Валютні гойдалки: як зміцнення гривні до долара вплинуло на ціни

Валютні гойдалки: як зміцнення гривні до долара вплинуло на ціни
Фото: Віталій Носач, РБК-Україна

У вересні курс гривні зміцнювався, незважаючи на зворотні очікування бізнесу і населення. З початку осені багато хто чекав на сезонне зростання вартості долара на тлі активного попиту на валюту серед імпортерів. Але на цей раз гривня вистояла, в тому числі за рахунок великої пропозиції валюти від нерезидентів, які скуповують українські держоблігації. Як стабілізація курсу національної валюти вплинула на динаміку цін і який курс тепер закладає у вартість товарів бізнес – у матеріалі РБК-Україна.

Продукти: ціни не падають швидко

Зміна курсу гривні до долара по-різному впливає на формування вартості продуктів харчування. У собівартості виробництва імпортних та місцевих товарів більшу частку займає валютна складова. Як зазначає директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, цей показник у товарі українського виробництва досягає 50-90%, оскільки курс впливає на вартість посівного матеріалу, кормів і бензину.

Мова йде не тільки про товари з супермаркетів, але й, скажімо, про овочі, які українці вирощують на городах. "Дачник хоче за результатами своєї праці придбати певну кількість м'яса, тобто, провести париретный обмін. Так що навіть бабусі-городниці тепер стежать за курсом валют", – говорить Дорошенко.

Якщо курс долара зміцнюється, продукти швидко дорожчають. Але якщо гривня стабілізується, товари відразу не стають доступнішими. "Скажімо, курс був 24 гривні/долар, але продавець до цього не звик і не розуміє, як довго ситуація триватиме. Тому й не поспішає переоцінювати товар за низького рівня. Фактично у вересні продукти були переоцінені за курсом 25-26 гривень/долар. Але якщо продукти поставлялися в торгові точки по передоплаті, товар міг бути трохи дешевше, так як прив'язувався до позначки 24,5 гривень/долар", – роз'яснює Дорошенко.

Власники супермаркетів не настільки гнучкі у цьому питанні, як продавці на ринку, тому ціни міняють рідко. По-перше, у договорах прописано, що постачальники можуть переоцінювати товари, наприклад, раз на місяць, а іноді і не частіше 2-3 разів на рік. По-друге, швидко переоцінити товар фізично неможливо. "У зв'язку з цим логічно, що при стабільному курсі у торгових мережах люди не бачать зараз сильного подорожчання або здешевлення, так як товар прив'язаний до 25-26 гривень/долар", – уточнює Дорошенко.

І хоча зміцнення гривні істотно не позначилося на зниженні цін, в цілому в цьому році купівельна спроможність населення стала вище. На це впливають відносно низька інфляція в 8,8% і зростання зарплат на 17%. У підсумку сім'ї з середнім доходом стали купувати більше продуктів, тоді як бідні категорії населення особливого покращення не відчули.

"Це пов'язано з нерівномірним зростанням вартості різних видів продуктів. Наприклад, картопля за рік подорожчаkf у два рази, а м'ясо – на 5%. Тому якщо основу раціону пенсіонерів і малозабезпечених сімей становить картопля, ці люди дійсно почали витрачати на харчування більше коштів. А ті люди, хто більше закуповують м'яса, могли відчути реальне зростання доходів", – говорить Олексій Дорошенко.

Що буде далі з цінами на продукти харчування? Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин впевнений, що до кінця року готівковий долар може плавно подорожчати до 27 гривень/долар. Ціни у продуктовому ритейлі, на його думку, не будуть рости занадто активно, оскільки деякі торговці вже зараз закладають у вартість продуктів курс 28 гривень/долар. "Але продукти далі будуть сезонно дорожчати. В основному мова йде про овочі", – попереджає Пендзин.

Олексій Дорошенко погоджується з таким прогнозом. Експерт нагадав, що капуста, буряк, цибуля та морква вже демонстрували зростання від 70% до 200%. Але наскільки ще ці овочі можуть подорожчати – сказати складно. "Ці коливання можуть швидко стабілізувати партії овочів з Азії або Європи, так як при стабільному курсі ціни на цей товар у нас і за кордоном приблизно порівняні", – уточнює Дорошенко.

У межах 1% може подорожчати хліб. Тоді як картопля вичерпала потенціал цінового зростання – зараз цей продукт коштує на 30-40% дорожче, ніж у Польщі чи Білорусі. "По іншим продуктовим групам поки не варто побоюватися зростання цін, тому що ці товари коштують так дорого, що при кожному коливанні товар вигідніше завозити з Європи", – зазначив співрозмовник.

Нерухомість: курс не для інвестицій

Курсові коливання прямо впливають на інтерес населення до купівлі нерухомості на первинному і вторинному ринках. Через зміцнення гривні кількість угод у Києві "просіла" з весни десь на 20-30%, каже столичний ріелтор Максим Єрмоленко.

"Зараз ціна квадратного метра в доларах зростає в новобудовах і в старих будинках. Приміром, рік тому добру "двушку" в столичному будинку 1970 року будівництва, неподалік від метро можна було придбати за 45 тисяч доларів. Зараз "одиничка" у такому будинку буде коштувати 40 тисяч доларів. Тому люди купують квартири по ціновому низу ринку. Багато хто чекає стабілізації курсу", – пояснює Єрмоленко.

Не простіше йдуть справи і на "первинці", хоча вартість бюджетного житла тут доступніше. За оцінками експерта, ще рік тому квадратний метр на етапі початку будівництва коштував мінімум 17-18 тисяч гривень, тоді як цієї осені ціни підскочили до 20-21 тисяч гривень.

