? Всі відразу ж з'ясується", – говорить "свободівець".

В якості прикладу він наводить сусідню Молдову, яка прийняла відповідне законодавство ще в 90-их роках. Мовляв, там значно зменшилася статистика насильницьких злочинів. У той же час Великобританія зіткнулася зі зворотним ефектом, коли спробувала обмежити доступ населення до зброї.

Артем Шевченко стверджує, що МВС не буде перешкоджати доступу українців до вогнепального короткостволу, якщо так вирішить парламент. "Не знаю, чому законодавці не довели до залу той чи інший законопроект. Це – суто компетенція Верховної ради і народних депутатів. МВС буде виконувати всі законодавчі норми, які вступлять в дію", – уточнив він.

Георгій Учайкін вважає таку позицію МВС "переведенням стрілок". "Подивіться яким чином вони представлені в профільному комітеті. Переважна більшість його членів чітко афілійована з МВС: або колишні співробітники, або ті, хто знаходяться в системі координат Міністра внутрішніх справ. Профільний комітет саботує розгляд законопроекту. Їх депутати унеможливлюють цей процес", – нарікає експерт.

На лінії вогню

Народний депутат з міжфракційного об'єднання "Єврооптимісти" Сергій Лещенко впевнений, що "замість роздачі зброї населенню" парламент повинен повернути державі монополію на насильство, залишивши його прерогативою силових органів. Лещенко вважає, що дозвіл громадянам володіти зброєю призведе до ще більшого розгулу насильства.

"Немає жодної країни у світі, де б це мало успішну реалізацію. Я не вважаю, що в Молдові це призвело до якихось серйозних наслідків. У нас суспільство перебуває у стані посттравматичного синдрому і використання зброї цим суспільством призведе до подальшого насильства. У тій же Америці, де зброя знаходиться у вільному обігу, багато років йде кампанія за обмеження його використання, тому що воно часто використовується проти невинних людей", – пояснює нардеп.

Його колега Ігор Луценко з "Батьківщини" називає подібну логіку проявом "рабської психології". "Прийшов феодал і сказав: ви всі мої раби, я у вас головний з силового блоку, ви все мені підкоряєтеся і я вирішую, в яких випадках ви можете стріляти один в одного. Ідеологія така, що люди є власністю держави", – уточнює він.

На думку Луценка, МВС контролює всі потоки зброї, тому нікого не пускає в це поле, щоб зберігати свій статус-кво. Мовляв, силовиків цілком влаштовує ситуація, коли "можна за гроші когось нагороджувати зброєю і продавати її тільки через уповноважених агентів".

"У кожного має бути право придбати легальну зброю. Замість цього зараз пішов, купив пістолет, і як злочинець ти його можеш використовувати, а як чесний громадянин – ні. У Верховну раду з вогнепалом я б не ходив. Але враховуючи, що мені регулярно погрожують, в моїй професії це потрібно. Але знову ж таки Аваков комусь дарує по два пістолети, а мені не належить, хоча у мене теж робота небезпечна", – зазначає депутат.

Під час подій Революції гідності Ігор Луценко був громадським активістом. В ніч з 20 на 21 січня 2014 року він разом з Юрієм Вербицьким був викрадений "тітушками" з Олександрівської лікарні. Їх катували і допитували, а потім залишили в лісі на морозі. Луценко вдалося вибратися, його товариш загинув.

За останній рік в Україні відбулося понад півсотні нападів на громадських активістів. Луценко вважає, що дозвіл на зброю для самозахисту може вплинути на ситуацію.

"Напади, можливо, все одно би були, але такого тотального відчуття власної безпорадності, яке зараз є у багатьох активістів, такого б точно не було. Це був би інший рівень. Ціна спроби вбивства була б набагато вище. Коли людина почне стріляти у відповідь – це зовсім інша ціна, ніж якщо він навіть з ножем буде за тобою ганятися", – запевняє він.

На одеського активіста Сергія Стерненко в цьому році нападали тричі. 1 травня йому вистрілили в потилицю з травматичного пістолета. Тоді нападника вдалося затримати. Вже в кінці травня на нього біля будинку напали двоє чоловіків. Стерненко дав відсіч ножем, в результаті чого один з нападників загинув від отриманих ран.

"Якщо б в Україні змінилося законодавство про доступ громадян до вогнепального короткостволу, злочинець б розумів, що в кращому разі він сяде, а у гіршому – заплатить своїм здоров'ям чи життям за намір вчинити злочин. Тому що потенційна жертва може бути озброєна, свідки можуть бути озброєні і вони будуть знати, що вони можуть правомірно застосовувати цю зброю, і не тільки не порушать закон, але будуть його виконувати", – сказав Сергій Стерненко в коментарі РБК-Україна.

Він вважає, що після прийняття відповідного законодавства потрібно створити мережу центрів для навчання громадян поводження зі зброєю, ввести жорстку дозвільну систему, яка буде працювати без корупції. За його інформацією, сьогодні деякі люди отримують зброю за хабар без навчання, медичної довідки та спілкування з психологом.

"263 стаття Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами, посилається на закон. Але його не існує. В перспективі це означає, що навіть якщо український суд засудить людину за цією статтею, то вона буде 100% виправдана Європейським судом з прав людини", – впевнений Стерненко.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся