Універсальний гравець: чому Зеленський призначив генпрокурором Ірину Венедіктову

Верховна рада в оперативному режимі схвалила призначення Ірини Венедіктової новим генеральним прокурором. Її кандидатуру вніс президент Володимир Зеленський. Він же майже три місяці тому призначив її тимчасовим керівником Державного бюро розслідувань. 

Ще рік тому Венедіктова працювала викладачем у Харківському вузі. Тепер же вона фактично один з найбільш впливових керівників правоохоронної системи в Україні. Як це їй вдалося – в матеріалі РБК-Україна.

В рамках масштабних перестановок у владі Володимир Зеленський домігся зміни уряду і звільнення генерального прокурора. Очевидної заміни Руслану Рябошапці на цьому посту відразу не знайшлося. Напередодні термінового засідання Верховної ради у зв'язку з пандемією коронавіруса президент вніс у парламент кандидатуру Ірини Венедіктової.

Навесні 2019 року Зеленський, будучи ще кандидатом в президенти, публічно представив Венедіктову як експерта своєї команди з питань судової системи. На той момент вона викладала в Харківському університеті імені Каразіна.

В новому парламенті Венедіктова очолила комітет з питань правової політики, а вже 27 грудня її призначено в. о. директора ДБР. За неповних три місяці роботи в правоохоронній системі вона "доросла" до крісла генерального прокурора.

Неоднозначні рішення

"Переконаний, що насамперед професійні та моральні якості запропонованого мною кандидата дадуть можливість забезпечити стабільну та злагоджену роботу органів прокуратури, викорінення корупції в цій системі і ефективне розслідування гучних кримінальних справ", – заявив Володимир Зеленський з парламентської трибуни, представивши кандидатуру Венедіктової

Схожі реверанси в її бік лунали і при призначенні на посаду керівника Держбюро розслідувань. Тим не менш, навіть після перезавантаження ДБР скандали навколо цього органу не вщухли. Першим заступником Венедіктової став адвокат і екс-прокурор Олександр Бабіков.

В Єдиному реєстрі судових рішень є кілька постанов, в яких прямо зазначено, що він як адвокат об'єднання "AverLex" представляв інтереси екс-президента Віктора Януковича. Бабіков намагався спростувати цей факт, підкреслюючи, що не здійснював повноцінний захист засудженого за держзраду президента, а тільки виконував "формальні функції".

ДБР в тому числі займається розслідуванням "справ Майдану", в рамках яких фігурує і Віктор Янукович. Бабіков стверджує, що не має впливу на слідчих по цих справах. Це поки що підтверджують і його підлеглі.

Після вибуху цього скандалу Венедіктова заявила, що виключає конфлікт інтересів у даній ситуації. Нападки на Бабікова вона назвала інформаційною атакою проти свого відомства.

"Відбувається гарно спланована і добре профінансована акція впливу на свідомість громадян для дискредитації ДБР. Але своєї мети вони не досягнуть... Оцінюючи ці медіапотуги, задайте собі питання: кому це вигідно?", – заявила вона у відеозверненні.

У той же час, за даними джерела РБК-Україна в Національному агентстві по запобіганню корупції (НАЗК), цей орган вивчає можливий конфлікт інтересів у Бабікова. Також джерело зазначило, що Венедіктова не в повній мірі надала НАЗК всі необхідні для розслідування документи.

Звинувачення в політичних репресіях на адресу ДБР стали звучати після рішення правоохоронців притягнути до кримінальної відповідальності волонтера Марусю Звіробій та депутата від "Європейської солідарності" Софію Федину.

Приводом стало відеозвернення після візиту Зеленського в зону ООС. На думку слідчих, вони публічно погрожували президенту. На початку лютого Звіробій і Федині вручили підозру за ст. 346 Кримінального кодексу (передбачає покарання до п'яти років в'язниці). Суд відпустив їх під особисте зобов'язання.

"Це атавізм часів Кучми. Тоді досить гостро стояла проблема критики президента, тому свободу слова нехай трохи, але обмежили саме цією статтею Кримінального кодексу, встановивши кримінальну відповідальність тільки за слова (без реальності втілення погроз президенту, – ред.)", – зазначила у Facebook кримінолог Анна Маляр.

