Робоча група підготувала пропозиції щодо розвитку державної мови, які передбачають українізацію усіх сфер життя
Члени робочої групи з доопрацювання закону "Про основи державної мовної політики" підготували низку документів, що стосуються функціонування української мови. Пропозиції членів групи припускають українізацію практично всіх сфер суспільного життя, повідомляє "Комерсант-Україна".
Створена указом Президента Віктора Януковича для доопрацювання закону "Про основи державної мовної політики" група займається не тільки удосконаленням цього документа, але і підготовкою законодавчої бази щодо захисту та розвитку української мови. Про це свідчать розроблені групою документи, що опинилися в розпорядженні видання. "Державна цільова програма щодо забезпечення повноцінного функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України" та "Першочергові заходи щодо захисту, всебічного розвитку і функціонування української мови як державної (2012-2015)". Автором документів є ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Леонід Губерський.
Нагадаємо, вчора повідомлялося, що робоча група на чолі з віце-прем'єром-міністром охорони здоров'я Раїсою Богатирьовою і першим Президентом України Леонідом Кравчуком вже підготувала поправки до мовного закону авторства народних депутатів Вадима Колесніченка і Сергія Ківалова (обидва - Партія регіонів). У комісії, зокрема, прийшли до узгодженого рішення про те, що члени територіальної громади, що використовують ту або іншу мову нацменшин, вправі ініціювати "заходи, спрямовані на його захист", за умови, що на певній території (село, селище, місто) проживає не менше 30% носіїв цієї мови від загального числа жителів населеного пункту.
Як відомо, після підписання главою держави мовного закону статус регіональної мови у ряді населених пунктів змогла отримати лише російська, що викликало обурення прихильників української мови. Однак тепер ситуація може змінитися, оскільки "Цільова програма..." і "Першочергові заходи..." передбачають повну українізацію усіх сфер життя країни.
Документи передбачають, що в Україні буде створено "центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної мовної політики та контролю за дотриманням функціонування української мови та норм української літературної мови". Пропозиції по його створенню мають бути напрацьовані Кабінетом міністрів вже в цьому році. До 2013 року необхідно створити україномовний освітній телеканал "Освіта", а до 2015 року - почати випуск міжнародного журналу "Українознавство" українською, англійською та російською мовами, мета якого-популяризація української мови у світі.
Крім того, в робочій групі вважають, що всі чиновники, включаючи представників місцевої влади, повинні володіти українською мовою. У зв'язку з цим члени групи підготували пропозицію про введення системи тестування держслужбовців і оцінювання їх індивідуального рівня володіння українською мовою, а також обов'язкового кваліфікаційного іспиту з української мови для чиновників усіх рівнів. Вказані і менш глобальні завдання, що мають суто практичний характер. Так, передбачається "забезпечити супроводження всіх товарів, які продаються в Україні, обов'язковими інструкціями та іншими супровідними документами, зокрема вивісками українською мовою".
Особлива увага приділена розвитку мови у школах. Для всіх типів шкіл передбачено збільшення в шкільній програмі до двох годин на тиждень викладання предмету "Музика і спів" з подальшим проведенням шкільних пісенних олімпіад українською мовою.
Член комісії, директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка Микола Жулинський позитивно оцінив ініціативи Леоніда Губерського. "Українську мову необхідно розвивати, а з усього перерахованого в "Першочергових заходах ..." я б виділив видання підручників і літератури для сільських бібліотек, організацію курсів української мови для держслужбовців і випуск книг українською мовою", - заявив виданню Жулинський. На його думку, мовний закон обов'язково потрібно міняти і доповнювати. "У Європі немає жодної країни, в якій мова меншин превалювала б над мовою більшості населення, а цей закон тільки закріплює таке ненормальне становище", - вважає Жулинський.
З розробленими пропозиціями виявився не згоден Вадим Колесніченко. "Абсурд, який напрацювали члени цієї робочої групи, не піддається обговоренню. Якщо ми йдемо в Європу і хочемо, щоб мовні права громадян дотримувалися, то всю цю маячню треба забути, як страшний сон. Закони повинні розробляти фахівці, а не самозвані патріоти в червоних шароварах!" - заявив депутат.
Нагадаємо, що закон про основи державної мовної політики в Україні набув чинності 10 серпня. Документ передбачає офіційне використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні на підвідомчих їм територіях мінімум 10% носіїв даних мов.
