Росія готується запровадити персональні санкції проти сотень українців і пов'язаних з ними компаній. У Кремлі роблять це нібито у відповідь на якісь "недружні дії України", але обіцяють зняти санкції, якщо Київ скасує обмежувальні заходи щодо російського бізнесу і громадян РФ. До того ж Москва планує заборонити експорт деяких товарів українського виробництва. Втім, на думку фінансових аналітиків, за останні чотири роки Росія настільки щільно закрила свій ринок для компаній з України, що можливі секторальні санкції вже не матимуть істотного ефекту на динаміку експорту у цю країну. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Президент Росії Володимир Путін минулого тижня підписав указ, яким ввів санкції проти осіб і компаній з України. Кого торкнуться санкції – поки невідомо, оскільки списки тих, хто підпаде під "спеціальні економічні заходи", як, власне, і самі "заходи", має ще затвердити уряд. Це відбудеться "найближчим часом", - запевнив прем'єр РФ Дмитро Медведєв.
Влада РФ заблокує на території Росії активи громадян і компаній, до яких застосують санкції, пояснив Медведєв. Такі особи не зможуть розпоряджатися майном, проводити будь-які операції з активами, виводити з РФ капітал за кордон. Крім того, російські чиновники планують обмежити поставки деяких категорій товарів українського виробництва. Про яку продукцію йдеться – в РФ поки не говорять.
Не вдаючись у деталі, Медведєв пояснив, що РФ застосує санкції до "сотен людей", які нібито заподіяли шкоду інтересам Росії. Він уточнив, що мова йде як про представників бізнесу, так і інших сфер діяльності. "До списку також включені українські компанії, юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, які так чи інакше контролюються громадянами щодо яких будуть введені ці санкції", - заявив чиновник.
У Кремлі пояснюють своє рішення тим, що українська сторона раніше застосувала персональні санкції до громадян РФ і російських компаній. З указу Володимира Путіна випливає, що РФ зніме санкції з України лише після того, як Київ скасує санкції проти Москви.
Вперше Україна ввела санкції проти компаній з РФ у лютому 2015 року. Обмеження стосувалися 160 компаній, яким, серед іншого, заблокували пасивні доходи в Україні у вигляді роялті і відсотків, а також заборонили брати участь у приватизації.
Вже у вересні того ж року президент Петро Порошенко підписав указ, яким ввів санкції, затверджені рішенням Ради національної безпеки і оборони. Їх поширили на сотні фізосіб і ряд компаній, серед яких виявилися "Аерофлот", "Лабораторія Касперського", "Перша вантажна компанія". Тоді ж вперше санкції застосували до операторів лотерейного ринку компаніям "М.С.Л." і "Патріот", знайшовши у них "російський слід". Лише в 2018 році ці дві компанії вивели з-під дії санкцій.
Востаннє санкційний список влада оновила у червні цього року. Перед цим - у травні, ввівши санкції проти кількох російських політиків з "Єдиної Росії", Компартії РФ і ЛДПР, а також глави ЦВК РФ Елли Памфілової і ряду її заступників. До того ж в оновленому списку виявилися російські бізнесмени Аркадій і Борис Ротенберги.
В Україні під санкції також потрапили банки з російським капіталом, соціальні мережі, інші авіаперевізники, крім "Аерофлоту", розробники програмного забезпечення і багато інших. Всього під санкціями виявилося близько 1,7 тисяч фізичних осіб, переважно росіян, і майже 800 компаній.
Економічні санкції Київ і Москва вводили один проти одного ще до війни на Донбасі і анексії Криму. У розпал цих подій взаємних торговельних обмежень стало ще більше.
Як раніше писало РБК-Украина, офіційний Київ був змушений звертатися у СОТ із скаргами на дії Росії, через які постраждав бізнес. Серед іншого, протягом 2013-2015 років Росія запровадила обмеження на постачання з України соків, пива, кондитерських виробів і шпалер.
Пізніше влада РФ заборонила, але через час відновили експорт солі з України. В минулому році російський уряд поширив обмеження на постачання живих свиней і деяких видів м'ясних субпродуктів. Як правило, заборона на експорт вводилася на підставі рішень Росспоживнагляду.
Крім обмежень імпорту, у 2016 році президент РФ своїм указом заборонив транзит ряду товарів з України по території Росії - спочатку в Казахстан, а пізніше - в Киргизстан. Україна, не побачивши в цих діях Кремля економічних мотивів, звернулася до СОТ з вимогою про проведення консультацій. Більш того, українська сторона вважає, що торговельні обмеження з боку РФ були мотивовані відмовою України вступати в Євразійський економічний союз.
Україна, у свою чергу, відповідаючи на транзитні обмеження, ще у 2016 році заборонила імпорт з РФ багато продовольчих товарів, декілька разів додавши нові товари у цей список.
Товарообіг між Україною і Росією скоротився з 38,3 млрд доларів у 2013 році до трохи більше 11 млрд доларів у 2017 році.
Чотири роки тому Росія поглинала без малого чверть українського експорту – 15 млрд доларів або 23,8% обсягу всіх поставок. Компанії в основному везли в РФ ядерні реактори, котли і машини (14,7% у грошах від усього обсягу поставок в РФ), чорні метали та вироби з них (сукупно близько 20%), а також залізничні локомотиви (11,6%).
