Сергій Дейнеко: Наші люди не зрозуміють небезпеку, поки не побачать трупи

Почнемо з трохи дивного питання: чим займаються прикордонники, якщо кордони зараз закриті?

Як раз прикордонники займаються тим, що контролюють, наскільки якісно вони закриті. Якщо у нас раніше працювали 228 пунктів пропуску, то на даний момент, наприклад, автомобільних залишилося 42. У минулі дні ми відзначали пікове збільшення пасажиропотоку, коли всі намагалися встигнути в ніч з п'ятниці на суботу виконати побажання президента і повернутися додому.

Тому, природно, ми підсилюємо пункти пропуску і охорону "зеленої ділянки" кордону, адже нелегальну міграцію ніхто не відміняв. Як і раніше, щодня окремі контрабандисти намагаються переміщати товар, як з Росії в Україну, так і в зворотному напрямку, і на кордоні з ЄС.

Чи надійно прикордонники захищені від коронавірусу? Адже вони фактично "перший рубіж", який зустрічає людей, що прибувають з-за кордону.

У нас створено запас засобів індивідуального захисту. Немає випадків, коли особовий склад повинен купувати їх собі сам, дбати про свою безпеку за свій рахунок. Ми зараз отримали 9 млн грн з резервного фонду на закупівлю засобів індивідуального захисту, засобів дезінфекції. Плюс активно допомагають нам друзі, колеги, волонтери. Тому у нас постійно запас на рівні 7-10 днів. Щоденні витрати, наприклад, масок у нас на рівні від 8 до 10 тисяч штук.

Є серед прикордонників хворі коронавірусом або з підозрою на нього?

На даний момент жодного лабораторно підтвердженого випадку коронавірусу у прикордонників немає. Людей з підозрою на COVID-19 також немає. Але у нас є чотири людини, які знаходяться на обсервації в Головному військовому клінічному госпіталі Держприкордонслужби. Вони проводили прикордонне оформлення громадян, у яких згодом був підтверджений коронавірус.

Ми заздалегідь підготувалися, і я вважаю, що наші військовослужбовці досить добре захищені. Тобто станом на 1 квітня чотири людини у нас в обсервації і 91 – на самоізоляції.

Ви кажете, що закрилися багато пунктів пропуску, тому виникає питання, чи з'явився "надлишок працівників" в штаті?

Нам говорити про "надлишок штату" некоректно. Штатна чисельність Держприкордонслужби за законом становить 53 тисячі осіб, але в наявності тільки 43 тисячі. Тобто у нас "некомплект" на рівні 23-24%. Тому те, що зараз позакривалися деякі пункти пропуску, дає нам можливість функціонувати в більш-менш нормальному режимі.

Наприклад, до пандемії у нас була така проблема, що особовий склад був перевантажений службовими обов'язками – замість необхідних 180 робочих годин на місяць у співробітників було навантаження по 250-300 годин. І при цьому за переробіток ніхто не доплачував, тому що немає такого механізму.

У зв'язку з "некомплектом" штату та самоізоляцією співробітників через коронавірус, чи розглядається можливість призову строковиків для охорони держкордону?

У нас призов строковиків запланований, але поки що президент його переніс. Зазвичай він проходить у березні-травні, а зараз попередньо перенесений на квітень-червень. Але я думаю, що терміни будуть коригуватися в залежності від того, наскільки буде вдалий карантин.

Ми запланували навесні призвати близько 1300 осіб. При цьому з 2008 по 2016 рік у нас не було взагалі строковиків, ми стали першим військовим формуванням, яке перейшло на комплектування військовослужбовцями за контрактом. Але з початком російської агресії в 2014 році і звільненням мобілізованих, оголилися багато штатних посад і довелося повернутися до добору за рахунок "строковиків".

Недавно ми всі бачили кадри, як українські пасажири, які відмовилися від обсервації, фактично "проривають кордон" в аеропорту "Бориспіль".

Вони не проривали кордон, вони на той момент були оформлені прикордонниками, пройшли паспортний контроль і були внесені в базу даних. Тут більше питання громадського порядку. Ми провели аналіз пасажирів цих рейсів і, на жаль, 30% з тих, що повернулися, вилітали за кордон вже після того, як президент закликав громадян України повертатися додому. А вони замість цього вилетіли на відпочинок.

Ви ж пам'ятаєте рейс з Уханя? Тоді була примусова обсервація цих майже ста осіб у Нових Санжарах. Ось ми повинні були йти по такому ж шляху, а не садити всю країну на карантин на догоду тому, щоб наші громадяни, які відпочивали або перебували на заробітках, спокійно повернулися додому і почали нас заражати.

Так, вони наші громадяни, але, напевно, безпеку всього населення України потрібно ставити вище, ніж безпеку і комфорт 500 тисяч осіб, які виявили бажання повернутися. Ви ж бачите, як у нас люди розуміють самоізоляцію. Вони ходять на шашлики, бродять по місту. Люди просто не розуміють небезпеки. Поки вони не побачать трупи, поки ця біда не зачепить їх близьких, родичів і друзів, доти до них не прийде розуміння всього жаху цього захворювання.

Чи правильно я зрозумів, що ви вважаєте, що треба було не вводити загальний карантин, а примусово відправляти на обсервацію всіх, хто прибув з-за кордону?

Звичайно, це було б краще. Але об'єктивно дивіться: у нас з 13 березня в'їхало в Україну на сьогоднішній день близько 650 тисяч осіб. Скажіть, де можна розмістити на обсервацію таку кількість людей?

Деякі жителі Нових Санжар, та й не тільки, сказали б вам, що в Чорнобильській зоні.

В Чорнобилі? Це вийшло б лікування коронавіруса радіацією. Не думаю, що Всесвітня організація охорони здоров'я погодила б нам такий протокол лікування (сміється, – ред.)

Ви не думаєте, що примусова обсервація була введена занадто пізно?

Зрозумійте, все вводиться тоді, коли дозволяє ситуація в країні. У країні реально не вистачає апаратів штучної вентиляції легенів, і взяти їх де-небудь дуже важко. Тут не проблема влади. Влада, на мою думку, спрацювала непогано, за п'ятибальною системою влада спрацювала на тверду "четвірку".

Але ось маски з країни вивезли перед карантином. Добре, що ми вчасно включилися. Наприклад, 30 березня наші оперативні підрозділи проводили обшуки в трьох областях на фірмі "Бук", яка вивезла 300 тисяч масок в Іспанію і Китай. Згідно з вилученими документами, вони продали респіраторні маски за 1,23 грн за штуку. Зараз ціна такої маски майже 150-200 грн.

У цьому й біда, що у нас багато хто вирішив скористатися важкою ситуацією і просто "забарижити". Безконтактні термометри, якими ми ще з 24 лютого почали перевіряти температуру на пунктах пропуску, коштували по 300-400 грн за штуку, максимум 800 грн, а зараз – по 5 тисяч грн. Я хотів би, щоб люди, отримавши цей надприбуток, потім з нього заплатили податки.

Температурний скринінг, який проводять прикордонники, взагалі ефективний? Та ж ВООЗ каже, що часто у переносників вірусу немає підвищеної температури.

З 24 лютого ми провели скринінг 2,2 млн громадян. З них підвищену температуру виявили тільки у 52 осіб, і надалі ні в одного з них не був діагностований коронавірус.

Скринінг проводили на в'їзді в пункт пропуску два максимально екіпірованих прикордонника. Якщо виявляли людей з підвищеною температурою, то ми відразу ж залучали медиків, які розбиралися, звідки людина слідує, можливо, з тієї країни, де зафіксовано збільшення чисельності хворих.

Природно, всі пасажири, які прямували разом з цією людиною, теж проходили додаткову перевірку з боку медиків. До паспортного контролю цих осіб ми залучали мінімальну кількість людей. Навіть якщо у них немає симптомів, вони потенційно можуть бути переносниками захворювання.

Для того, щоб обмежити кількість людей, які можуть захворіти, їх відразу ж після цього теж відправляли на самоізоляцію. І завдяки цьому у прикордонній службі досі немає жодного хворого коронавірусом. Ми розуміли, що нас ніхто не захистить краще, ніж ми самі.

