ru ua

Знижуючи градус. Як Європа відмовляється від вугілля, нафти та газу і чого чекати Україні

Знижуючи градус. Як Європа відмовляється від вугілля, нафти та газу і чого чекати Україні Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (фото: GettyImages)
Автор: Мілан Лєліч

Боротьба з глобальним потеплінням в Європі виходить за рамки декларацій. Про те, як Євросоюз буде перебудовувати свою економіку в рамках "зеленого" курсу, хто виступає проти і чому у виграші може опинитися Росія – в матеріалі РБК-Україна.

В Україні питання боротьби зі змінами клімату ніколи і близько не входили в коло найбільш обговорюваних, поступаючись темам зарплат, пенсій, цін, корупції, війни з Росією і т.д. У цьому плані український порядок денний радикально відрізняється від загальноєвропейського.

У Євросоюзі питання клімату вже давно вийшли за рамки напівмаргінальних вуличних акцій і офіціозних "паркетних" заходів. Боротьба зі змінами клімату, згідно з європейським Green Deal ("Зеленим курсом"), стала не просто однією з багатьох сфер державної політики, на зразок енергетики або фінансів. Вона вже в найближчі десятиліття може повністю переформатувати економічну, політичну і суспільну ситуацію в ЄС, вплинути на світову торгівлю і щоденне життя європейців.

14 липня Єврокомісія представила свій план досягнення заявленої в Green Deal мети – знизити викиди парникових газів на 55% в порівнянні з 1990 роком. Це більш амбітне завдання в порівнянні з раніше встановленою метою – домогтися зниження на 40%, яку в Брюсселі вважали за недостатню. А до 2050 року ЄС і зовсім повинен стати "кліматично нейтральним" – тобто не виробляти більше парникових газів, ніж може поглинути природа.

Все це повинно працювати на досягнення більш глобальної мети, закріпленої в Паризькій угоді 2015 року, підписаній майже всіма країнами світу – утримати зростання середньої температури на планеті в межах двох градусів за Цельсієм в порівнянні з доіндустріальною епохою (кінцем XIX століття). За домінуючою точкою зору, якщо температура на Землі зросте більше ніж на два градуси, багато екологічних наслідків стануть незворотними.

Згідно з доповіддю 2018 року Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, загальний збиток від глобального потепління до 2100 року може скласти 69 трильйонів доларів – в три з гаком рази більше поточного річного ВВП США.

Зелені загрози

На даний момент Євросоюз пройшов менше половини шляху до заявленої мети – викиди парникових газів скоротилися на 24% в порівнянні з 1990-им. Згідно з моделюванням Єврокомісії, при нинішніх темпах екологічної трансформації до 2030 року вони скоротяться на 47% – істотно менше необхідних 55%.

Долаючи опір окремих національних урядів, правих політичних груп і ряду галузей, Євросоюз поступово просувається до того, щоб зробити кліматичну політику юридично обов'язковою. У червні набув чинності Європейський кліматичний закон, що офіційно закріплює мету в 55% зниження викидів до 2030 року.

Знижуючи градус. Як Європа відмовляється від вугілля, нафти та газу і чого чекати УкраїніЄвропа планує суттєво скоротити використання вуглеводнів (credit: GettyImages)

Представлені в липні пропозиції Єврокомісії ще належить узгодити з усіма 27 країнами-членами ЄС і провести їх через Європарламент.

Серед ключових ідей: до 2025 року наполовину скоротити викиди від автомобілів, з 2035 – заборонити виробництво машин на бензинових і дизельних двигунах; модернізувати 35 мільйонів будівель (установка сонячних панелей, підвищення енергоефективності, опалення "зеленою" електрикою тощо); скасування будь-яких пільг на видобуток викопного палива і т. д.

Безумовно, наймасштабнішій перебудові піддасться сфера енергетики, що дає більше 75% всіх викидів парникових газів в ЄС – частка відновлюваних джерел енергетики до 2030 року повинна досягти 40% (зараз лише 13,9%).

Очевидно, узгодження цих ініціатив відбуватиметься дуже непросто. Вже в день презентації плану його жорстко розкритикувала влада Угорщини. Інші східноєвропейські держави, зокрема Польща і Болгарія, також вельми скептичні до пропонованої кліматичної стратегії.

"Інструменти, вибрані Європейською комісією, неспроможні та неприйнятні, оскільки вони призведуть до податків на нерухомість та автомобілі замість того, щоб змушувати платити тих, хто забруднює (навколишнє середовище – - ред.)", – цитує Bloomberg Гергея Гульяша, голову офісу прем'єра Угорщини.

У пострадянських країнах Східної Європи життя цілих міст досі буває зав'язане на одне містоутворююче промислове підприємство, до того ж нерідко якраз дуже "брудне" або енергозалежне. Якщо таке підприємство не переживе "зелену" трансформацію, неминуче настане локальний соціально-економічний колапс (за прикладом того, який у 1990-ті повсюдно спостерігався в Україні).