Експорт продовольства в РФ приносив менше грошей, ніж машинобудування і металургія. Але все ж було в рази більше, ніж зараз. Якщо вУ 2013 році з України в РФ поставили м'яса і субпродуктів на 160 млн доларів, то зараз мова йде лише про кілька тисяч доларів. Ще один приклад – молоко, яйця та мед. Експорт цих продуктів в Росію приносив виробникам близько 380 млн доларів ув 2013 році, тоді як у 2017 році – менше 6 тисяч доларів.
У минулому році частка РФ в експорті з України просіла до 9,1%, і зараз продовжує знижуватися. За фактом восьми місяців цього року експорт у Росію знизився на 6,5% порівняно з січнем-серпнем 2017 року.
Українські компанії возять в РФ ті ж групи товарів, що і чотири роки тому, за винятком продуктів. Майже 19% у товарній структурі експорту в РФ займають чорні метали і ще 5,7% - вироби з чорних металів. Але якщо в 2013 році ці статті експорту на рік приносили країні близько 3 млрд доларів, то зараз суми набагато скромніше – близько 600 млн доларів за підсумками восьми місяців. Далі в списку експортних позицій йдуть продукти неорганічної хімії (16%), ядерні реактори, котли і машини (14,6% від усього експорту).
Які саме товари Росія заборонить завозити з України, сказати складно. Але, в будь-якому випадку, ефект від санкцій буде не настільки відчутним, як, скажімо, ще у 2014 році.
Наприклад, витіснення українських металургів з російського ринку відбувалося вже досить тривалий період, пояснив керівник підрозділу по фінансовому аналізу корпорацій групи ICU Олександр Мартиненко. Він зазначив, що з 2010 по 2017 рік експорт металів в РФ знизився майже в три рази – з 2,8 млрд доларів до 1,1 млрд доларів в основному через введення високих мит та інших загороджувальних бар'єрів.
"Якщо РФ піде на заборону ввезення українських чорних металів, поставки можна буде частково переорієнтувати на інші ринки, насамперед африканський і близькосхідний. Це підтверджує і досвід компанії "АрселорМіттал Кривий Ріг" (АМКР), яка вже і до цього зіткнулася з введенням нових обмежень для свого довгомірного прокату на російському ринку", - зазначив Мартиненко.
Крім того, на його думку, Україна може піти на дзеркальні заходи і зупинити ввезення російських чорних металів, яке за ті ж 8 місяців 2018 року становило меншу, але порівнянну суму в 320 млн доларів. "Це також може допомогти "Метінвесту" і АМКР частково компенсувати втрати від припинення поставок в РФ", - вважає експерт ICU.
Що ж стосується ядерних реакторів, котлів і машин, то, за словами Мартиненка, по цій статті в основному проходить експорт обладнання та продукції машинобудування. "Ця продукція набагато далі від сировинного і стандартизованого типу, ніж чорні метали, і її складніше переорієнтувати на інші ринки. Тим не менш, така переорієнтація можлива протягом більш тривалого періоду", - говорить він.
Опитані РБК-Україна аналітики допускають, що Росія не буде вводити заборону на експорт товарів, необхідних для її економіки. Як звернув увагу член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран, Росія, як правило, якщо не може замінити українську продукцію такими ж аналогами за ціною і якістю, зазвичай спокійно ставитися до її постачання з України.
"Не думаю, що в Кремлі зміниться концепція, особливо зараз, коли посилився відтік капіталу з РФ і вже всім очевидно, що до кінця 2018 року ціни на нафту не досягнуть 100 доларів за барель. Будуть захищені статті українського експорту в РФ, і більшу частку там буде займати машинобудування, - каже Шапран. - Ті виробники, від агро до машбуду, які залежали від РФ, і з яким у Росії були варіанти імпортозаміщення або варіанти з Азії, вже давно російський ринок втратили. Тому, думаю, що це (санкції, - ред.) здебільшого торкнеться наших металургів і частково - агробізнесу".
Тоді як, на думку керівника аналітичного департаменту Concorde Capital Олександра Паращія, санкції не матимуть відчутного ефекту на торгівлю з РФ.
"Медведєв сказав, що санкції торкнуться тих, хто, на думку російського уряду, приносить шкоду Росії. Ми ж прекрасно знаємо, що всі, хто активно продає продукцію в Росію – будь то Ахметов або умовний Богуслаєв (В'ячеслав Богуслаєв, народний депутат, президент "Мотор Січ", - ред.) – у них у всіх, очевидно, проросійська позиція. Буде складно викрити у відвертій антиросійської позиції тих, хто все ще багато продає продукції в Росію. Тому, швидше за все, великих постачальників у Росію ці санкції не торкнуться", - вважає Паращій.
Куди більш висока ймовірність, що санкції матимуть ефект на бізнесменів, які демонструють антиросійську позицію або риторику, говорить він.
"Раптом виявиться, що у них щось є в Росії. Наприклад, бабуся заповіла квартиру в Москві. Чи маленький бізнес, про який аналітики і журналісти не знають. Або якісь активи в Криму", - зазначив співрозмовник. Паращій не виключає, що російська сторона може внести в санкційний список волонтерів, активістів або, наприклад, людей з оточення міністра оборони, міністра внутрішніх справ або президента.
Ймовірно, відчутного економічного збитку для таких осіб передбачені санкціями обмеження не завдадуть. Швидше, тут можливі наслідки для репутації у зв'язку з наявністю активів у РФ.