ua en ru

Передвиборні плани: чим займеться Верховна рада на новій сесії

Передвиборні плани: чим займеться Верховна рада на новій сесії У глави парламенту Андрія Парубія додасться роботи перед президентськими виборами (Віталій Носач, РБК-Україна)

На цьому тижні стартує десята сесія роботи Верховної ради. У лютому депутати планують прийняти зміни у Конституцію, остаточно закріпивши курс України на членство в НАТО і ЄС. Ще одне завдання – прийняти закон про українську мову, який, як і питання євроінтеграції – частина стратегії у виборчій кампанії Петра Порошенка.

Але лютий буде чи не останнім працездатним місяцем на цій сесії, впевнені депутати. У світлі президентських виборів у березні і квітні конструктиву у роботі парламенту не варто очікувати. Детальніше про плани Верховної ради на найближчий час – в матеріалі РБК-Україна.

Народні депутати після двотижневих канікул повертаються до роботи. Вже завтра, 5 лютого, стартує десята сесія Верховної ради цього скликання. Порядок і ефективність роботи парламенту багато у чому буде визначатися поточними президентськими передвиборними перегонами, які у разі другого туру виборів триватимуть до кінця квітня.

У депутатському корпусі набралося відразу 13 кандидатів у президенти – майже половина від загальної кількості зареєстрованих кандидатів. Деякі з них керують цілими фракціями, ще двоє кандидатів – Петро Порошенко та Андрій Садовий – є фактичними лідерами БПП і "Самопоміч". Тому, як вважають політичні експерти, чим ближче до дати виборів, тим більше парламент буде ставати майданчиком для передвиборних дебатів і тим менш ефективною буде його робота.

Курс на ЄС і НАТО

На першому пленарному тижні – у четвер, 7 лютого, парламентарі збираються прийняти у другому читанні зміни до Конституції про закріплення курсу України на членство в НАТО і Європейському союзі. Автором відповідного законопроекту є сам Петро Порошенко.

Прийняття закону буде ще одним законодавчим штрихом на шляху України до членства в ЄС і НАТО, що, як вже раніше повідомляло РБК-Україна, є ключовим лейтмотивом виборчої кампанії Порошенко. Заявивши про висунення на другий термін, Порошенко запевнив, що у 2024 році Україна подасть заявку на вступ у Європейський союз, а також отримає План дій щодо членства в Альянсі.

Для ухвалення змін в Основний закон в цілому необхідно, щоб за документ проголосувало не менше 300 депутатів. Зважаючи на те, що при його розгляді в першому читанні "за" висловилося 311 парламентарів, особливих сумнівів, що необхідна кількість голосів знайдеться і у цей четвер, опитаних виданням депутатів немає.

На думку представника президента у парламенті Ірини Луценко (БПП), при голосуванні про курс у НАТО і ЄС у парламенті не буде опору. Більшість кандидатів на пост глави держави у своїх програмах роблять акцент на членство України в ЄС і НАТО, а тому будуть змушені грати на полі конкурує з ними Порошенко.

"Всі кандидати, крім "Опозиційного блоку" і явно проросійських, говорять про те, що наш рух і наш напрямок тільки в ЄС і НАТО. Не буде цього опору. Я думаю, що підтримка змін до Конституції буде велика", - додала Ірина Луценко.

Поряд з закріпленням у Конституції України стратегічного курсу на членство в Європейському союзі і в НАТО, у документі також пропонується заборонити використання військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань. В свій час це положення в Конституції надавало юридичні підстави для перебування Чорноморського флоту РФ у Криму і Севастополі.

Взялися за мову

У лютому депутати збираються розглянути ще одну ініціативу, яка відображена у передвиборчому гаслі Порошенко "Армія. Мова. Віра" – законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної. Парламент прийняв документ у першому читанні ще на початку жовтня минулого року 261 голосом "за", однак до другого читання до тексту надійшло понад 2 тисячі поправок.

Після скасування Конституційним судом скандального закону Колесніченка-Ківалова (№ 9073 "Про засади державної мовної політики"), в Україні немає нормативної бази, що регулює питання використання державної мови. Прийняття нового закону про державну мову, як переконують автори, спрямоване саме на те, щоб заповнити цей законодавчий вакуум.

Новий законопроект регулює порядок застосування української мови як державної в публічних сферах суспільного життя. Їм пропонується зробити українську мову обов'язковою для використання у роботі державних органів та публічній сфері – ЗМІ, у сфері обслуговування, в освіті та науці.

На бурхливу критику нарвалися норми початкової редакції документа, що стосуються введення інституту мовних інспекторів, які зможуть штрафувати порушників закону про мову. Питання у експертів також були до ідеї ввести кримінальну відповідальність за публічне приниження і образу державної мови або ж за спроби "впровадження в Україні офіційної багатомовності". Згодом під час розгляду у першому читанні норма про мовних інспекторів була виключена.

Як повідомила РБК-Україна перший заступник голови комітету з питань культури і духовності Ірина Подоляк ("Самопоміч"), при підготовці до другого читання норму про кримінальну відповідальність також прибрали з тексту, залишивши лише положення про адміністративну відповідальність.

"Ми також врегулювали можливість використовувати англійську мову та інші мови Європейського союзу для засобів масової інформації, врегулювали можливість використовувати англійську мова у сфері науки", – прокоментувала Подоляк. Вона уточнила, що у підготовленому до другого читання законопроекті не буде мовних квот для друкованих ЗМІ, на підставі яких видання довелося б перекладати на українську мову.

"Крім того, ми відкоригували періоди, коли починають вступати у силу окремі положення цього закону, оскільки не всі вони набувають чинності відразу після прийняття документа. Ми врегулювали документ у частині адміністративної відповідальності, попереджень і штрафів у публічній сфері, у сфері обслуговування і так далі. Там ми виписали все більш чітко і докладно", – сказала Подоляк.

Вона нагадала, що наприкінці грудня комітет завершив розгляд документа та рекомендував Верховній раді прийняти мовний законопроект у другому читанні і в цілому. "Зараз проект на стадії перевірки в юридичному управлінні Верховної ради. Ми очікуємо, що закон буде винесено у зал на наступному пленарному тижні у лютому, принаймні, у нас спільно з керівництвом Верховної ради є такі плани", – прогнозує Подоляк.

Як вважає один з членів авторського колективу законопроекту, народний депутат Олександр Черненко (БПП), розгляд мовного закону займе не менше одного пленарного тижня, а може затягнутися і на два з урахуванням великої кількості запропонованих поправок.

Що робити з "мажоритаркою"

Екс-голова Комітету виборців України, депутат Ігор Попов (РПЛ) вважає, що тиждень розгляду законопроекту про українську мову буде останнім працездатним пленарним тижнем парламенту у цьому скликанні.

"Далі на тлі президентських виборів у березні і квітні конструктиву не буде взагалі. Думаю, в цей період будуть розглядатися якісь технічні законопроекти, редакції проектів до другого читання тощо", – вважає Попов.

Вже після травневих свят подальша робота Ради буде залежати від результатів президентських виборів, упевнений Ігор Попов. "З резонансного я не виключаю прийняття Виборчого кодексу – зміни виборчої системи на парламентські вибори", – припустив співрозмовник.

Виборчий кодекс, прийнятий у першому читанні ще у листопаді 2017 року, все ще припадає пилом у парламенті, очікуючи розгляду у другому читанні. Як вже раніше розповідало РБК-Україна, законопроектом передбачена заміна змішаної (мажоритарно-пропорційної) виборчої системи на пропорційну систему з відкритими списками. Згідно з документом, вибори у Раду, обласні ради та ради великих міст будуть проходити за відкритими регіональними списками. Виборець буде голосувати не лише за партію, але за бажанням і за кандидата від цієї партії, якого він хоче бачити депутатом.

Інше питання, що серед парламентарів не так вже й багато бажаючих змінювати чинну виборчу систему і скасовувати "мажоритарку". Ряд депутатів з БПП у свою чергу стверджують, що модель регіональних відкритих списків призведе до створення регіональних партій і стане "кроком до федералізації і розколу країни".

Після прийняття документа у першому читанні співрозмовники видання у правлячій коаліції не під запис зізнавалися, що результати голосування стали несподіванкою і випадковістю. Тоді голосування за Виборчий кодекс фактично пройшло на межі, ледь набравши мінімально необхідні 226 голосів. Багато депутатів, навіть ті, які були проти, визнали, що відмова від голосування про відкриті виборчі списки може зашкодити їхній репутації. З цієї причини багато з них вирішили натиснути "за", будучи при цьому впевненими, що голосів все одно не вистачить, переказували виданню співрозмовники у коаліції.

Відтоді підготовкою проекту Виборчого кодексу до другого читання займається спеціальна робоча група, створена на базі комітету Ради з питань правової політики та правосуддя. А до самої редакції тексту до другого читання надійшло рекордні 4,5 тисячі поправок. Але навіть члени робочої групи не беруться давати прогнози про терміни, коли документ буде винесений на голосування в зал.

"Робоча група працює. Ми майже закінчили, розглянули уже всі правки, але є технічні нюанси, потім ще необхідний розгляд комітетом", – прокоментував РБК-Україна керівник робочої групи Олександр Черненко (БПП). При цьому, за його словами, робоча група насправді не впливає на ухвалення Виборчого кодексу. "Коли нам скажуть передати на комітет – я передам. Поки ми погоджуємо технічні моменти і роботи у цьому плані достатньо", – зазначив він.

За словами Черненка, безліч внесених правок суттєво ускладнюють роботу над текстом документа. "Якщо одну правку відхилити або прийняти, а вона йде в комплексі з іншими, то знову потрібно переглядати текст проекту, вона тягне за собою купу змін у самому тексті. І все це ще належить пройти комітету. Робота над цим документом як ремонт – не можна закінчити, можна тільки припинити. Потрібно буде зупинити – ми зупинимо. А роботи там настільки багато, що це може тривати до безкінечності", – пояснив Олександр Черненко.

Аналогічна доля, швидше за все, очікує, законопроекти про зняття депутатської недоторканності. Є кілька варіантів, як реалізувати цю ініціативу. Ключовий – президентський проект, який передбачає скасування "парламентського імунітету" для народних депутатів з 1 січня 2020 року.

Ще наприкінці вересня, отримавши висновок Конституційного суду (КСУ), парламентарі 274 голосами проголосували за продовження роботи над документом і встановили для себе часові рамки: термін внесення пропозицій і поправок до законопроекту – до 19 жовтня; розгляд комітетами – до 7 листопада; розгляд головним комітетом – до 21 листопада 2018 року. Потім змінений законопроект мали би знову направити на висновок до КСУ і тільки після його схвалення Рада змогла би приступити до його ухвалення.

Як вважає Ігор Попов, у парламенті немає підтримки в 300 голосів, необхідних за зняття депутатської недоторканності. "Тому вся гра буде йти на затягування. Адже поставити на остаточне ухвалення закону і провалити його ніхто не хоче", – резюмував депутат.