Іменем Конституції: як і чому скасовують кримінальну статтю про незаконне збагачення чиновників

Іменем Конституції: як і чому скасовують кримінальну статтю про незаконне збагачення чиновників
Судді Конституційного суду побачили в статті про незаконне збагачення невідповідність з Основним законом (president.gov.ua)

Конституційний суд (КС), розглянувши звернення народних депутатів у закритому режимі, визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Ця норма вважається однією з ключових в антикорупційному законодавстві останніх років і важливим елементом реформи, яку влада проводила під пильною увагою західних донорів. За цією статтею розслідується кілька резонансних справ, у яких фігурують чиновники від нинішньої влади і народні депутати. Про те, чому КС ухвалив таке рішення, як воно позначиться на боротьбі з корупцією і відносинах України із західними партнерами – в матеріалі РБК-Україна.

Конституційний суд України на закритому засіданні у вівторок визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, повідомили РБК-Україна кілька високопопосадовців. До моменту виходу публікації прес-служба КС не оприлюднила офіційну інформацію про це рішення.

Загроза для корупціонерів

Стаття 368-2 Кримінального кодексу про незаконне збагачення у нинішній редакції була прийнята в 2015 році на хвилі створення нової системи антикорупційних органів. Поява цієї норми було необхідна для повноцінного запуску системи електронного декларування, що в свою чергу, було однією з умов отримання Україною безвізового режиму з ЄС. Аналогічна вимога була висунута і для продовження співпраці України з кредиторами, зокрема і з Міжнародним валютним фондом.

Що таке незаконне збагачення? Якщо слідувати букві закону, мається на увазі придбання активів за кошти, легальність походження яких чиновник, депутат або інша посадова особа, яка виконує державні функції, не може довести. Простіше кажучи, у правоохоронців можуть виникати питання, якщо в декларації чиновника виявляться машини, квартири, будинки і предмети розкоші, які ніяк не можна було купити за рахунок офіційних доходів. За це правопорушення передбачено тюремний термін від двох до десяти років залежно від рівня займаної посади.

"Якщо очевидно, що ні люди, які більшу частину свого життя присвятили державній службі, ні їхні родичі не могли придбати такі значні активи, і якщо вони не можуть пояснити їх походження - резюмується, що ці активи були отримані незаконним шляхом", - пояснив РБК-Україна голова правління спілки консультантів Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.

Серед фігурантів приблизно п'ятдесяти справ про незаконне збагачення, порушених Національним антикорупційним бюро, виявилися чиновники і політики з різних груп впливу: колишній в.о. голови Державної фіскальної служби Мирослав Продан, колишній військовий прокурор сил АТО, а нині співробітник ГПУ Костянтин Кулик, міністр інфраструктури Володимир Омелян та інші. У свій час по цій статті викликали на допит лідера Радикальної партії Олега Ляшка. За нею ж було відкрито, а потім закрито провадження по близькому до глави МВС Арсену Авакову депутату з "Народного фронту" Антону Геращенко.

Питання, які стали задавати правоохоронці про джерела доходів, багатьом припали не до душі. І ще в кінці 2017 року група з 59 нардепів звернулася до КС з проханням визнати неконституційною статтю про незаконне збагачення. Серед підписантів подання були депутати з усіх парламентських фракцій та груп, крім "Самопомочі" і "Батьківщини". Підпис під документом поставили, зокрема, і самі фігуранти справ за цією статтею - "фронтовики" Євген Дейдей і Максим Поляков.

Депутати вказали суду кілька причин того, чому норма про покарання за незаконне збагачення суперечить Основному закону. Головна з них – це нібито те, що вона порушує базовий для правової системи принцип презумпції невинуватості. "Зі статті 368-2 Кримінального кодексу випливає, що обвинувачена в незаконному збагаченні особа вважається винною, поки не доведе свою невинність, навівши докази того, що активи значного розміру були придбані законно", - йдеться у депутатському поданні.

Виходячи з цього, на думку парламентарів, порушується принцип, згідно з яким не сам людина повинна доводити свою невинуватість у будь-якому злочині, а навпаки, сторона обвинувачення повинна доводити, що людина винна. Також, на їхню думку, це порушує низку інших принципів Конституції: про можливість не свідчити проти самого себе та близьких людей, про рівність сторін судового процесу і т. д. На даний момент текст рішення КС, в тому числі і мотиви суду, відсутні у відкритому доступі, і невідомо, яким саме аргументів нардепів прислухалися судді.

Гостра реакція

Експерти і багато політиків критично сприйняли новину про рішення суду скасувати норму про незаконне збагачення. Член ради Реанімаційного пакету реформ, юрист Михайло Жернаков вважає аргументацію депутатів про презумпцію невинності абсолютно некоректною.

"Якщо рішення дійсно аргументовано порушенням презумпції невинуватості, то це маячня. У багатьох цивілізованих країнах є ця стаття і ніяким чином не порушується презумпція невинності, тому що це абсолютно різні речі. Вона говорить про те, що людина не може бути визнаний винною без рішення суду, а незаконне збагачення – це склад злочину, що має бути доведено судом", - сказав він в коментарі РБК-Україна. На думку Жернакова, КС навряд чи визнав неконституційною саму ідею покарання за незаконне збагачення, а скоріше мова йде про некоректно виписане юридичне формулювання.

