Російський слід: чому місією ОБСЄ незадоволені в Україні

В ОБСЄ звинуватили Україну в порушенні Мінських угод в частині відведення озброєнь. Українське командування, у свою чергу, дорікнуло спеціальній моніторинговій місії організації в наданні недостовірної інформації. 

Це далеко не перший випадок, коли українська сторона висловлює претензії щодо діяльності місіонерів. Деякі з них потрапляли в скандали, демонструючи антиукраїнську позицію і лояльність до бойовиків. Детальніше про причини неоднозначної оцінки роботи СММ ОБСЄ – в матеріалі РБК-Україна.

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ у своїх звітах, опублікованих на початку січня, фактично звинуватила Україну в порушенні Мінських домовленостей. Місія зафіксувала українські зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) "Оса" на лінії розмежування. Це, за оцінкою спостерігачів, суперечить угоді щодо відведення озброєнь на Донбасі.

У відповідь українська сторона Спільного центру контролю і координації питань припинення вогню (СЦКК) і командування Операції об'єднаних сил (ООС) зазначили, що розміщення ЗРК не підпадає під дію Мінських домовленостей щодо відведення озброєнь. Там дорікнули місії за те, що її команда "продовжує надавати недостовірну інформацію".

"Висвітлення такої інформації суперечить принципами нейтральності та неупередженості, якими керуються представники СММ ОБСЄ при наданні чутливої інформації оборонного характеру", – заявила українська сторона.

З оглядкою на Росію

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ розпочала свою роботу із середини 2014 року, прибувши на прохання української влади. Її завдання – неупереджене спостереження та звіт за ситуацією в країні, зокрема на окупованих територіях Криму і Сходу. Також СММ повинна сприяти діалогу між сторонами конфлікту. До її складу входять неозброєні цивільні спостерігачі з 44 держав-членів ОБСЄ.

Місії нерідко докоряють в надмірній інертності і проросійській позиції. До складу ОБСЄ входить Російська Федерація і частина країн, які координують з нею свою політику щодо України. Очевидно, що діяльність СММ узгоджується Росією, говорить колишній представник президента України в АР Крим Борис Бабін.

"У таких умовах місія об'єктивно обмежена в своїх діях. Наприклад, вона не відвідує окупований Крим, маючи мандат на всю територію України, оскільки Росія проти. Очевидно, у Росії є інтерес, щоб у складі СММ працювали упереджені люди. Але говорити про те, що всі представники місії упереджені, також не можна", – пояснює РБК-Україна Бабін.

За оцінкою екс-представника України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську Романа Безсмертного, сьогодні ОБСЄ в більшій мірі контролюється Росією.

"Кремль завдяки корупційним діям фактично "зашпигував" апарат ОБСЄ своїми резидентами, а місії — своїми представниками. Саме тому ці місії, м’яко кажучи, дуже кволі. У багатьох випадках вони імітують виконання доручень. А тих місіонерів ОБСЄ, хто намагається діяти активно, просто прибирають", – розповідає РБК-Україна дипломат.

Станом на грудень місія налічує 766 іноземних спостерігачів, включно з 41 громадянином Російської Федерації. Немає жодних гарантій, що інформація, отримана російськими спостерігачами, згодом не направляється в ФСБ, зазначає екс-глава комітету ВР у закордонних справах Ганна Гопко.

Раніше колишній глава українського МЗС Павло Клімкін висловлював упевненість у тому, що всі росіяни в СММ працюють на спецслужби. "Тільки єдине, чого я не знаю, так це те, чи працюють вони на одну спецслужбу, чи на всі разом", – сказав Клімкін у липні 2018 року.

Ця заява з'явилася на тлі "шпигунського" скандалу, в який потрапила ОБСЄ. Німецький телеканал ARD з'ясував, що внутрішні документи СММ, дані про комунікації тодішнього першого заступника голови місії Александра Хуга, а також міні-досьє на її членів, можливо, опинилися в російської ФСБ. Імовірно, вони були передані одним зі співробітників моніторингової місії.

Втім це не єдиний інцидент за участю СММ, що має російський слід. У 2015 році журналісти ТСН встановили, що в її складі числиться офіцер головного розвідуправління РФ Максим Удовиченко. Телеканал продемонстрував відео, на якому він напідпитку агітував місцевих жителів за "русский мир", називаючи Україну "сранью". Згодом ОБСЄ звільнило Удовиченка за пияцтво.

Кілька років тому в мережі з'явилося фото представників місії на весіллі дочки луганського бойовика Володимира Тимофєєва, відомого як "Стахановський Бабай". Тоді в СММ вибачилися за інцидент і повідомили, що більше не співпрацюють зі скандальними спостерігачами.

У серпні минулого року місія була змушена попрощатися зі ще одним російським спостерігачем Миколою Алексєєвим. Медіа виявили його публікації в Facebook, в яких він, серед інших проросійських постів, бажав смерті "поганим" українцям і прославляв "шахтарів ЛНР і ДНР".

У біографії дуже багатьох місіонерів з інших країн також простежується зв'язок з Росією, включно з "верхівкою" СММ, зазначає Безсмертний. За його словами, деякі представники місії, які брали участь в Мінському процесі, раніше працювали в Росії і входили до наглядових рад великих російських компаній.

"У складі місії, безумовно, є люди, віддані своїй справі. Наприклад, колишній голова СММ ОБСЄ в Україні Ертугрул Апакан. Але були й інші, наприклад, Александр Хуг, у якого дружина – росіянка. Я нічого проти цього не маю, але невже не знайшлося майора чи полковника, у якого не було б жодних зв'язків із Росією, щоб очолити цю місію?" – розмірковує Безсмертний.

Між іншим, у жовтні 2018 року завдяки своїм неоднозначним висловлюванням Хуг також напоровся на критику української влади і громадськості. В інтерв'ю Foreign Policy він заявив, що ОБСЄ "не побачила прямих доказів" російського втручання на Донбасі.

Але водночас, за його словами, місія фіксувала конвої, що перетинають кордон України в районах, де немає офіційних пунктів пропуску, а також людей із розпізнавальними знаками російської армії. Пізніше видання виправило інтерв'ю, видаливши з нього скандальні фрази. Сам Хуг уточнив, що опублікований текст не відображав його точку зору.

В рамках дозволеного

ОБСЄ не вперше помічає те, що не підпадає під рішення Мінського процесу, і дуже часто не помічає всього того, що робилося Росією і її військами на території окупованого Донбасу, каже Роман Безсмертний. Випадок на початку січня – лише один із багатьох.

"Якщо навіть подивитися на ті дефініції, які ОБСЄ використовує у звітах із моніторингу російсько-української війни, то ви одразу побачите, що це гра на російську сторону. Ті терміни, які використовуються в цих звітах, повністю лягають у наративи, сформовані під дією Кремля. Почитавши їхні звіти, складається враження, що Росія не є стороною цієї війни", – вважає дипломат.

Також є велике питання щодо контролю ОБСЄ на морському просторі, що передбачено її мандатом, уточнює Борис Бабін. За його словами, зараз місія цю функцію не виконує через позицію деяких представників ОБСЄ, що не бажають вступати в конфронтацію з росіянами.

Разом з тим у "Слузі народу" наголошують, що будь-які висновки ОБСЄ будуть викликати зауваження і критику.

"Ми бачимо, наскільки критично до цієї структури ставляться українці, можливо, не розуміючи, що ОБСЄ прийшло сюди не воювати, не захищати нашу територіальну цілісність, а просто засвідчити ситуацію на лінії фронту", – сказав в інтерв'ю РБК-Україна керівник закордонного комітету парламенту Богдан Яременко (СН).

СММ ОБСЄ – єдине мірило прогресу і безпеки ситуації на Сході, яку визнають всі сторони, подобається це комусь чи ні, пояснив виданню міністр закордонних справ україни Вадим Пристайко.

Водночас, користуючись цією безальтернативністю, багато місіонерів досить несерйозно ставляться до своєї роботи, вважає Ганна Гопко.

"Навіть розпитавши місцевих жителів, ви почуєте, що ця місія – це люди, які роз'їжджають на дорогих автомобілях і живуть в своє задоволення. Пам'ятаю, кілька років тому делегація парламенту Великобританії вирушила на Схід і там, серед іншого, хотіла поспілкуватися з представниками місії. Але приїхавши до їхнього офісу о п'ятій годині дня, вони побачили, що він вже закритий", – розповідає Гопко.

Вона наводить інший приклад: "Коли моя подруга, волонтер, потрапивши під обстріл, о третій годині дня приїхала в офіс ОБСЄ в Сєвєродонецьку, щоб зафіксувати випадок, то там нікого не було. Щоправда, після того, як я почала писати пости в Facebook, вони почали реагувати і вийшли на комунікацію".

Українська сторона неодноразово наполягала, щоб СММ розпочала моніторинг 24/7, однак ці заклики поки не були почуті. Цілодобовий контроль, зокрема, був домовлений лідерами "нормандської четвірки" під час останньої зустрічі в Парижі.

Не можна списувати з рахунків і інші фактори, які впливають на ефективність роботи СММ. По-перше, всі спроби місії отримати повний безперешкодний доступ для спостереження за непідконтрольною частиною кордону України з Росією залишилися без результату. Її туди просто не допускають і, зрозуміло, не з української сторони.

Крім того, патрулі місії не завжди можуть вільно пересуватися на території Донбасу, а тому не завжди доїжджають до місць подій для їхньої фіксації. Часто це пояснюється погрозами з боку бойовиків або навіть обстрілом їхніх авто. Нерідко терористи ОРДЛО не пропускають їх через блокпости.

Так чи інакше, місія змушена діяти в межах, дозволених усіма країнами, включно з Росією, каже Бабін. За його оцінкою, діяльність СММ можна загалом назвати корисною для України, оскільки її дані використовуються в міжнародних судах та переговорних майданчиках.

"В умовах війни ми самі забезпечили ситуацію, коли в країні маса іноземних офіцерів збирають інформацію і іноді діють в інтересах власних урядів. Але чи можна без цього обійтися? Навряд чи, тому що у нас війна", – резюмує Бабін.