У той же час Ірина Венедіктова в день призначення на посаду генерального прокурора в парламенті заявила, що буде боротися за свободу слова в Україні:

"Свобода слова і демократія в нашій державі – це ті основи вольності українського народу, які повинні бути. І я буду відстоювати те, щоб кожен з нас і з вас міг говорити все, що вважає за потрібне", – заявила вона.

Весняний генпрокурор

Заяви про політичне підгрунтя в кримінальних справах Венедіктова також заперечує. "В Україні немає політичних переслідувань, на цьому треба робити акцент. А злодій повинен сидіти у в'язниці", – резюмувала вона.

Активно проти її призначення в парламенті виступили депутати від "Європейської солідарності". За їх словами, Венедіктову відправили в Офіс генпрокурора, щоб вона підписала підозру проти Петра Порошенка. Раніше цей документ відмовлявся погодити Руслан Рябошапка.

"Пані Венедіктова – це спроба Зеленського змінити 100% свого генпрокурора Рябошапку на 200% свого генпрокурора Венедіктову для здійснення політичних репресій... Пані Венедіктова – це реванш Антимайдану!", – заявив депутат від "ЄС" Володимир В'ятрович.

Опитані РБК-Україна експерти бачать в цьому призначенні ризики ангажованості Офісу генпрокурора.

"Потрібен генпрокурор, який буде виконувати забаганки політичної влади. Я можу спрогнозувати, що це і буде відбуватися. Тому будемо дивитися вже в бік судів, наскільки вони зможуть показати свою незалежність і виправдати обвинувачену особу, якщо, наприклад, в його діях немає складу злочину", – сказав колишній голова Науково-консультативної ради при ДБР Микола Хавронюк.

Побоювання в експертів викликає і те, що Ірина Венедіктова фахівець в сфері цивільного, а не кримінального права, і ніколи не працювала в прокуратурі.

"Вже третій президент призначає генпрокурором "свою людину"... Не може вчений-цивіліст стати генпрокурором. Вона за своє життя ніколи не займалася досудовим розслідуванням і тим більше, здійсненням прокурорського нагляду", – розповів РБК-Україна колишній заступник генпрокурора Олексій Баганець.

З ним згоден і правознавець Хавронюк, який раніше також працював у прокуратурі.

"В даному випадку ми хоча б маємо юриста на посаді генпрокурора, на відміну від того ж Юрія Луценка. Я думаю, що багато чого буде залежати від того, кого вона призначить на посади своїх заступників", – зазначив він.

Баганець вважає, що Венедіктова також зобов'язана в першу чергу переглянути процес реформування Генпрокуратури. Він вважає, що переатестацію потрібно скасувати, щоб "зберегти професіоналів".

"Щоб повернути і зберегти в прокуратурі хоча б ту невелику частину професійних прокурорів, яких дуже мало залишилося... Без них домогтися результатів, в тому числі і так званих "весняних посадок", практично неможливо", – додав Баганець.

У свою чергу, член конкурсних комісій Офісу генпрокурора і співзасновник експертної організації StateWatch Олександр Лєменов вважає перегляд реформи прокуратури більш ніж реальним.

"Така загроза є, вона цілком реальна і вона залежить від політичної волі. Все впиратиметься у надання карт-бланшу Венедіктовій з боку Зеленського", – уточнив він.

За словами Лєменова, очищення центрального Офісу генпрокурора – це "найкрутіший кейс" в історії українських реформ. Однак він сумнівається, що після приходу Венедіктової такі ж результати будуть досягнуті за підсумками переатестації в регіональних прокуратурах.

Схвалюючи призначення Венедіктової на посаду генпрокурора, депутати "Слуги народу" побажали їй успіху, але не забули і натиснути на неї, нагадавши про можливість звільнення у будь-який момент.

"Ви повинні розуміти, що якщо ми не побачимо рішучих дій з вашого боку, то, скажімо так, доля ваша буде така ж як і у попереднього генерального прокурора", – сказав депутат від "СН" Олександр Качура, закликавши Венедіктову дати громадянам "відчуття справедливості".

Значна частина монобільшості зустріла його слова оплесками. Передвиборча обіцянка Володимира Зеленського "садити навесні", можливо, стала на крок ближче до реальності.