Не чекаючи офіційного підтвердження і публікації рішення суду, скасування статті про незаконне збагачення почали активно коментувати українські політики і чиновники. "Якщо це правда, то вся боротьба з корупцією буде відкинута далеко назад. І покарати когось за мільйони у декларації стане майже неможливо. І вся боротьба за е-декларування, автоматичну перевірку декларацій і т. д. виявляється вхолосту - з процесу вибили наріжний камінь, який, власне, і заставляв чиновників доводити, звідки у них всі ці майбахи та золоті злитки", - написав у своєму Facebook перший заступник міністра економіки Максим Нефьодов.

Навіть за наявності юридичних підстав, скасування статті про незаконне обогощении - "дуже погана річ", - упевнений депутат від БПП Володимир Ар'єв. "Верховна рада вже в цьому році повинна повернутися до цієї статті і знову внести її в КК з урахуванням позиції Конституційного суду. Без цієї статті боротьба з корупцією не має сенсу", - вважає він.

Заступник голови профільного парламентського комітету з питань боротьби з корупцією Борислав Береза вважає, що вирішення цієї ситуації не варто відкладати. Він упевнений, що єдиний вихід, який дозволить нівелювати негатив від рішення КС і зняти ризики і спекуляції, пов'язані з можливою втратою безвиза, - негайно зібратися, розробити в профільному комітеті законопроект, який дозволить змінити ту саму спірну норму. "Це робота на пару годин. Якщо все зробити оперативно, то все закінчиться добре, але ми, на жаль, дуже любимо стріляти самим собі в ногу", - сказав Береза у коментарі РБК-Україна.

Привід для побоювань

Навіть за наявності політичної волі та узгодженого рішення парламентських фракцій негайно повернути до Кримінального кодексу норму про незаконне збагачення не вдасться. За інформацією РБК-Україна, більшість депутатів виступають проти цієї норми як такої.

І поки парламент буде вирішувати, як бути далі, виникає ряд похідних проблем. По-перше, якщо дотримуватися суворої букви закону, численні гучні провадження за статтею 368-2 повинні бути припинені після оприлюднення рішення КС. Як пояснив виданню один з функціонерів антикорупційних структур, це стосується як справ, які розслідуються, так і тих, які вже передані в суди.

"Якщо ця норма неконституційна, це означає, що всі справи, порушені за нею, підлягають безумовному закриттю, як ті, що в процесі, так і ті, що вже передані до суду. Крім того, моральний і фізичний збиток, заподіяний неконституційними актами або діями, підлягає відшкодуванню згідно із законом. Тобто, нам ще хвилі позовів від всіх фігурантів варто очікувати", - пояснив співрозмовник РБК-Україна.

До того ж не менш важливі й зовнішньополітичні ризики, які в першу чергу стосуються безвізового режиму з ЄС. "Якщо черговий щорічний моніторинг, який здійснюють чиновники Європейського союзу, виявить скасування даної статті, то вони дадуть негативний сигнал, який може стати підставою для перегляду норми про візову лібералізацію. Це не означає, що безвіз скасують, але однозначно до порядку денного винесуть питання про його перегляд", - сказав РБК-Україна політолог Віктор Таран.

Раніше в ЄС і НАТО досить жорстко реагували на спроби української влади якимось чином обмежити повноваження антикорупційних органів або порушити механізм їх роботи. Так, у грудні 2017 року, після того, як парламентська коаліція наполегливо почала просувати законопроект, який спрощує звільнення голів антикорупційних структур, послам західних країн довелося особисто втручатися і проводити багатогодинні роз'яснювальні бесіди з українським керівництвом, після чого владі від своїх планів довелося відмовитися. На момент публікації матеріалу офіційної реакції з боку Європи і США з приводу рішення КС не надійшло.

В контексті майбутніх виборів таке рішення – явний подарунок для опозиції. По-перше, це дозволить їй говорити про небажання діючої влади боротися з корупцією (особливо на тлі останніх скандалів, пов'язаних з "Укроборонпромом"). По-друге, перспективи скасування безвізу, нехай і потенційні, - потужний удар по виборчій кампанії Петра Порошенка, де безвізові поїздки в ЄС подаються як одне з найважливіших досягнень за час його правління.

Низка політиків в бесідах не під запис висловили думку, що однією з рушійних сил в організації рішення КС про неконституційність норми про незаконне збагачення, була група екс-нардепа Миколи Мартиненка. Останній є фігурантом відразу декількох кримінальних проваджень антикорупційних органів. Варто зазначити, що в КС подання депутатів підтримував глава регламентного комітету парламенту Павло Пинзеник, якого асоціюють саме з Мартиненком. "Але це не тільки Мартиненко робив. З цього питання ціла "конституційна більшість" є", - сказав один зі співрозмовників РБК-Україна.

"Для відновлення довіри суспільства до влади дуже важливо відновити дію цієї статті (з урахуванням зауважень КС) протягом наступних двох тижнів. Адже до 1 квітня триває подача електронних декларацій, і якщо оперативно не відновити дію цієї норми, то всі подальші перевірки електронних декларацій чиновників з боку НАЗК втрачають сенс", - вважає Віктор Таран.

Над текстом також працювали: Уляна Безпалько, Владислав Красінський

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся