Торгувати по-російськи: чи варто Україні розраховувати на транзит товарів через РФ

У Росії анонсували ослаблення торгових санкцій, введених кілька років тому стосовно України і низки інших країн. Незабаром уряд РФ має виписати умови, за якими транзит українських товарів буде дозволений через територію Росії у Казахстан і Киргизстан. Але в Україні чиновники та юристи поки скептично оцінюють заяви росіян і не поспішають їм вірити. Тим більше, що кілька місяців тому експерти Світової організації торгівлі (СОТ) прийшли до висновку, що РФ мала підстави для блокування транзиту. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Президент Росії Володимир Путін минулого тижня підписав указ, який дозволить розблокувати транзит українських товарів через РФ у треті країни. Указ набув чинності вчора, 1 липня. Але розраховувати на зняття торговельних санкцій найближчим часом поки не варто, вважають опитані РБК-Україна юристи та експерти.

Виходячи з положень указу, перевезення вантажів стане можливим за умови використання системи контролю на основі пломб з технологією ГЛОНАСС. До того ж водії повинні будуть мати облікові талони, які стають недійсними при знятті пломб з вантажівок.

В Асоціації міжнародних автоперевізників України (АсМАП) запевняють, що технічно виконати рамкові вимоги указу нескладно, хоча це й передбачає додаткові витрати для бізнесу. "Це (встановлення пломб із застосуванням технології ГЛОНАСС, - ред.) доступно для всіх міжнародних перевізників на території Росії. Вішають пломбу, яка безпосередньо пов'язана з супутником, і відстежують пересування фури. У РФ це використовується три-чотири роки", – пояснив виданню прес-секретар АсМАП В'ячеслав Клименко.

Разом з тим, за його словами, поки рано коментувати положення указу, оскільки важливі деталі та умови транзиту, які належить затвердити уряду РФ. І тут, мабуть, і криється найбільша небезпека. Адже російська влада має визначити конкретні пункти пропуску, встановити порядок здійснення перевезень, вимоги до пломб та визначити порядок їх накладення. Крім того, їм необхідно визначити порядок видачі облікових талонів водіям, а також забезпечити створення системи контролю.

"Іншими словами, РФ потрібно провести величезний масив роботи до того, як ці пом'якшення вступлять в силу. Не виключено, що у процесі цієї роботи можуть бути закріплені вимоги, які виявляться непосильними для бізнесу", – припускає керівник групи міжнародних судових та арбітражних спорів Arzinger Оксана Карел.

До того ж вона звернула увагу, що поки транзитні послаблення можуть поширюватися тільки на окремі види сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства. І, як зазначила Карел, це стосується не тільки і не стільки України, скільки товарів із США, ЄС, Канади, Австралії, Норвегії, Албанії, Чорногорії, Ісландії та Ліхтенштейну. Продуктове ембарго відносно цих країн РФ ввела в 2014 році у відповідь на їх санкції до Росії, а в 2016 році розповсюдила обмеження і на Україну.

"Найімовірніше, мета указу – не послаблення санкційного режиму з Україною, а виконання вимог партнерів по ЕАС (Євразійський економічний союз, - ред.) допустити транзит якісної сільгосппродукції з України та Європи. У той же час заборони по так званому "паливному пакету" та іншим категоріям товарів, введені постановою уряду РФ від 29 грудня 2018 року, залишаються в силі. Тому говорити про відповідні реакції України поки рано", – вважає радник Arzinger.

Рано поки говорити і про транзитну лібералізацію як таку, погоджується партнер практики міжнародної торгівлі Sayenko Kharenko Анжела Махінова. Як зазначила юрист, новий указ взагалі не стосується двох інших указів, що передбачають транзитні обмеження саме для України (докладніше – у інфографіці).

"Поки невідомо, як на практиці будуть застосовуватися указ номер 290, дозволяє транзит до всіх третіх країн, і указ номер 319, який прямо забороняє транзит з України аналогічних товарів в Казахстан і Киргизстан, – каже Анжела Махінова. – Не виключаю, що скоро світ побачить роз'яснення компетентних російських органів, в якому буде передбачено, що указ номер 319 є спеціальним по відношенню до загального указу номер 290. У такому випадку транзитна заборона на українські продовольчі товари буде діяти й надалі".

