В унісон із Зеленським: з яких законів "Слуга народу" почне роботу у новій Раді

В унісон із Зеленським: з яких законів "Слуга народу" почне роботу у новій Раді
Фото: Віталій Носач, РБК-Україна

"Слуга народу" Володимира Зеленського, найвірогідніше, сформує монобільшість у новому парламенті, ставши одноосібною партією влади у країні. Кількість отриманих нею мандатів дає політичній силі Зеленського "зелене світло" для прийняття будь-яких законопроектів і дозволяє самостійно формувати весь порядок денний роботи нової Ради. Свою законодавчу роботу у "Слузі народу" планують розпочати з питань про імпічмент президента, скасування депутатської недоторканності і відповідальності за незаконне збагачення. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Партія "Слуга народу", що одержала 254 мандатів у Верховній раді 9-го скликання, може сформувати одноосібну більшість. У цьому разі президент Володимир Зеленський та його політична сила зосередять у своїх руках і законодавчу, і виконавчу гілки влади, не ставши розділяти тягар відповідальності з іншими партіями.

Обговорюючи питання майбутньої більшості, голова партії "Слуга народу" Дмитро Разумков в інтерв'ю РБК-Україна підтвердив готовність говорити про коаліцію з політичними силами, які будуть близькі їм "з ідеологічних підходів і ціннісних речей". Але насправді у "Слузі народу" не особливо стурбовані пошуком партнерів для майбутньої коаліції.

Маючи більше половини мандатів у новому парламенті, партія Зеленського буде повністю визначати і формувати порядок роботи Верховної ради, незалежно від кількості суб'єктів більшості. По суті, "Слуга народу" отримала "зелене світло" для прийняття будь-яких законів у новій Раді. Більш того, будь-яка законодавча ініціатива інших політичних сил приречена на провал без підтримки СН.

Волею більшості

Першочергові закони, на прийнятті яких буде наполягати партія "Слуга народу" у новому парламенті – про імпічмент президента, скасування депутатської недоторканності і відповідальності за незаконне збагачення, пояснила РБК-Україна прес-секретар партії Тетяна Циба.

"Також вже сьогодні розробляється проект закону про парламентську опозицію", – уточнила вона. Крім того, майбутні депутати від СН у власних профільних робочих комітетах напрацьовують і інші законопроекти у різних галузях, додала Циба.

Верховна рада 6 червня вже прийняла документ, що регулює процедуру імпічменту президенту. Мова йде про проект закону про тимчасові слідчі та спеціальні комісії парламенту. Сам механізм відсторонення від посади глави держави прописаний і у Конституції, і у регламенті Верховної ради. Але для запуску цієї процедури потрібно розслідування та висновок спеціальної слідчої комісії парламенту, чіткий порядок роботи і повноваження якої у чинних законах не вказані. Прийнявши законопроект про парламентські комісії, депутати повинні були усунути ці законодавчі прогалини.

Але президент Володимир Зеленський відмовився підписувати документ. Раніше він запропонував поки ще чинному парламенту прийняти окремий закон про імпічмент, який нічим не відрізняється від тієї процедури, яка передбачена регламентом і Конституцією. Втім, депутати відхилили президентський документ, навіть не включивши його до порядку денного. Ухвалювати його вже буде новий склад парламенту.

"Буде закон про імпічмент, один з перших законів. Я впевнений, що це наше рішення, всієї партії, кожного з нас. Ми обіцяли, у порядку денному нової Верховної ради ви обов'язково побачите цей закон, закон про імпічмент президента, не програма, а закон про імпічмент президента", – сказав президент, виступаючи в прес-центрі штабу "Слуги народу" 21 липня.

Втім, експерти у сфері права впевнені, що без внесення змін до Конституції механізм імпічменту не запрацює, оскільки сама Конституція передбачає занадто складну процедуру відсторонення президента від влади.

Чинна Верховна рада також намагалася скасувати депутатську недоторканність. Для цього потрібно спочатку надіслати законопроект, що скасовує депутатський імунітет, на оцінку до Конституційного суду, а потім прийняти у першому читанні. І лише на наступній сесії може відбутися фінальне голосування, в ході якого закон повинен набрати 300 голосів.

Ще у жовтні 2017 року парламент направив до Конституційного суду два документи, що стосуються скасування депутатського імунітету. Перший – президентський, передбачав скасування недоторканності з 2020 року. Тоді як другий, внесений групою народних депутатів, передбачав, що парламентарії будуть позбавлені недоторканності відразу після прийняття проекту. Обидва документи були визнані КСУ такими, що не суперечать Основному закону.

