Тінь Коломойського: як зв'язок з олігархом заважає президенту Зеленському

Тінь Коломойського: як зв'язок з олігархом заважає президенту Зеленському

Сьогодні виповнюється рівно півроку, як Володимир Зеленський став президентом України. І за цей час йому не вдалося вирішити проблему, про яку почали говорити з самого моменту його вступу у виборчу гонку – переконати всіх у своїй незалежності від олігарха Ігоря Коломойського. Той, у свою чергу, доклав масу зусиль, щоб намертво "прив'язати" до себе колишнього бізнес-партнера. Детальніше – у колонці політичного оглядача РБК-Україна Мілана Лєліча.

У своєму інтерв'ю РБК-Україна від 18 квітня тоді ще кандидат в президенти Володимир Зеленський пообіцяв "жорстко розмовляти" з олігархом Ігорем Коломойським, якщо той буде вирішувати свої бізнес-питання, прикриваючись ім'ям майбутнього глави держави. "Будемо сваритися. Моїм ім'ям прикриватися, слухайте, це неможливо. Я вважаю, що це неправильно", - запевнив Зеленський.

Через півроку Зеленському так і не вдалося позбутися тіні Коломойського, яка постійно нависає над ним. Про якісь "жорсткі розмови" між ними нічого не було чутно. У той же час, і сам Коломойський, судячи з усього, не отримав такого впливу, на який міг розраховувати.

Хоча в останні місяці він зробив чимало, в першу чергу, в публічній сфері, щоб намертво "прив'язати" до себе нового президента. Як мінімум, у суспільному сприйнятті. З весни одне за одним почали з'являтися інтерв'ю олігарха, одне скандальніше іншого. Можна згадати і чотиригодинний неформальний прес-марафон, організований Коломойським в кулуарах форуму "Ялтинська європейська стратегія", головною медіа-зіркою якого і став олігарх.

Підкреслено заперечуючи якийсь вплив на Зеленського або навіть регулярні контакти з президентом, Коломойський, тим не менш, явно давав зрозуміти, що він "на короткій нозі" з нинішньою владою. Яскравий приклад – "вгадування" олігархом декількох топ-призначень, приміром, Андрія Богдана на посаду глави Адміністрації президента. Точно так він "передбачив" збереження на посаді глави МВС Арсена Авакова. Або ж Коломойський багаторазово заявляє, що ренту на видобуток залізної руди варто було б підвищити – і незабаром у парламенті реєструється відповідний законопроект, і так далі.

У цьому контексті важливо не тільки те, чи має місце залежність президента від олігарха насправді, а те, що у наявності такої залежності впевнені західні друзі України. Приміром, у своєму травневому інтерв'ю Financial Times Коломойський закликав українську владу оголосити дефолт за прикладом Греції. Ця заява викликала негайну реакцію на фінансових ринках, українські євробонди синхронно подешевшали. Співрозмовники РБК-Україна в міжнародних фінансових організаціях також розповідали про те, який негативний вплив на імідж української економіки в світі мала ця заява Коломойського.

Не менше проблем для Банкової створило і останнє інтерв'ю Коломойського, на цей раз впливовому на Заході The New York Times. Особливо це інтерв'ю могло здивувати тих, хто пам'ятав олігарха ще з подій 2014 року. Тоді в очах українського суспільства він перетворився на одного з головних борців з російською агресією, який називає Володимира Путіна останніми словами.

Тепер риторика Коломойського радикально змінилася: він розмірковує про необхідність поліпшувати відносини з Росією. Причому в таких висловах, які собі майже не дозволяють навіть найбільш проросійські політики в Україні - на зразок "російських танків під Варшавою і Краковом" та "НАТО, яке забруднить собі штани". Міркування про "громадянський конфлікт" у Коломойського траплялися і раніше, але зараз його риторика вийшла на новий рівень.

Думки співрозмовників РБК-Україна з нинішніх і колишніх владних кіл про те, хто був адресатом цих меседжів Коломойського, відрізняються. За однією з версій, український олігарх зараз хоче докласти всі зусилля до того, щоб у Кремлі забули його заяви і дії 2014 року. Звідси і пропозиції "забути про кров", повернутися спиною до Євросоюзу і НАТО, знову дружити з Росією і брати гроші у неї, а не у МВФ. Ті українські політики, які вірять в цю версію, вважають, що Коломойський налагодив зв'язки з росіянами. "Комунікацію по лінії Андрій Єрмак – Дмитро Козак (віце-прем'єр уряду РФ, - ред.) налагоджував Коломойський", - стверджує співрозмовник РБК-Україна в дипломатичних колах. Цю ж інформацію підтверджують і впливові представники колишньої влади. Варто зазначити, що у вересні український омбудсмен Людмила Денісова в інтерв'ю російським ЗМІ говорила, що Єрмак і Козак курирували питання обміну українських в'язнів.

За іншою версією, головний адресат повідомлень Коломойського знаходиться по іншу сторону Атлантичного океану. Наприклад, це може бути той же МВФ, представники якого регулярно ставлять українській владі питання щодо Коломойського і його заяв. Припускаючи при цьому, що сам олігарх може взятися за їх реалізацію, чим він відкрито погрожує в тому ж інтерв'ю.

За словами представників нинішньої і колишньої владних команд, Коломойський – одна з головних тем для обговорення при переговорах України з міжнародними структурами. "Вони мучать цим питанням наших при кожній зустрічі. Вимагають щось з цим зробити. А що з цим робити – ніхто не знає", - розповів РБК-Україна інформований співрозмовник.

У будь-якому випадку, необхідність для влади якось відсторонитися від Коломойського в публічній площині давно помітна. Під час прес-марафону і після Зеленський і Офіс президента вже заявляли, що в історії з "Приватбанком" не будуть грати на стороні олігарха. "Ми вважаємо, що які б не були рішення судів, немає жодних підстав для повернення державного Приватбанку колишнім акціонерам", - йдеться в повідомленні ОП місячної давності.

Очевидно, ті, кому цей меседж призначався, вважають його недостатньо переконливим. І писати пост про те, що Коломойським не є представником влади, і що з ним "не обговорюються позиції щодо вирішення державних справ" довелося прес-секретарю Зеленського Юлії Мендель.

Цікаво і те, що в своєму останньому інтерв'ю Коломойський торкнувся однієї з найболючіших для президента США тем – розслідування проти сім'ї Байденів, яке він провів би, будучи на місці Зеленського. Хоча Білий дім в якості помсти ворожим "фейк ньюз" і відмовився від подальшої підписки на The New York Times, меседжі українського олігарха, швидше за все, були почуті в Білому домі. Тим паче, як стверджує один зі співрозмовників РБК-Україна, Коломойський і раніше хотів допомогти Трампу в "українському кейсі", в обмін на рішення своїх проблем з американським правосуддям.

Цікаво, що той же The New York Times нещодавно опублікувала великий матеріал про роль прокурора Костянтина Кулика в "кейсі Байдена". Нібито саме ця людина підготувала англомовне досьє з обвинуваченнями в корупції на адресу сім'ї колишнього віце-президента США. Ще навесні цього року екс-президент Петро Порошенко відкрито звинувачував Кулика в роботі Коломойського, коли прокурор несподівано підготував підозри оточенню Порошенка у відомій "справі Курченка". "Ідея допомогти Трампу в боротьбі з Байденом витала серед українських олігархів ще до президентських виборів в Україні. Передбачалося, що така допомога стане захистом у випадку запитань з боку американського правосуддя. У підсумку – процедура імпічменту в США", - сказав РБК-Україна один з впливових співрозмовників.

Чи зможуть повідомлення з Банкової перебити медіа-активність Коломойського - питання відкрите. Принаймні, щодо олігарха глава держави не дозволяє собі таких випадів, як, наприклад, у відношенні Юлії Тимошенко. Замість цього на початку вересня на офіційній сторінці ОП у Фейсбуці з'являється фото, на якому Зеленський в компанії прем'єр-міністра Олексія Гончарука та інших топ-чиновників обговорює з Коломойським "питання ведення бізнесу в Україні", а також "енергетичну сферу".

Можливо, як стверджує інформований співрозмовник РБК-Україна, Зеленський досі відчуває себе зобов'язаним Коломойському за допомогу в політичній кар'єрі і цим викликано його небажання йти на публічний розрив з олігархом. А інтереси останнього напевно не обмежуються одним "Приватбанком", і обговорення "енергетичної сфери" на зустрічі в ОП тому непрямий доказ.

Якщо у Коломойського не вийшло справитися з завданням отримати максимум від зміни влади в Україні в цьому році (принаймні, його представництво у фракції "Слуги народу" виявилося менше бажаного), то як мінімум "прив'язати" до себе президента у олігарха вийшло непогано.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся