Прем'єр-міністр Володимир Гройсман відзвітував про роботу Кабінету міністрів за минулий рік. У своїй презентації чиновник кілька разів зробив екскурс в 2014 і 2016 роки, порівнявши зміни життя в країні за ці роки. Перерахувавши досягнення, пов'язані зі зростанням економіки, збільшенням соціальних стандартів, реформою медицини, освіти та енергетичного сектора, глава уряду не став говорити про черговий провал великої приватизації, незначний приплив іноземних інвестицій і відсутність прогресу у земельній реформі. Детальніше про те, що містить звіт Кабміну і які завдання влади ставлять собі на цей рік – в матеріалі РБК-Україна.
Кабінет міністрів на засіданні у середу 13 лютого затвердив звіт про свою роботу за минулий рік. Найближчим часом документ внесуть у Верховну раду, де депутатам його презентує прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Уряд змушений робити це кожен рік, виконуючи відповідну норму регламенту КМУ.
Враховуючи, що наближаються вибори, Гройсман не втратив можливість використати щорічну формальність зі звітом, щоб в черговий раз розповісти про досягнення його Кабміну. Репетируючи виступ до зустрічі з парламентаріями, глава уряду, зрозуміло, зробив акцент переважно на позитивних змінах, та не став вдаватися в деталі проблем і викликів, впоратися з якими владі поки що не під силу.
Левова частка інформації у звіті, що розмістився більш ніж на 200 сторінках, стосується питань економіки. Володимир Гройсман, презентуючи звіт, нагадав, що зростання реального ВВП у минулому році склало 3,2%. У Мінфіні після засідання уряду заявили, що багато у чому це заслуга активізації внутрішнього споживчого попиту.
Доходи держбюджету, за словами прем'єра, у минулому році зросли на 17% порівняно з 2017 роком і – в півтора рази за останні два роки. Міжнародні резерви НБУ досягли найбільшої за п'ять років позначки – 20,8 млрд доларів. Дефіцит держбюджету скоротився до 1,7% ВВП при плановому дефіциті 2,4%, а державний і гарантований борг знизився до 61% ВВП.
"Нам вдалося те, що інфляція стала менше 10 відсотків у 2018 році. Це дуже оптимістичний показник, який передбачає, що стабільність національної валюти і цін у нас буде досить прийнятною і у наступному році", – сказав Володимир Гройсман. Він уточнив, що зменшення інфляції стало результатом консолідованої бюджетної політики.
В Національному банку, втім, схильні вважати, що уповільнення зростання цін – це заслуга жорсткої монетарної політики, за яку відповідає НБУ. До того ж на початку січня у Нацбанку пояснювали, що, серед інших факторів, що вплинули на зниження інфляції, у минулому році були сприятлива цінова кон'юнктура для українського експорту на світових ринках і рекордний урожай зернових у другому півріччі. Ці два чинники дозволили підтримувати високу пропозицію валюти, що створювало умови для зміцнення курсу гривні.
Прем'єр-міністр, говорячи про аграріїв, оцінив їх частку валютних надходжень у країну на рівні 39%. Гройсман також відзначив рекордний урожай зернових – близько 70 млн тонн, про який говорять і в НБУ, зв'язавши цей успіх, в тому числі і з підтримкою, яку аграрії отримують з держбюджету, наприклад, на купівлю і ремонт сільгосптехніки. Торік на таку програму направили трохи більш 900 млн гривень. "Це (рекордний урожай, - ред.) заслуга українських аграріїв, заслуга бізнесу. Нові технології, які приходять в агрокомплекс, дають можливість нам бути такими рекордсменами", – вважає глава уряду.
Прем'єр не втратив можливість нагадати про зростання країни у рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, в якому Україна з 2014 року піднялася зі 112 місця на 71-е місце. "Ми постійно скасовуємо непотрібні регулювання, які були створені ще у радянські часи або десять-п'ятнадцять років тому, і фактично звужують можливості розвитку підприємництва", – сказав Гройсман.