Чому не фіксується підвищена температура? Доходила інформація, що ті, хто відчуває що в них температура, іноді застосовують жарознижуючі препарати. Людина приїжджає, у неї начебто все нормально, а потім через кілька годин вона звертається до лікаря. Зрозуміло, що завдання людини – в'їхати в країну. Але якщо є у тебе ознаки захворювання, то зрозумій, що ти просто піддаєш небезпеці тих, хто їде з тобою.

От у нас був випадок, коли українка, яка в Італії обслуговувала заражених коронавірусом в клініці, прилетіла в Румунію на літаку, а звідти на таксі приїхала в Україну і нічого не сказала. Ось як можна так до цього ставитися, якою потрібно бути людиною – взагалі мізків не мати?

Якщо людина перетинає кордон, то за новими протоколами вона повинна відправитися на обсервацію. Але якщо людина відмовляється і намагається втекти, то який в такому випадку алгоритм дій прикордонної служби? І чи можуть її на цій підставі не пустити в країну?

Не можна в країну не впустити громадянина України, згідно Конституції. Ми будь-якого громадянина приймемо, здорового, хворого, без пам'яті. Це наш обов'язок – забезпечити кожному громадянину можливість потрапити на батьківщину.

Аеропорт "Бориспіль" найбільш захищений, тому що з нами чергують працівники санітарно-карантинного пункту, зараз у них вже є і експрес-тести. 29 березня Кабмін ухвалив рішення про обов'язкову обсервації всіх, хто прибуває з регіонів де є інфекція.

Обсервація – це обов'язкова умова для перельоту, що неодноразово наголошував міністр інфраструктури Криклій. Людей попереджали, що по прильоту вони повинні пройти обсервацію. Коли вони вилітали, були готові підписати що завгодно, в розрахунку що по прильоту вже можна буде "качати" ситуацію.

Було два рейси, які летіли з Балі через Катар, а там є інфекція. На Балі відпочивають не ті люди, які ходять по Києву з картатими сумками. Такий відпочинок коштує від трьох тисяч доларів на людину. На борту були люди, які там сиділи по два-три місяці, які можуть собі це дозволити. Але по прибуттю всі побачили, що закон один для всіх. І те, що у тебе багато грошей, не дає тобі ніяких преференцій.

Вони відмовлялися вийти, особливо "упороті" просиділи в літаку дев'ять годин, а якщо треба – сиділи б і добу. Я там особисто був і бачив їх хамське ставлення до всіх. Я не дозволю нехтувати безпекою решти населення нашої країни. Відпочивали, проігнорували заклик президента повернутися, відлетіли після нього – будьте люб'язні, пройдіть обсервацію. Це чесно по відношенню до всього населення України.

Хто зараз може в'їхати в Україну?

В'їхати можуть громадяни України, іноземці, у яких є посвідка на проживання в Україні, ті, у кого або батьки, або діти – громадяни України, а також акредитовані співробітники дипломатичних місій. Мені дане право пропускати іноземців з гуманітарною метою. Ми багато пропускаємо на похорон близьких родичів, кожен день по 10-20 чоловік.

Також ми з розумінням ставимося до наших сусідів, громадян Молдови, які їдуть з Росії до себе на батьківщину – кожен день формуємо колони і Нацполіція їх супроводжує. Ось в останній колоні було 27 машин, 150 громадян Молдови.

Ми гарантуємо, що ці громадяни ніде по дорозі не виходять, крім як справити нужду в спеціально відведених місцях. Якщо навіть вони інфіковані, то українські громадяни від цього не постраждають. Я вважаю, що це гуманно по відношенню до цих людей, у яких немає можливості інакше потрапити на батьківщину.

А хто може виїхати з України?

Виїхати можуть будь-які іноземці, яким не заборонений виїзд, особи без громадянства. Можуть виїхати і будь-українці. Але потрібно розуміти, що всі наші сусідні країни ввели обмеження в'їзду іноземців на свою територію. Тому теоретично виїхати можуть всі, але практично – дуже мало.

У нас є прикордонні регіони, наприклад, Закарпаття. Десятки тисяч людей там живуть за рахунок бізнесу, який передбачає мало не щоденний перетин кордону: "бусіки", "піджаки" і так далі. Люди цілими сім'ями так працюють. Як у них справи?

У "піджаків" поки проблеми, бізнес стоїть. Польща пускає тільки тих українців, у яких є карта поляка. Угорці – тих, у кого є угорське громадянство.

У нас є хороший механізм. З 22 березня ми видали вже 116 тисяч бланків поінформованої згоди на проходження самоізоляції і пам'яток про карантин. Кожен громадянин України та іноземець дають письмову згоду на самоізоляцію, вказують місце проживання і номер телефону. Ми це передаємо санітарним лікарям, і дані потім розходяться по всіх регіонах України.

Своїми силами ми вже виявили сім чоловік, які після того, як підписали інформовану згоду, намагалися виїхати назад. Ми їх знайшли, затримали і передали Нацполіції – на них склали протоколи за статтею 44-3 КУпАП за порушення правил карантину. Зараз ми їх всіх вносимо в базу даних, що дасть можливість своєчасно виявляти порушення. Всі, хто приїхав, цією лазівкою більше скористатися не зможуть. Два тижні точно з країни вони не поїдуть.

Я до того, що через місяць-два ці люди можуть залишитися без засобів існування. Можуть розпочатися "голодні бунти". Чи готова Держприкордонслужба до того, що вони можуть спробувати масово порушувати правила і нелегально перетинати кордон?

Прикордонна служба керується законами України. У разі невиконання законних вимог прикордонника у нас є певні повноваження: від застосування спецзасобів, а в окремих випадках – і до зброї, коли дії осіб несуть загрозу життю і здоров'ю прикордонного наряду або ж населення України.

Я б не рекомендував зазіхати на життя і здоров'я прикордонників. Це може погано закінчитися. У нас такі випадки вже були в Чернівецькій області. Ми постійно затримуємо контрабандистів, кожен день. Вчора, позавчора, будемо затримувати сьогодні і через тиждень.

Поки є кордон і різниця цін, контрабанда буде існувати. Навіть якщо її зроблять кримінально караною, введуть величезні штрафи, великі терміни позбавлення волі – вона все одно буде існувати. Все одно знайдеться розумник, який подумає, що він розумніший за всіх.

Якщо брати Закарпатську і Чернівецьку область – це бич. Зараз літають і квадрокоптери, і мотодельтаплани, і все, що хочеш. Це говорить про те, що ми добре охороняємо внизу, якщо вони намагаються лізти через повітря, але ми і там до них доберемося.

Глобальна економічна криза приведе нас до ще однієї проблеми: третьої хвилі повернення. "Заробітчани" залишаться без роботи і почнуть масово повертатися в Україну. Мінсоцполітики в минулому році заявило, що їх у нас десь 3,2 мільйона. Чи впорається Держприкордонслужба з таким потоком?

Впорається, ми до цього готові, для нас це не ново. Цей елемент обстановки ми давно передбачили. Плюс є сусідні з нами країни, які теж охороняють кордон. Є певні маршрути, ми роками це робимо.

А щодо безробіття, то я можу працевлаштувати 10 тисяч осіб, будь ласка, нехай повертаються. Думаю, що грамотно відпрацюють наші воєнкоми і ми поповнимо свої ряди, свої ряди поповнить і Міністерство оборони, у них теж "некомплект". Тому ми ласкаво просимо всіх.

Перетин КПВВ на Донбасі і в Криму обмежений, але все ж допустимий. Скільки ще буде діяти така можливість?

За вчорашню добу на КПВВ, які знаходяться в зоні проведення Операції об'єднаних сил, прийшло всього двоє людей. Ми їх прийняли, це ті, хто зареєстрований на підконтрольній нам території.

Якщо є у людей крайня необхідність, то ми і в Крим випускаємо. Був чоловік, у якого батьки при смерті, в цій ситуації потрібно йти на зустріч. Адмінкордон з Кримом за останню добу перетнуло 127 осіб, з початку введення обмежень десь 1000-1100 осіб.

