Ляпас Україні: чому з Росії зняли санкції у ПАРЄ

Парламентська асамблея ради Європи (ПАСЄ) в ніч на 25 червня прийняла резолюцію, якою зняла санкції з російської делегації і дозволила їй повернутися до роботи. ПАРЄ позбавила РФ права голосу у 2014 році у відповідь на анексію Криму, закликавши Кремль повернути півострів Україні.

У Києві сьогоднішнє рішення ПАРЄ назвали зрадою європейських цінностей. Крім того, політики в Україні негайно почали використовувати ухвалену в Страсбурзі резолюцію у внутрішньополітичній боротьбі. Про те, чому було прийнято таке рішення і якими можуть бути його наслідки – в матеріалі РБК-Україна.

ПАРЄ як один із головних органів Ради Європи (РЄ) існує ще з 1949 року. Її мета – сприяти співпраці між країнами континенту. В цю організацію входять всі європейські країни, крім Білорусі. На розгортання російської агресії проти України, анексію Криму і вторгнення на Донбас ПАРЄ реагувала регулярно.

10 квітня 2014 року ПАРЄ впевненою більшістю голосів ввела санкції, згідно з якими російську делегацію позбавили права голосу в асамблеї і права брати участь у місії по спостереженню за виборами. Російських делегатів також виключили з керівних органів ПАРЄ.

"Асамблея рішуче засуджує порушення Російською Федерацією суверенітету і територіальної цілісності України і вважає, що подібне грубе порушення державою-членом Ради Європи взятих на себе зобов'язань вимагає суворого осуду", – сказано в тексті резолюції. В той же час пропозиція "заморозити" членство в РФ тоді не була підтримана через необхідність зберегти "політичний діалог" з Росією.

Згодом санкції проти РФ неодноразово продовжувалися, в нових резолюціях прямо говорилося про "російську агресію" проти України, ПАРЄ закликала Москву негайно вивести свої війська з Донбасу.

У відповідь на санкції Росія ще з 2015 року відкликала свою делегацію з ПАРЄ, а з початку 2017 року припинила сплачувати членські внески – понад 30 млн євро на рік. Тоді російські лобісти в Європі і почали обхідними шляхами просувати ідею зі зняттям санкцій і поверненням країни в ПАРЄ. Реальна спроба зробити це відбулося в жовтні минулого року. Але, незважаючи на активну проросійську позицію генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда, голосів не вистачило.

На цей раз, незважаючи на опір української та ряду дружніх Києву делегацій, рішення про зняття санкцій все ж було прийнято 118 голосами "за", проти виступили 62 депутата, 10 – утрималися. Крім українців "проти" проголосували поляки, британці, грузини, шведи і три балтійські делегації. Тоді як Франція і Німеччина, з керівниками яких нещодавно зустрічався український президент Володимир Зеленський, впевнено підтримали зняття санкцій з Росії.

Як повідомив посол України при Раді Європи Дмитро Кулеба, якого український МЗС вже відкликав для консультацій, відповідні рішення були прийняті в Парижі і Берліні ще до візиту Зеленського. МЗС Німеччини невдовзі після голосування назвав його підсумки "доброю новиною".

Згідно з прийнятим асамблеєю рішенням, скасовано сам принцип, за яким ПАРЄ може вводити санкції проти національних делегацій за різні порушення, окремо передбачено право росіян подати на затвердження список своєї делегації прямо зараз, посеред року. До останнього часу підтвердження повноважень відбувалось на початку кожного року. Росія негайно скористалася цим правом, представивши список з 18 своїх представників, які прилетіли в Страсбург ще в понеділок увечері, не чекаючи підсумків голосування по санкційному питанню.

Українська делегація у ПАРЄ заявила про припинення роботи (facebook.com/iryna.gerashchenko)

Українська та грузинська делегації відразу ж оскаржили повноваження росіян. Один з аргументів – деякі російські депутати отримали свої мандати, зокрема завдяки голосам жителів окупованого Криму. Дане питання має бути розглянуто в комітетах і в середу винесене на голосування. Завтра ж повинні відбутися вибори нового генсека Ради Європи, і можливість росіян взяти в ньому участь – принциповий момент.

Російська сторона виступає категорично проти будь-яких можливих обмежень своїх прав. "Якщо мікроскопічна санкція буде застосована, ми працювати на цьому майданчику не будемо", – заявив глава комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Леонід Слуцький.

Гроші та принципи

В Україні головною причиною, що спонукала ПАРЄ зняти антиросійські санкції, називають гроші – і мова навіть не про банальний підкуп з боку РФ. На даний момент заборгованість Росії перед організацією складає близько 75 мільйонів євро,у зв'язку з чим дефіцит бюджету ПАРЄ вже становить 1,5 мільйона євро.

