Постковідні рейтинги: чому у Зеленського падає підтримка

Рейтинги Володимира Зеленського обвалилися до рекордного мінімуму. Останнє опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що ті, хто схвалює роботу президента, уперше за його каденцію опинилися в меншості. Позитивно про дії Зеленського висловилися 38% респондентів, тоді як 45% негативно оцінили його кроки на посаді глави держави.

В опитуванні групи "Рейтинг" позиції президента виглядають ще гірше. Дослідження групи, проведене приблизно в той же час, показало, що діяльністю глави держави задоволені 36%, незадоволені – 52%.

Ще один "антирекорд" Зеленського наприкінці червня виявив "Центр Разумкова". З їхнього опитування випливає, що більш ніж половина українців – 51% – зовсім або скоріше не довіряють главі держави, тоді як довіряють лише 41%.

З початку президентства Зеленського баланс довіри-недовіри до нього вперше став негативним. Проте це найвищий показник серед всіх політиків, яких в червні вимірювала служба.

Рейтингові гірки

Відправною точкою зниження підтримки Зеленського став вересень. Якщо на початку осені рівень схвалення президента досяг пікових 73%, то відтоді він став поступово скочуватися вниз. Політологи і соціологи називають цю динаміку цілком закономірною.

"Поки що можна констатувати, що ця тенденція мало чим відрізняється від того, що було в перший рік президентства Ющенка, потім Януковича і потім Порошенка", – каже директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

За його словами, у Зеленського був великий кредит довіри від українців. Але якщо він не підкріплюється реальними діями, то, як правило, показник довіри йде на спад.

"Приблизно через рік більша частина виборців починає оцінювати владу за її діями. І я думаю, що негативний баланс довіри-недовіри до Зеленського, насамперед, зумовлений тим, що українці не відчули жодних значних та якісних змін. У найбільш болючих і проблемних сферах для населення ніяких зрушень не сталося", – уточнив Биченко.

Про несправджені очікування говорить і науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань. Голосуючи за Зеленського, громадяни розраховували на швидкі зміни та реформи, зазначає він. Але з часом ці сподівання почали розсіюватися, додав політолог.

"Як наслідок, зараз у нас більшість українців вважає, що країна знову рухається в неправильному напрямку. На цьому тлі, відповідно, падають і рейтинги схвалення Зеленського. Проти його рейтингу працює й те, що раніше він обнадіював виборців безліччю популістських ініціатив. А зараз люди бачать, що вони не виконуються", – пояснив РБК-Україна Гарань.

На думку політолога Володимира Фесенка, на останні рейтинги могли ситуативно вплинути протести на Банковій 17 і 18 червня.

"У частини виборців Зеленського міг виникнути ефект сприйняття слабкості влади, який вплинув і на рейтинги президента. Це як можлива гіпотеза. Якщо це так, то це тривожний сигнал для Зеленського", – сказав виданню політолог.

Крім того, Фесенко звернув увагу, що до кінця червня президент перебував на самоізоляції і не записував ніяких відеозвернень. "А вони, як ми знаємо, все-таки впливають на аудиторію прихильників Зеленського. Випадання президента з комунікації з ними також може мати негативний ефект для його рейтингу", – зазначив політолог.

Вірусний слід

Окремим фактором, який позначився на рейтингу Зеленського, стала епідемія COVID-19 і введений владою карантин. Але щодо того, як саме ці обставини відбилися на електоральних настроях – на користь чи на шкоду – думки експертів розійшлися.

Володимир Фесенко вважає, що економічні, соціальні і психологічні проблеми, що виникли в результаті епідемії та карантину, негативно позначилися на рейтингових позиціях Зеленського. До речі, така тенденція спостерігається і у президента США Дональда Трампа, і у французького лідера Емманюель Макрона.

"У політологів з'явився навіть новий термін – "постковідная" або "посткарантинна" політика, що відображає сплеск протестних і негативних настроїв у суспільстві після епідемії і карантину", – сказав Фесенко.

До того ж, за даними КМІС, більшість опитаних вважає, що українська влада не справляється з наслідками епідемії.

"Коли ми запитували, чи вдало влада долає економічні наслідки епідемії, то кількість тих, хто вважає, що невдало, втричі перевищувала тих, хто каже, що вдало", – сказав РБК-Україна генеральний директор КМІС Володимир Паніотто.

На його думку, така негативна оцінка у питанні епідемії, ймовірно, підкосила підтримку президента та інших органів влади. На це накладається і погіршення соціально-економічного добробуту, з яким зараз зіткнулося чимало українців.

"І багатьом складно відрізнити, де на це вплинула пандемія, а де – невдалі дії влади. До того ж, як показують дані опитувань, більшість громадян не розділяє, які питання відносяться до компетенції президента, Верховної ради чи уряду. У їхньому розумінні у нас в країні за все відповідає президент", – пояснив Паніотто.

У цю пастку свого часу потрапив і колишній президент Петро Порошенко. Щоби перед виборами відмежуватися від економічних невдач, під час передвиборчої кампанії він намагався роз'ясняти, де сфера відповідальності Кабміну, а де – глави держави. Звідси і з'явилося його гасло "Армія, мова, віра".

Змінивши Порошенка на цій посаді, Зеленський, навпаки, став замикати на собі чи не всі питання державного управління. Він збирає наради з приводу тарифів, що ніяк не відноситься до його компетенції. Анонсує індексації пенсій і підвищення мінімальної зарплати, що знову ж – прерогатива Кабміну.

З іншого боку, карантин став дуже зручним аргументом для пояснення падіння економіки. І хоча ситуація насправді стала погіршуватися ще в січні до введення карантину, переважній більшості громадян про це невідомо, зазначив Андрій Биченко.

"Тому вони щиро вірять, що головні економічні проблеми в країні спричинені карантином. А це ж непереборна стихія, на яку жодна влада не може вплинути. І це президенту зіграло тільки в плюс. Ймовірно, якби не карантин, то показники довіри до Зеленського були б ще нижчі", – припустив соціолог.

Що цікаво, незважаючи на поднакопившееся невдоволення, більшість українців усе одно готові знову віддати свій голос за Зеленського. Як випливає з опитування "Центру Разумкова", на виборах він би отримав 35% голосів у першому турі, а в другому – переміг Петра Порошенка з результатом 70 проти 30.

Ставлячи позначку біля прізвища політика у виборчому бюлетені, люди нерідко роблять вибір за принципом "меншого із зол". Часто цей вибір відносний і залежить від того, які кандидати значаться в списку. Ті українці, які більше року тому влаштували виборчий бойкот представникам "старого" політикуму, імовірно, не стануть голосувати за них і зараз.

Адже навіть при зростаючому розчаруванні в Зеленському рівень підтримки "старих" політиків або падає, або залишається стабільно низьким. Це дає підстави вважати, що особистий рейтинг чинного президента буде високим, принаймні, доти, доки на його електоральному полі не з'явиться новий гравець.