Взаємні претензії: чому "Украерорух" і МАУ судяться на мільярд гривень

Взаємні претензії: чому "Украерорух" і МАУ судяться на мільярд гривень
МАУ через суд намагається знизити ціни на послуги "Украероруху" (flickr.com)

Найбільша українська авіакомпанія МАУ і держпідприємство "Украерорух", що надає аеронавігаційні послуги, обмінялися судовими позовами на загальну суму близько мільярда гривень. Державний монополіст звинувачує національного авіаперевізника в несплаті наданих послуг, а МАУ вважає їхню вартість необґрунтовано завищеною. Крім того, авіакомпанія вимагає від "Украероруху" повернути кошти, раніше сплачені держпідприємству. Поки триває судовий процес, "Украерорух" вже кілька разів заявив, що може перестати надавати МАУ послуги аеронавігації. А для МАУ вартість цих послуг ускладнює роботу в хабовом для компанії аеропорту "Бориспіль". В ситуації розбиралося РБК-Україна.

Зустрілися в суді

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України "Украерорух" на початку грудня подало одразу два позови проти найбільшої національної авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України". Про це свідчать документи, розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У першому позові до Господарського суду Києва від 4 грудня "Украерорух" зажадав від МАУ виплатити заборгованість у 174 млн гривень за послуги з аеронавігаційного обслуговування. Другий позов надійшов через три дні на суму близько 109 млн гривень.

Прокоментувати ситуацію не змогли ні в "Украерорусі", ні в МАУ, проігнорувавши питання видання. Але, за словами співрозмовника РБК-Україна, знайомого з ходом судового процесу, стверджувати, що МАУ взагалі нічого не платить "Украероруху" – невірно. "МАУ частково оплачує ці послуги. Але українські авіакомпанії (судячи з усього, не тільки МАУ, - ред.) вважають, що ціни на послуги аеронавігації, які надає "Украерорух", суттєво завищені. Приміром, вартість послуг держпідприємства по посадці літака в аеропорту "Бориспіль" становить 650 доларів, а у їх турецьких колег у Стамбулі – 50 доларів", - розповіло джерело.

Тому, пояснив співрозмовник видання, авіаперевізники з початку року намагаються переконати "Украерорух" та Міністерство інфраструктури знизити ціни. "Держпідприємство готує проект наказу Мінінфраструктури про нові ставки, а відомство підписує. Адже через завищені ставки на аеронавігаційне обслуговування страждають всі авіаперевізники, оскільки це прямо впливає на ціни на авіаквитки і конкурентоспроможність авіакомпаній після масового заходу в Україну лоукостерів. "Украерорух" подав позови, не чекаючи оплати від МАУ, щоб уникнути претензій до нього з боку прокуратури", - повідомило джерело.

Як стало відомо РБК-Україна, компанія МАУ 8 грудня подала зустрічний позов проти держпідприємства "Украерорух" на суму близько 800 млн гривень. "Ця сума обчислена таким шляхом – в МАУ взяли загальну суму доходів "Украероруха" і вирахували з неї частку МАУ, яка становить приблизно третину", - пояснили джерела видання, знайомі з ситуацією.

Співрозмовники повідомили, що МАУ намагається повернути ці кошти. В авіакомпанії вважають, що в 2016-2017 роках "Украэрорух" витрачав ці суми не за цільовим призначенням. Зокрема, в МАУ вважають, що "Украерорух" неефективно розпорядився своїми коштами, які фактично "згоріли" у визнаному неплатоспроможним Platinum Bank.

За словами джерела РБК-Україна, "Украерорух" "неодноразово давав зрозуміти МАУ, що держпідприємство готове перестати надавати авіакомпанії аеронавігаційні послуги". "Держпідприємство має на це право, якщо немає спору щодо виставлених рахунків. Але оскільки спір є, то "Украерорух" поки що не має право призупинити надання таких послуг МАУ", - говорить він.

Підтримка авіаринку

Швидше за все, судовий процес між найбільшою українською авіакомпанією і "Украерорухом" затягнеться надовго. "Тягнуть - тягнуть, а у підсумку держава або держкомпанії програють ці позови і залишаються без грошей. Наприклад, раніше МАУ не платила повні ставки за обслуговування "Борисполю" та виграла суди. МАУ не платила державний збір у державний авіаційний фонд, подала позови і виграла суди. Тепер прийшла черга "Украероруха"", - вважає партнер юрфірми "Анте", спеціаліст з авіаційного праву Андрій Гук.

Втім, учасники авіаринку ситуацію оцінюють неоднозначно. Генеральний директор авіакомпанії SkyUp Євген Хайнацький пояснив, що аеронавігаційні послуги передбачають проліт над якою-небудь територією та аеронавігацію при посадці/зльоті в 20-кілометровій зоні аеропорту.

"Ставки зборів за проліт над територією затверджені на міжнародному рівні, оскільки "Украерорух" входить у велику систему Євроконтролю. Вона об'єднує провайдерів аеронавігаційних послуг в країнах Європи. Тому говорити, що вони дорожче або дешевше інших країн, не можна. Щоправда, в кожній державі в розрахунку остаточних цін на ці послуги застосовуються свої коефіцієнти", - розповів Хайнацький.

Що стосується ставок на послуги аеронавігації при посадці/зльоті в 20-кілометровій зоні аеропорту, то вони, на думку керівника SkyUp, в Україні недешеві. "Не тільки в "Борисполі", але і у всіх інших аеропортах України. При цьому вони порівнянні з іншими містами в країнах ЄС. Але, у тій же Туреччині ці ставки нижче", - говорить він.

Те, що ціни за аеронавігаційне обслуговування за зліт/посадку в "Борисполі" в "Украероруху" вище, ніж в інших європейських аеропортах, підтверджує і голова наглядової ради "Української авіатранспортної асоціації", виконавчий директор авіакомпанії "Аероджет" Анатолій Мазуренко. ""Украерорух" пояснює це необхідністю перекривати свої збитки в маленьких українських аеропортах, - продовжує він. - Зрозуміти держпідприємство можна, але таким чином створюється неконкурентна за цінами ситуація для "Борисполя" у порівнянні з основними аеропортами-конкурентами".

Крім того, за словами Мазуренко, це невигідно МАУ – для авіакомпанії хабовим аеропортом є "Бориспіль". "Через високі ціни на послуги "Украероруху" в цьому аеропорту авіаперевізник несе більше витрат, ніж конкуренти з інших країн, які обрали для себе інші хабові аеропорти", - пояснив він.

При цьому співрозмовники видання уточнили, що, наприклад, в США, Канаді, провайдери аеронавігаційних послуг працюють як неприбуткові організації. "Там вони зобов'язані всі отримані кошти спрямовувати на розвиток цієї функції, не отримуючи прибутку", - говорить співрозмовник РБК-Україна.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся