ru ua

В майбутньому промзони Києва будуть забудовувати житловими будинками та офісами

На сьогоднішній день більше 30% площі Києва займають ділянки промислового призначення. Загальна площа промислових і комунально-складських територій становить 6912,3 га (з них на комунально-складські території припадає 3648 га).

На сьогоднішній день більше 30% площі Києва займають ділянки промислового призначення. Загальна площа промислових і комунально-складських територій становить 6912,3 га (з них на комунально-складські території припадає 3648 га).

Промисловий сектор економіки столиці формують близько 10 тис. підприємств, розташованих в 20 промрайонах. Проте більше половини з них мають застарілі і зношені виробничі фонди, продукція багатьох з них не користується попитом, приміщення здаються в оренду, а значні території зайняті відходами і являють екологічну небезпеку. Як результат, більшість з промпідприємств Києва потребує реструктуризації, перепрофілювання, більш ефективному використанні територій та істотне поліпшення архітектурного якості забудови.

Відправною точкою для реформи промислових зон столиці має стати прийняття Генерального плану розвитку Києва до 2025 року. За словами глави "Інституту Генплану Києва" Сергія Броневицького, Київрада повинна була затвердити Генплан столиці ще на початку вересня. Однак, як днями заявив голова Київської міськдержадміністрації Володимир Кличко, його розгляд перенесли на початок 2015 року, пише Дело.

Де що буде побудовано

Велика частина промзон Києва розташована на правому березі Дніпра. Найбільші з них - це "Подільсько-Куренівський" промрайон (891 га), "Нивки" (560 га), "Теличка" (424 га), "Відрадний" (400 га), промзони "Пирогово" (171 га) і "Корчувате" (80 га). Найбільші промислові зони на лівому березі - промрайоны "Дарницький" (460 га), "Дніпровський" (380 га), "Троєщина" (316 га) і промзона "Бортничі" (324 га).

Історично склалися, що промзони Києва є багатогалузевими, при цьому в кожній з них є великі бюджетоутворюючі підприємства. Наприклад, галузева спеціалізація промрайону "Відрадний" - машинобудування, тут розташовується Київський державний авіаційний завод "Авіант". А "Подільсько-Куренівського" району - харчова і хімічна промисловість (в ньому розміщується підприємство "Фармак").

Згідно з Генеральним планом, в результаті реорганізації площа, зайнята промисловими підприємствами та технопарками, зменшитися до 5374 га, на вивільненій території будуть зведені ТРЦ та офісні будівлі (1200,7 га), житлові будинки (391,3 га), будуть облаштовані зелені зони (98,8 га).

Зокрема, в промзоні "Троєщина" Генплан передбачає створення нового Деснянського інноваційного парку. "З розвитку цього району вже є попередня зацікавленість потенційних інвесторів. Інвестиційна привабливість району значно зросте після завершення будівництва метро", - зазначає голова "Інституту Генплану Києва" Сергій Броневицький. "Нижню Теличку" планують реструктуризувати для розвитку загальноміського суспільно-ділового центру, а на території Київської гавані буде створено діловий і торгово-розважальний центр "Петровський-Рибальський".

"Вже сьогодні будівлі багатьох занедбаних заводів переобладнані під офіси, для киян не в новинку працювати на Борщагівці, Харківській площі або на Столичному шосе. Тому розосередження потоків офісних співробітників по місту істотно розвантажить центр історичний і буде сприяти розвитку околиць", - вважає керівник відділу продажів ЖК "Park Stone" Дмитро Шостя.

Де будувати

На території колишніх промзон забудовників приваблює наявність вже підведених комунікацій, особливо електричних мереж. У зв'язку з цим забудовників в першу чергу цікавлять об'єкти, розташовані поблизу великих транспортних розв'язок і станцій метро, а також в наближених до центру районах. Серед найбільш перспективних майданчиків для непромислової забудовники, опитані Delo.UA, виділили наступні: Північні Осокорки вздовж лівобережної гілки Дарницького моста, район Дарницького вокзалу, Рибальський острів, промзони в районі станцій метро "Дорогожичі", "Сирець", "Нивки", "Святошин", а також територію промислового парку "Теличка" від станції метро "Видубичі" в бік району "Корчуватий".

"У Києві є близько 200 га земель промислового призначення в Дарницькому, Дніпровському, Оболонському, Святошинському та Голосіївському районах, які можуть бути перепрофільовані під будівництво житла та/або комерційної нерухомості. Будівництво в районах з хорошим транспортним сполученням в межах міста - вигідний проект для великих гравців ринку, які мають достатніми фінансовими і технічними можливостями, але сьогодні інвестори не поспішають вкладати свої гроші у них", - говорить Delo.UA Олександр Попов, директор проектної групи "Архиматика".

Стоїмо на місці

Поки що єдиним прикладом ефективного перевтілення промислової зони в житловий квартал можна назвати проект "Комфорт Таун", зведений на місці колишнього заводу "Вулкан".

"Не забудовуватися промзони можуть з двох причин. Перша - проблеми природного та інфраструктурного характеру. Наприклад, у інвесторів поки немає бачення, як відвести підземну річку або що робити із проходить поруч залізницею, звідки взяти додаткові під'їзди для автомобільного транспорту. Друга - проблеми бюрократичні/адміністративні/корупційні. Немає гарантій, що після знесення заводу інвестору не відмовлять у купівлі/оренді ділянки, відповідно, немає бажання інвестувати в розробку проекту", - пояснює Дмитро Шостя.

За словами Олександра Попова, для того, щоб залучити до промзони Києва інвесторів, необхідно створити цілий ряд умов. "По-перше, держава повинна гарантувати інвесторам або компенсацію витрат на "відселення" нинішніх "жителів" промзони, або взагалі здійснити цей етап за рахунок міського бюджету, - говорить директор проектної групи "Архиматика". - По-друге, взяти на себе документальне переоформлення призначення земельної ділянки. По-третє, забезпечити безперешкодну видачу технічних умов на інженерні комунікації та можливість, якщо не користуватися міськими мережами, то хоча б інвестувати в будівництво нових".

У разі якщо площа промзони занадто велика, девелопери радять міській владі "нарізати" її і продавати ділянку частинами. Такий варіант має сенс використовувати там, де територія нової забудови перевищує близько 20 га. Ділянки меншої площі може забудувати і один інвестор. "Для грамотного розподілу на ділянки коштує до продажу підготувати проект розвитку території, який визначає нарізку землі і об'ємно-функціональні граничні параметри забудови. Проектом забудови також можна вийти на оптимальні заходи з модернізації інженерії, які потім поетапно, в складчину можуть бути побудовані новими власниками частин території", - вважає директор проектної групи "Архиматика".

Без державної підтримки, визнають девелопери, промзони Києва забудовуватися не будуть. "У нинішніх умовах реалізація масштабних проектів по забудові промзон поки не актуальна навіть для "китів" ринку нерухомості", - резюмує Попов.

В майбутньому промзони Києва будуть забудовувати житловими будинками та офісами