Незважаючи на, здавалося б, суттєвий стрибок у рейтингу, інвестиційний клімат у країні все ще далекий від досконалості. Підтвердженням цьому служить показник чистого припливу прямих іноземних інвестицій, який у минулому році склав 2,4 млрд доларів, що на 200 млн доларів менше, ніж роком раніше. І то, за даними НБУ, з цієї суми інвестиції у фінансовий сектор становили 42% від загального обсягу, а з них майже половина – операції банків з переоформлення боргу у статутний капітал.
Обіцяна урядом велика приватизація державного майна котрий рік не дає результату. Неотримані надходження від продажу великих підприємств, як, наприклад, ОПЗ або "Центренерго", Кабмін змушений компенсувати випуском облігацій держпозики. Іноземних інвесторів ці об'єкти в силу різних причин поки що не цікавлять. Поки що Фонд держмайна може похвалитися лише реалізацією об'єктів малої приватизації, які продаються на електронних майданчиках.
Володимир Гройсман під час презентації звіту у середу промовчав про проблеми з продажем великих активів, нагадавши лише, що реалізація малих об'єктів через "ProZorro. Продажі" у минулому році дозволила виручити 580 млн гривень. "Раніше такі аукціони не проводили. Все продавалося майже в ручному режимі. Що ми отримали? У два рази збільшення ціни від початкової (ціни, - ред.) через електронні аукціони. У два рази більше грошей надійшло до бюджетів", - сказав прем'єр, додавши, що у минулому році на 37% - до 1,45 млрд гривень, зросли надходження від оренди держмайна. При цьому план по приватизації у 2018 році становив 21,3 млрд гривень, з яких до держбюджету вдалося зібрати 0,3 млрд гривень.
Пошук нових ринків збуту на заміну Росії – одна з задач, яку ставить перед собою Кабмін. У минулому році, нагадав Володимир Гройсман, уряду вдалося завершити переговори про створення зони вільної торгівлі з Ізраїлем. Зараз тривають переговори про ЗВТ з Туреччиною, ще раніше такий договір був підписаний з Канадою. Частка РФ у поставках товарів з України залишається все ще істотною – близько 8%, проте з кожним роком вона знижується, поступаючись місцем європейським ринкам.
Всього у минулому році експорт з України (за підсумками 11 місяців) виріс на 10%, склавши майже 54 млрд доларів. І на ринок країн ЄС припадає 43% від обсягу зовнішньої торгівлі країни, уточнив глава Кабміну.
"Кожен рік торгівля зростає. Мінекономіки і ряд інституцій підтримують наших виробників і працюють над тим, щоб відкривати нові ринки і нові можливості. Але і бізнес дуже активний у цьому напрямку", - додав прем'єр.
Говорячи про досягнення Кабміну, Гройсман не оминув тему децентралізації – передачі на місця додаткових повноважень та фінансового ресурсу. З 2014 року доходи в загальні фонди місцевих бюджетів збільшилися у 3,3 рази, уточнив глава уряду, при цьому звинувативши місцеву владу, яка не використовує додаткові ресурси в інтересах громад.
"У місцевих бюджетах є гроші, щоб ремонтувати і будувати. Там, де є розумні керівники, які розуміють, як розвивати території, що з людьми потрібно радитися і робити не фонтанчики і окозамилювання, а серйозні фундаментальні речі, розвивати території, там все дуже нормально, нормальні відносини між владою і громадянами", - сказав Гройсман. При цьому він зазначив, що "тільки 68% громадян живуть в умовах доступу до переваг децентралізації", і завдання уряду до 2020 року збільшити їх кількість до 100%, відзначив прем'єр-міністр.
Крім ефекту від децентралізації, за словами прем'єра, місцеві бюджети у минулому році отримали з центральної скарбниці на всілякі програми близько 37 млрд гривень. Половина цих коштів – понад 18 млрд гривень – призначалася на дороги, ще близько 11 млрд гривень – Держфонду регіонального розвитку, інфраструктурну субвенцію та субвенцію соціально-економічного розвитку, ще майже 4 млрд – на програми АПК.
Збільшення соціальних стандартів стало улюбленою темою влади у передвиборчий період. Говорячи про досягнення свого уряду, прем'єр не упустив можливість нагадати про зростання мінімальної зарплати. У 2017 році вона зросла майже в два рази – до 3200 гривень, що дозволило чиновникам автоматично збільшити відрахування Єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду. Це був один з технічних кроків уряду, спрямований на боротьбу з "тіньовим" фондом оплати праці. Володимир Гройсман бачить у перегляді "мінімалки" покращення добробуту українців. Зараз мінзарплата становить 4173 гривні.
"Коли ми прийшли працювати в уряд, мінімальна заробітна плата становила 53,5 долара. Зараз нам вдалося підвищити мінімальну зарплату втричі – це 150 доларів. Це небагато. Це в три рази більше, ніж було, але мінімум в два рази менше, ніж повинно бути. Нам є, над чим працювати", – сказав прем'єр.
Гройсман визнав, що зростання мінімальної зарплати автоматично дозволило збільшити показник середньої зарплати, який у 2018 році склав 8 тис. 865 грн, що на 25% більше, ніж у 2017 році. "У грудні середня зарплата була 10 тис. 573 гривні. На ці гроші вже можна знайти в Україні роботу. Такі гроші роботодавці готові працювати своїм працівникам", – зазначив глава Кабміну. Але в залежності від регіону цей показник суттєво відрізняється. У Києві середня зарплата на кілька тисяч вище, ніж, приміром, у Тернопільській, Чернівецькій областях та інших західних областях, звідки українці масово виїжджають на роботу за кордон.
Питання пенсійного забезпечення прем'єр назвав "болем наших пенсіонерів". "Але це і наш біль. Ще багато пенсіонерів живе на мінімальну пенсію. Якщо б нормально займалися пенсійною системою десять-п'ятнадцять років тому, у нас не було б тих проблем, які є зараз. Ми в 2014 році отримали можливість повного дефолту Пенсійного фонду. Зараз ми виходимо на відновлення системи, щоб вона почала працювати", – запевнив Володимир Гройсман.
Прем'єр повідомив, що середній розмір пенсії з 2016 року виріс у півтора рази – до 2645 грн. І нагадав про те, що у минулому році влада провела перерахунок пенсій в середньому на 1,5 тис. гривень військовим пенсіонерам. І ще на 761 грн. – у цьому році. У березні, як відомо, буде індексація пенсій для всіх пенсіонерів, як це передбачає пенсійна реформа, прийнята восени 2017 року. Втім, з одного боку, збільшуючи виплати пенсіонерам, влада, з іншого боку, вимушена компенсувати ці витрати Пенсійного фонду за рахунок прямих дотацій з держбюджету. І якщо, скажімо, ще рік тому сума трансферту ПФ становила близько 139 млрд гривень, то у цьому році вона досягне 167 млрд гривень.
Звітуючи у середу Володимир Гройсман ні слова не сказав про зміни, які чиновники внесли в програму житлових субсидій в 2018 році, переглянувши вимоги до доходів субсидіантів. І навіть після підвищення тарифів на газ, уряду вдалося скоротити витрати на виплату субсидій у 2019 році порівняно з минулим роком приблизно на 16 млрд гривень.
Як розповідав в інтерв'ю РБК-Україна міністр соціальної політики Андрій Рева, на початок цього року субсидії отримували близько 4 млн сімей, тоді як у минулому році таких було 6,9 млн. В результаті внесених змін з-під програми субсидій вивели, наприклад, сім'ї, члени яких працюють за кордоном або ж офіційно не працюють, але не перебувають на обліку в службі зайнятості. Такі громадяни в розумінні держави приховують реальні доходи, а тому на субсидії не мають права.
Розмова про досягнення в енергетичній галузі Володимир Гройсман розпочав традиційно – нагадав про те, що Україна "повністю диверсифікувала систему поставок природного газу" в країну і знову заговорив про важливість зростання обсягів внутрішнього видобутку. Таку тактику глава уряду обрав для себе ще влітку 2017 року, коли Кабінет міністрів, всупереч положенням програми МВФ, відмовився підвищити ціни на газ для населення.
Дотримувався своєї тактики Гройсман і в минулому році. Послідовно критикуючи роботу НАК "Нафтогаз України" і обіцяючи українцям утримати зростання вартості газу, прем'єр зробив ставку на зростання видобутку українського газу. Протягом року чиновник у своїх виступах практично ігнорував питання поставок і транзиту газу, висновки Стокгольмського арбітражу, зосередившись на результатах роботи "Укргазвидобування" (УГВ).
У середу глава уряду ні словом не обмовився про минулорічне рішенні Кабміну підвищити тарифи на газ для населення. Втім, необхідність продовжити співпрацю України з МВФ внесли в плани прем'єра свої корективи, і в результаті з 1 листопада вартість газу для населення зросла на 23,5%, а на теплову енергію з 1 січня – в середньому на 10-24%.
Ще навесні минулого року Гройсман зазначав рекордні показники видобутку газу – "плюс" 600-700 млн кубометрів – і запевняв, що до 2020 року компанія виконає стратегічну мету, вийшовши на обсяг 20 млрд кубометрів. А до 2025 року країна повинна стати експортером газу, демонструючи щорічний приріст в 1 млрд кубометрів. У листопаді прем'єр дещо переглянув свою риторику. Тоді він закликав керівництво "Укргазвидобування" "усунути всі формальні перешкоди" і наростити видобуток палива до запланованих показників.
На засіданні 13 лютого Володимир Гройсман кардинально змінив підхід і звинуватив держкомпанію у "фактичному провалі" затвердженої урядом програми розвитку газодобувної галузі "20/20". "Ми повинні розвивати власний видобуток, тому що в Україні достатньо резервів, щоб забезпечити себе газом... І разом з приватними компаніями у минулому році ми добули 21 мільярд кубометрів газу. Але я хочу сказати, що я вкрай незадоволений тим, що насправді "Укргазвидобування" компанії "Нафтогаз" план видобутку газу, який ми затвердили, фактично провалила. І це дуже турбує нас сьогодні і це треба виправити найближчим часом", – заявив прем'єр.
Згідно з планами, закріпленими у стратегії "20/20", обсяг видобутку "Укргазвидобування" у 2018 році запланований на рівні 16,5 млрд кубометрів. З них 1 млрд кубометрів – на нових родовищах. Але у січні минулого року голова правління компанії Олег Прохоренко ці плани скоригував до 15,94 млрд кубометрів, а фактичний обсяг видобутого газу, за даними УГВ, склав 15,5 млрд кубометрів. Прохоренко неодноразово заявляв, що можливість домогтися поставленої мети блокує Полтавська облрада.
Прем'єр також акцентував увагу на тому, що "імпорт газу, який ми закуповуємо в Україну, постійно скорочується". Дійсно, за даними НАК "Нафтогаз України", у 2018 році імпорт знизився майже на 25% порівняно з попереднім роком – до 10,6 млрд кубометрів. Важливо розуміти, що при цьому споживання газу в країні, як в минулому році, так і в 2017 році, залишається фактично стабільним – близько 32 млрд кубометрів.
Причини скорочення імпорту пов'язані, швидше, з тим, що до поточного опалювального сезону НАК "Нафтогаз" забезпечив рекордні обсяги запасів у ПСГ – 17,1 млрд кубометрів. Крім того, опалювальний період 2017-2018 років Україна завершила зі значними запасами в майже 7,5 млрд кубометрів, і на початку квітня минулого року НАК почав закачування у сховища.