Труба Медведчука: валіза без ручки ціною в десятки мільйонів гривень
Нафтопродуктопровід "Самара-Західний напрямок", відібраний у структур, які пов'язують з Віктором Медведчуком, на початку року, практично не діє. Він не приносить ніяких доходів, але при цьому кожен місяць на його утримання витрачається близько 10 млн гривень. Чому труба "простоює" і що з нею можна зробити – нижче в матеріалі РБК-Україна.
У лютому 2021 року Рада національної безпеки і оборони України вирішила повернути державі ділянку нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок", яка розташована на території країни. Буквально того ж дня, 19 лютого президент Володимир Зеленський підписав указ про введення цього рішення в дію.
Націоналізація труби була проведена в рамках введення санкцій проти Віктора Медведчука – саме його компанії, виходячи з інформації РНБО, і контролювали роботу нафтопродуктопроводу.
23 лютого суд заарештував так звану "трубу Медведчука" і передав її Нацагентству з управління конфіскованим майном (АРМА). Вже в середині квітня компанія "Укртранснафта" (власник – НАК "Нафтогаз України"), виграла конкурс на управління об'єктом.
Однак після досить гучного процесу націоналізації, інтерес до "труби" почав згасати. До цих пір вона фактично лежить мертвим вантажем і не приносить ніяких доходів. Транспортування дизельного палива по ній неможливе, адже на це просто немає дозвільних документів.
Чому труба "стоїть"
"Трубу" рішенням суду фактично забрали у колишнього власника – компанії "ПрикарпатЗахідтранс", але пакет дозволів, які дозволяють її експлуатувати, управлінцю не передали. Фактично "Укртранснафта" повинна була оформляти всі документи заново, а це процедура досить довга.
Ще в квітні РНБО рекомендувала держорганам допомогти "Укртранснафті" отримати всі необхідні дозволи в максимально короткі терміни. Частину пакету документів компанії надали, хоч і з затримкою. Приміром, рішення про видачу ліцензії на водовідведення Житомирська ОДА прийняла лише 4 серпня.
Однак основні дозволи досі не видані. Компанія не може зберігати паливо і займатися оптовою торгівлею, немає ліцензії на відкриття та експлуатацію митних складів. Для отримання повного пакету документів необхідно розробити і прийняти ряд змін до нормативно-правової бази, в тому числі і до Митного кодексу.
У Міністерстві фінансів РБК-Україна не уточнили причини затримки з підготовкою документів, але повідомили, що робота над цим триває. "Мінфін спільно з РНБО, Міненерго, АРМА і Держмитслужбою працює над нормативним врегулюванням піднятих питань", – зазначили у відомстві.
До речі, "Укртранснафта" навіть не може надати контрагентам копії договору про управління "трубою" і ще ряду документів, необхідних для початку комерційної діяльності. На це АРМА досі не дала дозволу.
Доходів немає – одні збитки
Через тяганину з отриманням документів вже півроку "Самара-Західний напрямок" практично простоює. При цьому витрати на утримання об'єкта склали вже понад 50 млн гривень – в середньому по 10 млн гривень на місяць.
"Укртранснафта" в рамках договору на управління зобов'язалася отримувати з "труби" щомісяця мінімум 1,1 млн гривень протягом п'яти років. Але в силу вищеописаних обставин – це поки неможливо.
Трубопровідний транспорт – не основний шлях імпорту дизеля, більша його частина надходить залізницею. У 2019 році середньомісячні поставки по "трубі" становили 170 тисяч тонн – це близько 10% загального обсягу імпорту. У 2020 році прокачування істотно скоротилося через введення спецмита.
За інформацією РБК-Україна від учасників ринку, інтерес до використання "труби" виявляла компанія SOCAR, проте зараз ця тема для компанії вже не актуальна. У прес-службі SOCAR Energy Ukraine відмовилися від коментарів на цю тему.
Беручи об'єкт в управління, "Укртранснафта" збиралася домовитися з постачальниками з РФ і Білорусі про транспортування дизельного палива. "Без наявності договірних відносин з власниками ресурсу, відновлення роботи переданого в управління нафтопродуктопроводу буде неможливим", – йшлося в квітневому релізі компанії.
У той же час директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн в коментарі РБК-Україна заявив, що зараз немає ніяких підстав очікувати відновлення поставок дизеля по трубі з Білорусі або Росії. Перш за все, з політичних причин.
До того ж, для використання "труби" необхідно вирішити питання з технологічним дизелем, якого в трубі залишилося близько 130 тисяч тонн. Цей ресурс необхідно або викупити у власника – швейцарської компанії Proton Energy Group, яка з квітня припинила поставки нафтопродуктів в Україну (за нинішніми цінами це майже 80 млн доларів), або прокачати його далі до Угорщини.
"Проект з цією трубою досить клопіткий. Відновлювати поставки дизеля по ній зараз нікому не цікаво – дефіциту у нас немає. Так що, ця труба зараз як валіза без ручки", – зазначив Куюн.
Єдиний розумний, на його думку, варіант використання нафтопродуктопроводу –транзит дизельного палива до Угорщини.
Однак обговорювати його предметно можна лише за умови отримання всіх прав на використання об'єкта новим управлінцем – компанією "Укртранснафта". За інформацією видання, компанія розглядає можливість транзиту дизельного палива, але поки предметних переговорів з цього питання ще не було.