Як заявив у коментарі Euractiv генеральний секретар Федерації профспілок IndustriAll Люк Тріангл, європейський Green Deal в цілому зачепить 11 мільйонів працюючих в добувній і автомобільній індустріях, а також на енерговитратних підприємствах.

Хоча мова і не йде про те, що всі ці люди обов'язково позбудуться роботи, "зелена" трансформація може привести до подальшої міграції жителів Східної Європи. При тому що за останні 20 років близько 22 мільйонів східноєвропейців вже виїхали на заробітки в Західну і Північну Європу.

"Розкол всередині Європи вже такий, що якщо Green Deal знехтує соціальним аспектом, існує серйозний ризик того, що ЄС розпадеться до того, як він буде декарбонізований", – резюмував Тріангл.

Знижуючи градус. Як Європа відмовляється від вугілля, нафти та газу і чого чекати УкраїніЗелена енергетика повинна стати основною в ЄС до 2050 року (фото: GettyImages)

Фактично зникне як така вугільна промисловість, в якій зайняті понад 200 тисяч жителів ЄС. Вже до 2030 року дві третіх робочих місць в галузі можуть бути скорочені.

Як зазначається в масштабному дослідженні Green Deal від Європейського Центру міжнародної політичної економії (ECIPE), "зелений" перехід матиме "серйозний вплив" зокрема на Польщу, Німеччину, Болгарію та Чехію.

"Болгарія і Польща мають найвищий рівень викидів CO2 в перерахунку на один євро продукції – він майже в три рази перевищує середній показник по ЄС, що дозволяє припустити, що "зелений" перехід вплине на всю конкурентоспроможність їх промисловості", – відзначають дослідники.

Вищі посадові особи Єврокомісії визнають, що реалізація Green Deal на практиці буде непростою, проте, обіцяють "ні про кого не забути". Більш того, за рахунок створення нових робочих місць в альтернативній енергетиці, виробництві електромобілів, будівництві, підвищенні загальної енергоефективності Євросоюзу та інших обіцяних бонусів Green Deal, в Брюсселі обіцяють додаткових 2% зростання ВВП всього ЄС до 2050 року.

На реалізацію Green Deal в Євросоюзі в найближчі 10 років збираються виділити від 1 трильйона євро, половину з яких – безпосередньо з бюджету ЄС. Втім, цієї цифри, згідно з більшістю експертних оцінок, навряд чи буде достатньо. А до 2050 року знадобиться в рази більше – до 11 трильйонів євро, згідно з оцінками ECIPE.

Великий перехід

Примітно, що навіть якщо Євросоюзу вдасться виконати всі намічені завдання і стати кліматично нейтральним до 2050 року, на екологію всієї планети це не справить такого вже значного ефекту. У загальному обсязі викидів парникових газів частка ЄС становить лише 8%. Для порівняння – частка Китаю становить 28%, США – 14,5%.

Втім, Євросоюз виробляє близько 15% всього світового ВВП, маючи тісні торговельно-економічні зв'язки фактично з усією іншою планетою. І щоб їх не розірвати, іншим країнам доведеться так чи інакше враховувати реалії і наслідки Green Deal, навіть якщо їх власна влада і громадяни поки не особливо стурбовані кліматичними проблемами.

Згідно з дослідженням Європейської Ради з міжнародних відносин (ECFR), "зелений" перехід Євросоюзу може мати несподіваних бенефіціарів за межами ЄС. Справа в тому, що зміни в енергетичному балансі ЄС відбуватимуться поступово.

Насамперед там хочуть різко скоротити використання вугілля як найбільш екологічно шкідливого енергоресурсу, вже до 2030 року. Тоді як нафта і особливо природний газ будуть витіснятися відновлюваними джерелами енергії вже пізніше, до 2050-го.

За усередненим сценарієм Єврокомісії, до 2030 року закупівлі вугілля Євросоюзом скоротяться до 77%, тоді як нафти – до 25%, а газу – до 19%. У 2030-2050 роках споживання нафти і газу буде скорочуватися інтенсивніше, але навіть в 2050 році газ становитиме одну десяту енергобалансу ЄС.

"У плані 2030 року основний постачальник енергії в Європі, Росія, може навіть отримати вигоду від Green Deal, оскільки перехід з вугілля на газ необхідний для швидкого скорочення викидів в енергетичному секторі ЄС. Роль природного газу в якості перехідного палива в ЄС, ймовірно, означатиме збільшення імпорту", - йдеться в матеріалі ECFR.

Знижуючи градус. Як Європа відмовляється від вугілля, нафти та газу і чого чекати УкраїніЗалежність від російського газу в рамках Green Deal може посилитися (фото: GettyImages)

В цьому плані завершення газопроводу "Північний потік-2", безумовно, грає Росії на руку. Втім, і від української ГТС при такому сценарії, ймовірно, РФ не зможе відразу відмовитися, принаймні, в найближчі кілька років. Примітно, що сама Росія при цьому питаннями клімату передбачувано не стурбована.

"Кліматична, екологічна доктрина країни і навіть ратифікація Паризької угоди схожі скоріше на міжнародні піар-акції. Російські внутрішні кліматичні документи – рамкові, декларативні і суперечать багатьом іншим", – відзначає Московський центр Карнегі.

На відміну від РФ, Китай себе зараз позиціонує чи не головним світовим борцем за кліматичну нейтральність. При тому, що країна завжди керувалася принципом економічного зростання будь-якою ціною. У Китаї 3000 вугільних підприємств, більше ніж в ЄС, США, Росії, Японії та Індії разом узятих.

На руку китайцям пішов стабільно зростаючий попит на сонячні панелі, лідером у виробництві яких є Пекін. У перспективі Європа може потрапити в залежність від китайських поставок рідкоземельних матеріалів, необхідних для виробництва батарей і подальшої електрифікації – вкрай важливого елементу всього Green Deal.

Офіційний Пекін теж проголосив курс на декарбонізацію, правда, в досить хитрий спосіб. Китайці обіцяють здобути нейтральність до 2060 року, досягнувши пікових значень викидів парникових газів до 2030-го.

У сухому залишку, це означає, що в найближчі кілька років особливого "зеленого" навантаження китайська економіка, на відміну від європейської, не зазнає. Це дозволить Китаю порівняно успішніше впоратися з наслідками пандемії, продовжуючи "планово" нарощувати звичне споживання вугілля і зміцнюючи свої конкурентні переваги в глобальному масштабі.

Втім, загрози для китайської економіки з боку Green Deal також істотні. Мова про одну з ключових липневих пропозицій Єврокомісії – введення прикордонного вуглецевого податку на імпорт товарів в ЄС. Ним будуть обкладатися товари, вироблені в розріз з вимогами Green Deal.

У податку є дві ключові цілі: захистити внутрішньоєвропейських виробників, котрим доведеться підвищувати собівартість своїх товарів у зв'язку із "зеленим" переходом, від експортерів, які будуть позбавлені таких зобов'язань.

Крім того, це дозволить уникнути планомірного перенесення екологічно шкідливих виробництв за межі Євросоюзу. Адже якщо дозволити безмитно ввозити готову продукцію таких підприємств в ЄС, загальнопланетарний підсумок всіх зусиль в рамках Green Deal просто виявиться нульовим.

Знижуючи градус. Як Європа відмовляється від вугілля, нафти та газу і чого чекати УкраїніКитай продовжує експансію на "зелений" енергоринок Євросоюзу (фото: GettyImages)

Механізм дії нового податку ще розробляється. Перехідний період планується почати в 2023 році – з цього часу експортери будуть змушені звітувати про вуглецевий слід, який залишила їх продукція. Простіше кажучи, про те, скільки парникових газів було викинуто в атмосферу в процесі виробництва. А з 2026 року з них вже почнуть безпосередньо стягувати податкові виплати.

Передбачається, що на першому етапі податок торкнеться тільки алюмінію, сталі, цементу, добрив та електроенергії, але з перспективою розширення на інші групи товарів. "Очікуйте, що інтенсивна лобістська кампанія Китаю в штаб-квартирі ЄС і в ключових державах-членах ЄС ще більше послабить цю пропозицію (про введення податку – - ред.) і, по можливості, повністю її усуне", – пише видання Nikkei.

Вуглецевий податок поки мало в'яжеться з правилами Світової організації торгівлі і напевно викличе цілу хвилю заходів у відповідь щодо європейського експорту і затяжні торгові війни. А в перспективі, зазначає ECIPE, переформатує світову торгівлю в бік її зменшення – тобто країни будуть менше торгувати між собою, роблячи упор на національні ринки.

Введення вуглецевого податку безпосередньо вдарить і по Україні, оскільки Євросоюз є головним покупцем українських товарів, в 2020 році на ЄС припало 37,8% всього українського експорту. Причому мова йде насамперед про товари з великим вуглецевим слідом: метали, продукціїю хімічної промисловості та сільського господарства.

При цьому Україна проголосила навіть більш амбітний "зелений курс", ніж Євросоюз. Згідно з постановою Кабміну від 30 липня, до 2030 року Україна повинна скоротити викиди парникових газів на 65% в порівнянні з 1990 роком. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, для цього знадобиться 102 млрд євро капітальних інвестицій.

При цьому різні бізнес-асоціації неодноразово нарікали на те, що влада не хоче йти їм назустріч в питаннях екологічної модернізації, хоча і оцінювали потрібні витрати дещо скромніше, ніж уряд. Наприклад, у відкритому листі до уряду від Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) йдеться про те, що 64% зниження викидів можна досягти при інвестиціях в 50 млрд євро до 2030 року. Але розраховувати на те, що "зелений" перехід України профінансують західні партнери, навряд чи доводиться – Євросоюзу грошей явно не вистачить і для самого себе.