І у будь-якому випадку, за її словами, поки зберігається заборона транзиту в Казахстан і Киргизстан всіх товарів з України, до яких після призупинення дії Угоди про зону вільної торгівлі СНД застосовується ставка мита більше 0%. "Це значно більша категорія товарів, ніж продовольче ембарго. Враховуючи сказане вище, навряд чи можна говорити про "транзитну лібералізацію" саме для України", – пояснила Махінова.

У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України не мають наміру відповідати на указ Путіна. У МЕРТ також не планують розглядати можливість зняття торговельних санкцій з РФ, які Київ ввів у відповідь на торговельні обмеження з боку Росії. Як пояснив РБК-Україна співрозмовник у міністерстві, "відомство очікує деталізацію рішення, а поки воно носить декларативний характер". "Потрібно зрозуміти, як транзит за новими правилами буде працювати на практиці і що це будуть за правила", – уточнив співрозмовник у МЕРТ.

Кожен при своєму

Україна намагалася оскаржити заборону транзиту через РФ у Казахстан і Киргизстан у кабінетах Світової організації торгівлі. МЕРТ на момент подачі позову оцінював річні втрати від заборони на транзит в Казахстан і Киргизстан на суму близько 400 млн доларів.

Але у цьому спорі СОТ став на бік РФ. На початку квітня цього року група експертів оприлюднила звіт по "транзитній" суперечці між Україною і РФ, визнавши правомірність Росії обмежувати постачання українських товарів на своїй території. Російська сторона переконала СОТ, що загороджувальні заходи були прийняті за надзвичайних обставин у міжнародних відносинах", що несуть загрозу її національній безпеці.

Взявши паузу, щоб вивчити висновки СОТ, Україна все ж не стала подавати апеляцію. Міжвідомча робоча група при МЕРТ, провівши аналіз звіту СОТ, побачила у ньому позитивні моменти для торгових інтересів нашої країни, а тому рекомендувала не оскаржувати їх.

"Публікація висновків групи експертів СОТ про наявність "надзвичайних обставин у міжнародних відносинах" є фактичним визнанням ще однією міжнародною організацією в особі СОТ наявності збройного конфлікту між Україною і Росією", – пояснювали в МЕРТ. У міністерстві дійшли висновку, що представлений у квітні звіт в цілому вигідний Україні як у середньостроковій, так і в довгостроковій перспективі, оскільки створює для нашої країни "дієві інструменти для захисту своїх прав та інтересів в рамках членства у СОТ".

"Рішення по справі DS512 набуло чинності, і у відносинах між двома країнами на офіційному рівні закріплено існування надзвичайних обставин, що дозволяє застосування обома сторонами захисних заходів, за великим рахунком, на їх розсуд", – пояснила Оксана Карел з Arzinger.

Вона нагадала, що зараз на розгляді суду СОТ на стадії консультацій знаходяться ще дві справи. Перша справа стосується імпорту і транзиту окремих видів продуктів (соки, пиво, кондитерські вироби, шпалери) через територію РФ, а також справа з української сторони про санкції і заборону ввезення російських продуктів на територію України. І, на думку юриста, квітневе рішення, швидше за все, буде мати значний вплив на дві інші справи.

"Можна припустити, що з огляду даного рішення, на дві справи, що залишилися, чекає схожий результат. І потрібно сказати, що ніякі пом'якшення щодо транзиту не повинні мати істотного впливу на поточні справи у СОТ", – вважає Оксана Карел.

Анжела Махінова у свою чергу впевнена, що навіть у разі розблокування транзиту з боку РФ Україна не повинна скасовувати або пом'якшувати санкції, які сама застосовує проти Росії. "Не повинна, оскільки Україна використовувала санкції в інтересах власної національної безпеки, а отже, у разі виникнення спору, наприклад, у СОТ зможе посилатися на ХХ ст. (b) (iii) ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі, – ред.), як це робила РФ у справах СОТ "Україна проти РФ - транзитні обмеження" (DS512)", – пояснила юрист.

Враховуючи ті ж висновки експертів СОТ, опубліковані у квітні, РФ навряд чи стане форсувати розгляд по своїй скарзі до України, яка стосується заборони імпорту і персональних санкцій.

"Ця справа знаходиться на етапі консультацій з травня 2017 року. Разом з тим, враховуючи позицію групи експертів по справі DS512, можна з високою ймовірністю стверджувати, що навряд чи РФ піде далі з цим спором, оскільки Україна зможе скористатися винятком, пов'язаних з національною безпекою. Тому указ номер 290 не завадить і у цій справі", – вважає Махінова.