ru ua

У ВККСУ прокоментували роботу ГРД та ГРМЕ під час суддівських конкурсів

У ВККСУ прокоментували роботу ГРД та ГРМЕ під час суддівських конкурсів Фото: Станіслав Щотка (vkksu.gov.ua)

Роботу ГРД та ГРМЕ не можна порівнювати, вважає Щотка

Роботу Громадської ради доброчесності (ГРД) та Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) під час суддівських конкурсів порівняти не можна. Про це сказав заступник голови ВККСУ Станіслав Щотка, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв'ю виданню "Лівий берег".

"Ми (комісія) намагаємося запровадити такі процедури, способи приходу в професію, щоби суспільство бачило, хто заходить. Законодавство так прописано, що ми мусимо поставити суддям незручні запитання, а вони повинні на них відповісти. Звичайно, без політизованості, цей процес відбувався би спокійніше", - сказав Щотка.

За його словами, конкурси до Верховного суду та Вищого атикорупційного суду, так само як роботу двох органів, що допомагали в оцінюванні кандидатів, - ГРД та ГРМЕ - порівнювати не можна.

Досвід із формування та роботи на рівні держави громадської ради, що складається з експертів з різних країн, є унікальним для світу, однак в Україні така співпраця виявилася вдалою - як ВККСУ, так і представники ГРМЕ її оцінюють позитивно та без політичної заангажованості.

"Представники ГРМЕ були "озброєні" інформацією з різних джерел. І це відчувалося під час спілкування з ними, судячи з того, як вони були поінформовані про кандидатів. Хоча було помітним їх критичне мислення. Вони аналізували подану їм інформацію. Не виглядало, що вони були заангажовані тими органами, від яких отримували дані", - зазначив Щотка.

Щодо співпраці з громадською радою, яка складалася з українських експертів - ГРД, за словами Щотки, вона була плідною, однак відчувався у їх заявах політичний окрас.

"Якщо стати на захист ГРД, можна припустити, що вони хочуть дещо гіперболізувати ситуацію. Тобто вивести її на найвищий рівень критичності. А потім понижувати градус до певної міри. Хоча реальність — дещо складніша. Бачимо інколи політичну зафарбованість у висловлюваннях або у вчинках тих чи інших активістів", - сказав член комісії.

Нагадаємо, що 6 березня 2019 року ВККСУ завершила другий в історії країни конкурс на посади суддів Верховного суду та назвала його переможців. Серед 78 переможців конкурсу – 54 судді (69%), 14 – науковців (18%), 7 – адвокатів (9%), 3 – із сукупним стажем (4%). Того ж дня ВККСУ оголосила переможців до Вищого антикорупційного суду.

До Апеляційної палати цього суду увійшли 12 переможців конкурсу, серед яких 50% — судді, 50% — адвокати та науковці. До першої інстанції - 27 переможців конкурсу, 40% з яких мають досвід роботи адвокатами та науковцями, 60% — суддями. Вища рада правосуддя 18 березня 2019 року вирішила, що рекомендує президенту до призначення 10 та 25 переможців конкурсу до цього суду відповідно.