Парламент схвалив судову реформу

До проекту закону було подано понад 4 тисячі поправок

Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроект №6232 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", передає кореспондент РБК-Україна.

За документ проголосували 234 депутати парламенту.

"Попередній аналіз тексту законопроекту засвідчує, що окремі його положення не враховують конституційних приписів, не узгоджуються з іншими законодавчими актами, містять внутрішні неузгодженості, не враховують європейських стандартів щодо чіткості, ясності, зрозумілості, стислості, послідовності, ефективності, результативності та пропорційності закону", - сказано у висновку Головного юридичного управління парламенту.

У ході розгляді проекту закону ряд парламентарів висловив застереження, що новий закон ускладнює доступ громадян до судочинства та гласність судових засідань.

Зокрема, спочатку пропонувалося встановити, що в разі якщо суд прийде до висновку, що фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також трансляції ходу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет заважають ходу судового процесу, суд може заборонити або обмежити їх проведення, про що виносить мотивовану постанову. Перед голосуванням профільний комітет вилучив норму.

Разом з тим, відповідно до проекту, під час проведення врегулювання спору за участю судді протокол наради не ведеться та не здійснюється фіксування технічними засобами і забороняється використовувати портативні, аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото- і кінозйомку, відео- , звукозапис, хоча раніше фіксація проводилася.

Також, відповідно до закону, до участі у справі може залучатися експерт з питань права. Згідно з проектом як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Разом з тим проектом не визначено, що слід розуміти під формулюванням "визнаний фахівець у галузі права" - ким і в якому порядку він має бути визнаний.

Крім того, проектом передбачено, що у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на основі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за місцем їх знаходження.

При цьому у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

Також варто наголосити, що проектом передбачено порядок виклику відповідача та інших осіб, місце проживання, перебування, місцезнаходження чи місце роботи яких невідоме, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. У Головному юридичному управління підкреслюють, що така норма є дискусійною, оскільки значна кількість громадян України не мають можливість підключення до Інтернету та доступу до вказаного електронного ресурсу. Крім того, користувачами офіційного веб-порталу судової влади України є досить вузьке коло осіб, а тому навряд чи повідомлення на ньому можна вважати офіційним викликом до суду.

Наразі вище зазначених осіб до суду викликають через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України.

Зміни до кодексів

Таким чином, нардепи підтримали нові редакції Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства.

Зокрема, врегульовано питання діяльності нового Верховного Суду і Вищого суду з інтелектуальної власності. Також встановлено певні обмеження для подачі громадянами касаційних скарг в новий Верховний Суд.

Введено нові поняття для удосконалення судової системи як "зразкова справа" і "типова справа", а також інститут наказного провадження і досудового врегулювання спору.

Також вводяться штрафи за зловживання процесуальними правами і обов'язками сторін в суді.

Створення електронного судочинства

Документом передбачається створення єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (електронного судочинства). Так, в судах буде функціонувати єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, яка фактично є втіленням принципу "електронного судочинства".

Позовні і інші заяви, скарги та інші процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Дана система також визначає суддю або колегію суддів для розгляду конкретної справи.

Несанкціоноване втручання в роботу єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи тягне за собою кримінальну відповідальність.

Вищий суд з інтелектуальної власності

Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи про права на винахід, корисну модель, промисловий зразок, товарний знак, комерційне найменування. Також цей суд розглядає справи у спорах про реєстрацію, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокове припинення патентів.

Крім того, Вищий суд розглядатиме скарги на рішення Антимонопольного комітету із зазначених питань.

Новий Верховний суд

Документом передбачається, що Верховний суд є єдиним судом, який переглядає в касаційному порядку судові рішення, прийняті судами першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, суди нижчих інстанцій зобов'язані при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Відзначимо, що Верховному суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень депутата парламенту, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВР, президента, Вищої ради правосуддя, вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Нагадаємо, більшість голосувань у Верховній Раді України у вересні стосувалися судової реформи.