У вересні минулого року народні депутати вирішили, що скасовувати недоторканність вони будуть на базі президентського проекту і затвердили план подальшої роботи над ним. Але з тих пір це питання так і не потрапило у зал.

Злочин і кара

Стаття про відповідальність за незаконне збагачення для чиновників з'явилася у Кримінальному кодексі ще у 2015 році, будучи одним з елементів антикорупційної реформи і умовою для безвізу з ЄС та співробітництва з міжнародними кредиторами. Але у лютому КСУ визнав цю статтю неконституційною.

Судді мотивували своє рішення тим, що стаття суперечить Конституції і порушує презумпцію невинуватості. Не особливо активні спроби депутатів повернути відповідальність за незаконне збагачення закінчилися нічим.

Вступивши на президентську посаду, Зеленський також зареєстрував законопроект про повернення відповідальності за незаконне збагачення. Виходячи з тексту цього документа, якщо у чиновника є активи, вартість яких більш ніж на 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, йому загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

На відміну від старого варіанту статті, Зеленський пропонує не просто запровадити кримінальну відповідальність для чиновників за незаконні активи, але і їх конфіскацію у рамках цивільного процесу. Згідно з механізмом цивільної конфіскації, який пропонують в команді Зеленського, сторона обвинувачення повинна доводити незаконність тих чи інших активів у чиновника, в той час як сам чиновник повинен довести їх законність. Правда буде на боці того, чиї аргументи виявляться більш переконливими.

Конфіскація незаконних активів у цивільному порядку буде проходити за рішенням Вищого антикорупційного суду і без винесення обвинувального вироку. Цивільній конфіскації будуть підлягати необґрунтовані активи, які за вартістю у 500 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних громадян (зараз це близько 1 млн гривень), слідує з президентського законопроекту.

Говорячи про плани законодавчої роботи "Слуги народу" тиждень тому, голова партії Дмитро Разумков до пріоритетних також зарахував законопроект про покарання за неперсональне голосування депутатами та внесення змін до Конституції з приводу відкликання або дострокового припинення повноважень народного депутата.

Законопроект щодо протидії "кнопкодавства", ініційований президентом Зеленським, був зареєстрований у парламенті у кінці червня. За неперсональне голосування, згідно з проектом, передбачена кримінальна відповідальність зі штрафом від 3 тисяч до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позбавляти мандата у "Слузі народу" планують за невиконання народним депутатом своїх функцій, раніше пояснював в інтерв'ю РБК-Україна Разумков. "Цю процедуру потрібно буде прописувати. Одним з форматів, який ми розглядали, це референдум по відкликанню народного депутата, це можуть бути і законодавчо прописані норми: якщо ви не відвідуєте свою роботу протягом, скажімо, 30% робочого часу", – розповів глава партії "Слуга народу".

Серед двох десятків законопроектів, внесених Зеленським за два місяці президентства, найбільший резонанс викликала його ініціатива щодо зміни закону про люстрацію, прийнятого у 2014 році. У команді нового президента запропонували доповнити документ, вказавши, що потрапляють під люстрацію особи, які займали посади президента, голови ВР, народних депутатів, членів Кабміну і інших топ-чиновників у період від Революції гідності і аж до інавгурації Зеленського.

При цьому люстрованим чиновникам забороняється не просто займати державні посади, а й балотуватися у президенти, у депутати Верховної ради, обласних, місцевих, районних та сільських рад, а також обиратися на посаду голови села, селища або міста. Але ці положення суперечать Конституції, обмежуючи право обиратися і бути обраним.

Реєструючи цей документ у розпал парламентської кампанії, президент записав звернення, в якому розповів про суть і мотиви його ініціативи. "Нас звинувачують у тому, що ми хочемо скасувати люстрацію. Щоб усі зрозуміли, що ми не збираємося скасовувати люстрації, ми пропонуємо її підсилити", – заявив Зеленський.

Критики Зеленського розцінювали ідею з посиленням люстрації як передвиборчий піар. Цю законодавчу ініціативу також розкритикували посли великої сімки, зазначивши, що "нинішню ситуацію в Україні не можна порівняти з тією, яка була після Революції гідності". Тепер у СН допускають, що законопроект може бути видозмінений у разі повторної реєстрації в Раді.

В інтерв'ю РБК-Україна Дмитро Разумков сказав, що прийняття документа про люстрацію у повному обсязі стане предметом дискусій у майбутньому парламенті. "Реалізовується це чи ні, побачимо у новій Верховній раді, але поки що я думаю, що ще рано про це говорити", – зазначив він.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся