ua en ru

Раді пропонують відтермінувати набрання чинності закону про держслужбу до травня 2017

Раді пропонують відтермінувати набрання чинності закону про держслужбу до травня 2017 Фото: Раді пропонують відтермінувати набрання чинності закону про держслужбу на рік

У ВР зареєстрований відповідний законопроект

Верховній Раді України пропонують відтермінувати набрання чинності законом від 10 грудня 2015 року "Про державну службу" до 1 травня 2017 року.

Відповідний законопроект №4447 був зареєстрований в парламенті 14 квітня 2016 року.

"На переконання авторів даного законопроекту, введення в дію нового Закону України "Про державну службу" з 1 травня 2016 року не в повному обсязі порушуватиме принцип системного реформування державної служби, що значно ускладнить ситуацію у цій сфері державного управління", - сказано в пояснювальній записці.

Зазначимо, що автори законодавчої ініціативи - Сергій Валентиров (фракція "Блок Петра Порошенка"), Олександр Пономарьов ("Воля народу"), Євген Балицький ("Опозиційний блок") та Андрій Шипко ("Відродження").

На думку авторів, деякі норми закону про держслужбу не узгоджені між собою або суперечать іншим законодавчим актам України, зокрема, Кодексу законів про працю України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законам України "Про засади державної мовної політики", "Про запобігання корупції" тощо.

Так, вони підкреслюють, що аналіз викладених у тексті закону вимог щодо освітнього, кваліфікаційного та професійного рівня осіб, які претендують на зайняття посад державної служби, з розмежуванням за категоріями свідчить про значне зниження освітнього та кваліфікаційного рівня осіб, які мають право на зайняття посад держслужби. Також чітко не визначеною є вимога щодо "досвіду роботи на керівних посадах у відповідній сфері" (посади категорії "А") або "досвіду роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності" (посади категорії "Б").

Підкреслюється, що в законі не узгоджені критерії встановлення розміру оплати праці, з якого формується фонд преміювання (статті 50 і 52). При цьому передбачена законом система оплати праці держслужбовців пов’язана з поділом посад за функціональним критерієм і критерієм обсягу компетенції та відповідальності на посаді.


На думку авторів, незрозумілими є підстави та критерії встановлення нового виду вихідної допомоги у зв’язку із досягненням державним службовцем 65-річного віку. Стаття 90 закону, якою встановлюється пенсійне забезпечення держслужбовців на загальних підставах відповідно до закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", позбавляє державних службовців тих компенсаторів, які мають бути "противагою" тим обмеженням, що встановлені при проходженні державної служби, що негативно вплине на престижність держслужби.

Порядок призначення на посаду та звільнення з посади Керівника Апарату Верховної Ради України, визначений проектом, не узгоджується з положеннями статті 8 Регламенту Верховної Ради України. Проте відповідні зміни законом не передбачені.

"Закон не відповідає вимогам статей 1 і 8 Конституції України, за якими Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права, а також правовій позиції Конституційного Суду України, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що елементами верховенства права є принципи правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми… Подібний підхід щодо реалізації заходів у разі набрання чинності цим Законом з 1 травня 2016 року не враховує усталені європейські стандарти дотримання прав людини", - підсумовують автори законодавчої ініціативи.

Нагадаємо, в кінці березня Кабінет міністрів України затвердив перший пакет нормативно-правових актів, необхідних для впровадження з 1 травня нової редакції закону України "Про державну службу".