Є механізм, який надав мені такі повноваження – з гуманітарною метою пропустити того чи іншого громадянина. Скільки це буде діяти? Не знаю. В окремих районах Донецької та Луганської областей склалася непроста ситуація. По лінії спеціальних служб ми отримуємо дані, що там вже близько 520 чоловік знаходиться на обсервації і на карантині.

У бойовиків немає нічого святого. Може бути з'явиться завдання у спецслужб Російської Федерації направити нам хворого. Він прийме жарознижуючий препарат, пройде КПВВ і скільки заразить у нас людей? Тому і прийняті такі безпрецедентні заходи.

Розпіарений проект "Стіна" триває або зупинений на час важкої економічної ситуації?

Немає проекту "Стіна". Є інженерне обладнання ділянки кордону з Російською Федерацією. Різні цифри називали, скільки збиралися на це витратити. Починалося все з 4,5 млрд грн, остання цифра, яку я бачу, – це 2,5 млрд грн.

На даний момент освоєно 1,7 млрд грн. Наскільки правильно освоєно, важко судити, тому що багато робіт провели з 2015 по 2019 рік, а я на посаді з 14 червня минулого року. Дуже багато робіт знаходяться під грифом "з обмеженим доступом". Був ряд кримінальних проваджень і в ДБР і в НАБУ, вони ще тривають.

На цей рік у нас заплановано фінансування за цією статтею на рівні 400 млн грн, виділено поки 37,2 млн грн, а освоєно 2,9 млн грн – ми проводимо проектні роботи по одному з напрямків. Шукаємо механізми, як все це зробити дешевше. Дуже багато моментів можна отримати по лінії міжнародної технічної допомоги. Якщо нам допоможуть, то можна істотно знизити вартість робіт.

Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю The Guardian сказав, що у нас є час на успіх у мирних переговорах по Донбасу до грудня. В іншому випадку є "два-три" плани, як далі будуть розвиватися відносини з окупованими територіями. Нинішній глава ОП Андрій Єрмак в минулому році заявив, що один з них – це горезвісна "стіна" на Донбасі і повна ізоляція. Який план зараз в пріоритеті?

Я солдат, а не політик, тому не можу сказати. Є п'ять сценаріїв по ОРДЛО, наскільки вони будуть ефективними покаже життя. Я знаю, що президент щиро хоче зробити все для того, щоб мир прийшов на нашу землю, але на умовах, які прийнятні для нас, для держави Україна. Якщо не буде прогресу у переговорах, то не виключаю, що буде прийнято таке рішення.

Але поки ніякі інженерні роботи на лінії розмежування не проводяться. Всі роботи йдуть на підконтрольній ділянці українсько-російського кордону: Луганська, Харківська, хочемо почати в Сумській, ну і Чернігівська області. Загальний кордон з Російською Федерацією у нас близько двох тисяч кілометрів.

Якщо Мінські угоди все таки будуть виконані і Росія виведе незаконні збройні формування з території ОРДЛО, скільки часу знадобиться прикордонникам, щоб взяти під контроль непідконтрольну зараз ділянку українсько-російського кордону?

Неконтрольована ділянка зараз становить 410 кілометрів. Звісно, як для колишнього командира Луганського прикордонного загону, який в 2014 році все це застав, для мене принципове питання повернутися на свій кордон.

Ми зробили всі розрахунки, у мене є бачення, як це потрібно робити. При позитивному збігу обставин і волі певної сторони, нам на це знадобиться від трьох до шести місяців. Хотілося б у це вірити. Розрахунки є, люди, готові йти зі мною, є. Була б воля, зробимо.

В Азовському морі яка зараз ситуація?

Справа в тому, що в Азовському морі у нас з РФ режим спільного використання. Звичайно, росіяни використовують своє пануюче положення на морі, що пояснюється тим, що у них набагато більше сил і коштів, і тим, що вони блокують наші порти. В першу чергу – Бердянськ і Маріуполь.

78 суден у цьому році вже були оглянуті кораблями берегової охорони Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації. Сказати, що останнім часом це стало якось більш активно, буде некоректно.

У нас в Азовському морі здійснює дії наш Маріупольський загін морської охорони, в акваторії Чорного моря – Одеський загін морської охорони. 23 кораблі і катери у нас знаходяться на Азові, 22 – в акваторії Чорного моря.

Звичайно, наш корабельно-катерний склад дозволяє виконувати завдання, але він вже трохи застарий. У перспективі, щоб створити конкуренцію береговій охороні Російської Федерації, ми хочемо реалізувати спільний проект з французькою стороною. За цим проектом ми повинні протягом найближчих років одержати двадцять сучасних кораблів.

Морська охорона і кораблі – це дороге задоволення, але без цього не можна, тому що без постійної присутності наших кораблів у морі з нами ніхто просто не буде рахуватися.

Як ви вважаєте, чи можливо безпечно повторити прохід українських кораблів, військових і прикордонників – через Керченську протоку найближчим часом? Чи це буде ризик, як тоді, коли захопили наші судна?

Я не готовий сказати на даний момент. Це питання політичне. Наскільки можна було тоді уникнути тієї ситуації, мені важко судити, тому що, по-перше, я не є командувачем Військово-морськими силами України. Я сухопутний офіцер.

Запитання щодо російських акторів, артистів, співаків, які періодично намагаються в'їхати в Україну. Деякі навіть заявляють, що в'їжджають.

Є хороша фраза нашого доброзичливого українського народу. Прощаючись, ми говоримо: "Нехай щастить"! Інше прочитання цієї фрази я не буду озвучувати.

Держприкордонслужба один із суб'єктів, який вносить громадян країни-агресора в список персональних санкцій. Також ми забезпечуємо моніторинг, щоб на територію України не в'їжджали ті, хто порушили наше законодавство – незаконно відвідували тимчасово окуповані території, зокрема, Крим.

Таких громадян Росії ми вже внесли в нашу базу близько десяти тисяч чоловік. Для нас немає різниці – журналіст він, актор або хто завгодно. Ми в цьому питанні аполітичні. У нас немає поділу за гендером, за положенням. Був в Криму? Іди в нашу базу. Прилетиш або приїдеш? Ми тебе спитаємо, поставимо заборону на три роки і відправимо геть.

Ви пам'ятаєте, в кінці лютого російська співачка – прихильниця бойовиків "ДНР" Юлія Чичеріна заявила, що нібито прибула в "Бориспіль". Ви в курсі цієї ситуації?

Ви знаєте, я можу вам сказати про те, скільки людей за останні два тижні приїхали на похорон. Розумієте, який обсяг інформації в моїй голові? Хто така Чичеріна? Я ні однієї її пісні не знаю. Що вона співає?

Вона подруга вбитого лідера бойовиків Олександра Захарченка.

Хто такий Захарченко? Небіжчик, слава Богу. Вона приїхала в Україну?

Вона сказала, що так.

А я скажу, що я чоловік Єлизавети II. Сказати можна що завгодно, розумієте? Вона не була в "Борисполі", це був фейк, свідома провокація. У ті дні, коли вона постила фото нібито з "Борисполя", вона перебувала в Південній Осетії. Українські прикордонники останній раз її оформляли ще в 2013 році.

Ви підтримуєте введення візового режиму з Росією?

Це питання політичне. Я нічого поганого в цьому не бачу. Це додатковий механізм перевірки і контролю.

Хотів би дізнатися вашу думку з приводу ситуації з вашим колишнім колегою генералом Артуром Піменовим. Йому оголосили підозру через видворення Саакашвілі. Але ж прикордонники в тій ситуації виконували наказ вищого керівництва.

А я б на його місці сказав би наступне: потрібно виконувати законні накази. Тому що за виконання незаконних наказів передбачена кримінальна відповідальність.

Ситуація була така в той момент. Не думаю, що це було його особисте рішення.

Він за це отримав два генеральських звання. Він за це в один день отримав і генеральське звання, і орден. Зараз, напевно, прийшов момент, коли потрібно за це якось відповідати.

Над текстом також працювали: Мілан Лєліч і Уляна Безпалько