"За 70 млн срібняків готові повернути сюди Росію. За 70 млн срібняків готові закрити очі на злочини по анексії Криму та окупації Донбасу. За 70 млн срібняків готові пробачити злочини і вбивства українців", – заявив під час дебатів член української делегації в ПАРЄ Борислав Береза.

Аналогічний аргумент пролунав і від глави британської делегації Роджера Гейла, який активно підтримував Україну в цьому питанні. Цікаво, що британський прем'єр-міністр Тереза Мей, навпаки, підтримала зняття санкцій з РФ.

На думку Берези, деякі делегації підтримали резолюцію через побоювання у майбутньому самим потрапити під аналогічні російським санкції – а зараз ця проблема знімається в принципі. У свою чергу, прихильники зняття санкцій напирали не на фінансовий аспект, а на необхідність збереження відносин з РФ та захисту прав російських громадян. Автор резолюції бельгійський депутат Петра де Суттер закликала всіх "не розглядати ці дебати як голосування за Росію або проти неї", а введені раніше санкції, на її думку, "нічого не дали".

"Якщо Росія повернеться у стіни асамблеї, це дозволить впливати на владу Росії, а інакше Рада Європи втратить будь-які інструменти впливу на російську владу", – заявив під час дебатів делегат від Німеччини Мартін Хюбнер.

Найчастіше в цьому контексті згадували Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), який входить до структури Ради Європи. Ближче до розгляду у ПАРЄ санкційного питання російська влада почала де-факто шантажувати європейців своїм можливим виходом із РЄ, що автоматично означало б вихід з-під юрисдикції ЄСПЛ. При цьому Росія є лідером як за кількістю звернень громадян до цього суду, так і за кількістю програних там справ.

На думку прихильників зняття санкцій, у нинішній ситуації позбавляти росіян доступу до європейського правосуддя було б неправильно. Втім, Росія є єдиним членом Ради Європи, законодавство якого дозволяє не виконувати рішення ЄСПЛ у принципі. І в цілому в Росії закріплено пріоритетність національного права над міжнародним. На практиці країна виконує не більше чверті рішень ЄСПЛ, тому аргументи про "захист прав російських громадян" виглядають дуже натягнуто.

Нинішнє рішення ПАРЄ має насамперед символічне значення, але від цього не є менш важливим. За весь час російської агресії проти України введені проти Москви різноманітні санкції та обмеження жодного разу не скасовувалися і не послаблювалися. Вони або посилювалися, або зберігалися на попередньому рівні. При цьому скасування санкцій не стало реакцією на якісь поступки з боку РФ – жодну з вимог, що містилися в попередніх резолюціях ПАРЄ, Москва не виконала, навпаки, і далі порушує український суверенітет і продовжує збройну агресію.

Тож нинішня резолюція – це прецедент, який може відкрити дорогу для скасування інших санкцій, введених проти РФ на міжнародному рівні. Кремль також може спробувати в майбутньому "легітимізувати" через ПАРЄ анексію Криму. Серед нинішніх членів делегації РФ в ПАРЄ відсутні депутати, "обрані" на мажоритарних округах півострова, але в перспективі Росія цілком може делегувати в ПАРЄ саме їх. Глава російської делегації Петро Толстой вже підтвердив таку можливість.

Якщо українські делегати в ПАРЄ, що належать до опонуючих політсил, виступають у Страсбурзі єдиною командою, то в самій Україні ситуацію в асамблеї негайно почали використовувати в політичній боротьбі. Перший віце-спікер і член української делегації Ірина Геращенко напередодні голосування заявила, що делегати перед сесією ПАРЄ зверталися до Адміністрації президента з проханням про зустріч для координації дій, але не отримали жодної відповіді, на відміну від часів президентства Петра Порошенка.

Опоненти Зеленського назвали рішення ПАРЄ великим дипломатичним провалом нової влади. "Це перший серйозний дипломатичний удар, який отримала Україна за останні п'ять років. Раніше ми таких ударів не пропускали", – прокоментував резолюцію Порошенко.

Сам же президент Зеленський заявив, що він "розчарований" рішенням ПАРЄ. "Шкода, що наші європейські партнери нас не почули і вчинили інакше", – написав він у своєму Facebook і нагадав, що 25 червня закінчується термін виконання рішення Міжнародного трибуналу з морського права, згідно з яким РФ повинна відпустити захоплених українських моряків. Але у вівторок прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков в черговий раз повторив, що РФ не має наміру виконувати це рішення, оскільки, на думку Кремля, "повноваження суду просто не поширюються на цю ситуацію".

Тим часом, українська делегація офіційно заявила про припинення своєї роботи в ПАРЄ – в зал засідань депутати повернуться тільки під час розгляду питання про повноваження російської делегації. Вони також звернулися до Верховної ради з тим, що вона негайно розглянула питання припинення участі України в ПАРЄ у майбутньому. Але остаточне рішення щодо подальшої співпраці з асамблеєю, очевидно, буде ухвалювати вже новий склад парламенту.