Подорожчання вартості квадратних метрів і стрибки курсу валют змушують українців бути обережними з купівлею житла на первинному ринку. "Забудовники закладають фінподушку у прайс, щоб курсові коливання не гальмували будівництво, адже від курсу може залежати вартість робочої сили, металу, цементу. Зараз компанії орієнтуються на курс 27,5-28 гривень/долар", – уточнює співрозмовник.

Зниження кількості угод підтверджують і самі забудовники, пояснюючи це тим, що українці традиційно зберігають гроші в інвалюті і чекають кращих часів для покупки житла на первинному ринку.

"Ціни в гривні не виросли і не знизилися. Якщо навесні 1-кімнатна квартира коштувала тисячі 626 гривень, то і восени вона стоїть 626 тисяч гривень, але от у доларовому еквіваленті ця різниця помітна", – пояснюють у прес-службі компанії "Київміськбуд".

Різке ослаблення гривні на початку жовтня змусило інвесторів помітно пожвавитися, і у відділи продажів потягнулися клієнти. "Якщо курс буде рости і далі, люди будуть купувати. Така тенденція стала нормою для ринку нерухомості: чим вище долар, тим більше продажів. Але із зростанням долара зросте вартість комплектуючих, товарів і послуг. Що неминуче потягне за собою і зростання ціни квадратного метра", – уточнюють в компанії.

"Ринок нерухомості активно відновлюється після кризи 2014 року, причому первинний навіть активніше вторинного. Тому очікування у гравців стабільні – з надією, що курс залишиться в коридорі 26-27 гривень/долар", – говорить президент Союзу фахівців з нерухомості України Віктор Несін.

Авто: чим долар нижче, тим дешевше

У цьому році українці активніше купують автомобілі, ніж у минулому році. За даними компанії AUTO-Consulting, за 9 місяців 2019 року дилери реалізували 62 тисяч нових машин, що на 7% більше, ніж у 2018 році. У вересні продажі були зафіксовані на позначці в 7076 машин – це на 15% менше у порівнянні з серпневим обсягом продажів, але на 12% більше в річному порівнянні.

Ця активізація пов'язана із зміцненням курсу гривні, оскільки населення, як правило, збирає гроші на довгострокові покупки в доларах. І коли курс валюти падає і авто дешевшають, покупці намагаються швидко міняти долари, купуючи автомобілі за гривню.

В Україні автоімпортерами є в основному підрозділи заводів, як, наприклад, "Тойота-Україна", "Рено-Україна" і "Ніссан-Україна". Ці продавці беруть безкоштовно заводські автомобілі, їх завдання – продати авто за рекомендованою ціною, говорить гендиректор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко.

"Наприклад, якщо собівартість виробництва автомобіля становить 9 тисяч доларів, а завод хоче заробити тисячу доларів, імпортеру кажуть, що авто потрібно продати за 10 тисяч. І якщо місяць тому автодилер реалізовував авто за 260 тисяч гривень, то сьогодні продає за 250 тисяч гривень, так як курс долара став нижче", – наводить приклад Назаренко.

Зміцнення гривні і, як наслідок, більш доступні ціни на автомобілі навіть стали причиною тривалих черг покупців на популярні марки. Наприклад, на одну з марок імпортного позашляховика сформована черга вже до лютого 2020 року. "В інтернеті на цей рахунок існує спекуляція. Людина стає в чергу, вносить заставу, скажімо, у 1000 євро. А коли приходить час придбати авто, продає місце в черзі за 2000 євро", – пояснює Назаренко.

Бензин: зовнішні проблеми не дали цінам впасти

Здавалося б, зміцнення гривні повинне позначитися і на вартості палива. Але, згідно зі статистикою консалтингової групи "А-95", ціна в роздробі майже не змінилася. Скажімо, якщо 9 вересня літр бензину марки А-92 коштував у середньому 27,73 гривні/літр, 7 жовтня це паливо подешевшало на 2 копійки. У той же час вартість дизпалива за місяць подорожчала на 6 копійок – у середньому до 28,21 гривень/літр.

"Зміцнення гривні теоретично могло здешевити вартість бензину, але тренд компенсувався подорожчанням на світовому ринку. Недавно якісь терористичні дрони підірвали певні об'єкти в Саудівській Аравії. І нафтові котирування підскочили до $10 за барель (у жовтні вартість бареля нафти марки Brent досягла $57,78 – ред.). Полізли вгору і котирування Platts на нафтопродукти на кордоні", – пояснює директор спецпроектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

Зовнішні проблеми ринку нафтопродуктів посилюються внутрішніми труднощами. У липні Кабінет міністрів затвердив спецмито на імпорт зрідженого газу і ДП з Росії. В серпні за ввезення дизеля трубопровідним транспортом довелося платити 3,75%, з жовтня – 4%. Нафтотрейдери спробували вирішити проблему, почавши шукати інші логістичні шляху. Як варіант, пальне вирішили поставляти морським шляхом. Але й тут виявилася маса проблем.

"Укрзалізниця" не справлялася зі збільшеними обсягами вантажних поставок пального. Для забезпечення нормальної транспортування нафтовантажів не вистачало локомотивної тяги і вагонів-цистерн, через що продукція довго простоювала на вузлових станціях, – пояснює Рябцев. – Виникли проблеми з розмитненням танкерів у порту "Південний". Не працює Херсонська нефтеперевалка. Все це не дозволяє вартості нафтопродуктів знижуватися. І якщо ці проблеми залишаться, то ціни не будуть знижуватися, навіть за умови, що зміцнилася гривня".

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся