Відповідь Зеленському: чи готова Верховна рада до дострокових виборів

Відповідь Зеленському: чи готова Верховна рада до дострокових виборів
Зеленський має намір відправити парламент на дострокові вибори (president.gov.ua)

Президент Володимир Зеленський у своїй інавгураційній промові заявив, що достроково розпустить Верховну раду восьмого скликання. Ключове питання – наскільки це легітимне рішення, адже в парламенті далеко не всі згодні з достроковим припиненням своїх повноважень. Чи буде Верховна рада чинити опір і оскаржувати майбутній указ глави держави, а також що про це думають представники різних фракцій – у матеріалі РБК-Україна.

У липні в Україні достроково пройдуть парламентські вибори. Володимир Зеленський в інавгураційній промові заявив, що розпустить Раду, давши їй два місяці, щоби депутати встигли "заробити непогані бали на дострокові вибори".

Президент закликав депутатів звільнити глав СБУ і ГПУ, міністра оборони, а також прийняти закони про зняття депутатської недоторканності, кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також "багатостраждальний" виборчий кодекс із відкритими партійними списками.

Щоби запобігти достроковим виборам, фракція "Народний фронт" у п'ятницю, 17 травня, оголосила про вихід із коаліції. З цього моменту почався відлік 30 днів на формування нової більшості. І в цей час, за версією "фронтовиків", президент не може розпустити парламент, оскільки після 16 червня залишиться менш ніж півроку до закінчення повноважень Ради.

У НФ вказують на те, що закон прямо забороняє розпускати Раду в останні шість місяців до завершення її каденції. Але в команді Зеленського вважають, що коаліції немає вже кілька років, тому маневр НФ ні на що не вплине.

Залишитися при своєму

Незважаючи на можливість оскаржити рішення Зеленського про розпуск Ради, учора всі фракції заявили про готовність до дострокових виборів. Водночас багато  хто розкритикував ідею нового президента про розпуск як таку.

Народний депутат БПП Олександр Черненко повідомив РБК-Україна, що в "Блоці Петра Порошенко", напевно, не будуть оскаржувати президентський указ, коли він буде оприлюднений. Хоча, за словами парламентарія, поки це питання не обговорювалося на рівні всієї фракції.

Теоретично Рада може змінити виборче законодавство до моменту проведення дострокових виборів, але малоймовірно, що у депутатів на це буде достатньо часу, вважає Черненко.

"Вже наступного дня після публікації президентського указу стартує виборча кампанія, і самовисуванці вже можуть подавати в ЦВК документи на реєстрацію. Це вже не кажучи про те, що для розгляду виборчого кодексу лише за процедурою потрібно від двох до чотирьох тижнів. Навіть якщо говорити про окремий законопроект щодо виборів, який ми би розглянула одразу ж за основу і в цілому, в обхід комітетів, то й у такому разі ми його приймемо, коли деякі кандидати вже будуть зареєстровані", - пояснив виданню депутат.

У БПП і раніше не приховували, що дострокові вибори для них не найгірший сценарій, тому і почали підготовку до парламентської кампанії заздалегідь. "У разі дострокового розпуску ми, напевно, йдемо на вибори за чинною змішаною системою. До того ж ми тільки мобілізували свій електорат у ході президентських виборів, тому можемо розраховувати на плюс-мінус такий же результат", – раніше пояснював виданню близький соратник екс-президента Петра Порошенка.

Партія "БПП - Солідарність" уже офіційно заявила про готовність і до чергових, і до дострокових виборів. "Ми вважаємо, що право президента достроково припиняти повноваження Верховної ради повинно бути реалізовано в повній відповідності з Конституцією України. Демократія - це процедури, відсутність процедури - це авторитаризм... Президент має право розпускати Раду, але це право не є безумовним", - заявили в політсилі.

Незабаром має відбутися з'їзд "БПП - Солідарність"", а в самій структурі партії відбудуться кадрові зміни. Формувати свою команду в БПП збираються на основі праймеріз. Дві третини списку партії на парламентських виборах складуть нові обличчя, а більшість нинішніх народних депутатів, які пройшли за списками, в тому числі все керівництво партії, підуть в Раду від округів, говорить співрозмовник в близькому оточенні колишнього президента. Порошенко, в свою чергу, очолить переформатоване БПП, але, найімовірніше, відмовиться від депутатського мандата.

За інформацією видання, поки в партії обговорюють, чи буде екс-президент претендувати на посаду прем'єра від БПП. Парламентські вибори — це здебільшого "прем'єріада", і додаткові бали отримує та політична сила, яка відразу називає свою сильну кандидатуру на пост прем'єр-міністра. "З одного боку, буде красиво, якщо Порошенко заявить, що буде працювати виключно для країни, не претендуючи на якесь крісло. Але, з іншого боку, нам же буде в мінус в плані рейтингу, якщо ми не запропонуємо сильну кандидатуру. Точно так, як ми втратили в 2014 році, коли у нас не було кандидата, а у "Народного фронту" був", — пояснило джерело РБК-Україна.

Політичні мотиви

"Виключно політичним" і "такими, що не мають нічого спільного ні з правом, ні з Конституцією" назвали рішення Зеленського розпустити парламент і в "Народному фронті". Водночас у прес-службі партії НФ заявили про те, що "на сумнівних дострокових парламентських виборах" політсила буде "боротися разом з прихильниками їхнього курсу та майбутнього України" за голоси виборців.

"Президент Зеленський керувався політичною доцільністю і своїми уподобаннями, але не юридичною можливістю. Такої можливості відправити парламент на позачергові вибори немає. На сьогодні указу поки немає. Є заява про наміри. Буде указ - будемо дивитися його юридичний складник", - повідомив РБК-Україна народний депутат від НФ Ігор Лапін.

Втім, за його словами, навіть процедура оскарження президентського указу не зупинить проведення дострокових виборів. Адже, якщо глава держави видасть такий указ, то ЦВК відразу ж почне процес підготовки до них. "Юридичні підстави для оскарження можуть бути. Але указ однаково буде виконуватися. І навіть якщо Верховний суд визнає його незаконним, то до того часу вже вибори відбудуться", - пояснив Лапін.

З огляду на низький рейтинг НФ їхнє небажання йти на дострокові вибори цілком логічне. До осінніх виборів в "Народному фронті" розраховували виробити стратегію, як партії або ж окремим її представникам потрапити в парламент, раніше писало РБК-Україна. Але тепер підходи доведеться міняти на ходу.

Крім того, частина НФ непублічно висловлюється на підтримку переходу до пропорційних закритих списків з тривідсотковим прохідним бар'єром. Це могло б підвищити шанси "фронтовиків" на проходження в наступне скликання Ради.

Не вважає, що в президента є "конституційні підстави для розпуску парламенту й заступник голови фракції Радикальної партії Андрій Лозовий. "Це виключно політичне рішення. Але Радикальна партія йде на дострокові вибори, тому що така воля людей. Будь-яке соцопитування покаже, що український народ це рішення підтримує", - сказав він РБК-Україна.

За словами Лозового, головна вимога "радикалів" до Зеленського – забезпечити зміну виборчої системи: скасувати "мажоритарку" і перейти на суто пропорційну систему виборів з відкритими списками. "Це залежить від політичної волі президента Зеленського", - підкреслив Лозовий. Він прогнозує, що якщо у вівторок після консультацій із головами фракцій ВР з'явиться президентський указ про розпуск Ради, то вибори пройдуть наприкінці липня.

Фракція "Самопоміч" також підтримує проведення дострокових виборів. "Самопоміч" виступає за повне перезавантаження політичної влади в країні. У президента є право розпустити Раду - це, звісно, політико-правове рішення – і наша партія абсолютно готова до виборів", - сказав виданню глава фракції "Самопоміч" Олег Березюк.

За його словами, дострокові вибори, найімовірніше, пройдуть за чинним нині законом, а будь-які новації на кшталт переходу на пропорційну систему з відкритими списками будуть застосовуватися вже на наступних виборах у Раду.

Водночас, на думку Березюка, є потенційна можливість скасувати "мажоритарку" вже на дострокових виборах. "На сьогодні, ймовірно, є юридична можливість провести вибори на пропорційній основі з частково відкритими списками. Тобто, з публікацією цих списків перед виборчим процесом, а не з реальними відкритими списками, коли люди можуть вибирати конкретні прізвища в бюлетені. Така можливість була б корисною, і в парламенті є голоси, щоби це зробити", - сказав депутат. Але якщо указ про розпуск Ради з'явиться тільки в середу, тоді, на думку Березюка, шанси провести вибори за іншими правилами зменшаться.

Депутатська група "Партія "Відродження", до якої входять мажоритарники, оскаржувати указ Зеленського про розпуск не будуть, повідомив співголова групи Віталій Хомутиннік. "Той факт, що коаліції де-факто вже давно немає, знають усі. Систему виборів, вважаю, змінювати не варто. По-перше, в парламенті на сьогодні немає консенсусу з цього питання. По-друге, виборці повинні знати свого депутата в обличчя. Тому я або за змішану систему, або за відкриті списки за аналогом останніх місцевих виборів 2015 року. Але не думаю, що чинний парламент встигне змінити виборчу систему. Після того, як президент Володимир Зеленський підпише указ про розпуск Верховної ради, парламент фактично перейде в режим виборчої кампанії", - сказав він РБК-Україна.

Втім, не у всіх фракціях рішення Зеленського вважають політично мотивованим. "Ми вважаємо абсолютно законним розпуск парламенту. Ми й раніше наполягали на тому, що в нового президента є право розпустити парламент, незважаючи на ці бутафорії з так званим розпадом неіснуючої коаліції", - говорить заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв.

Запланована на вівторок нарада Зеленського з фракціями фактично є консультаціями, які, згідно з Конституцією, президент має провести перед підписанням указу про розпуск парламенту, пояснив Соболєв. За його словами, такий документ повинен з'явитися після завершення консультацій. Отже, вибори будуть призначені на 21 липня. У "Батьківщині" підтримують перехід на пропорційну систему з відкритими списками, як і в інших фракціях. Але при цьому вважають, що необхідний закон можна "проголосувати дуже швидко і що він готовий", - уточнив депутат.

"Політичним рішенням з достатньо туманним і сумнівним юридичним підґрунтям" назвали намір президента відправити Раду на дострокові вибори і в "Опозиційному блоці".

"Юридичних підстав для такого рішення недостатньо, - сказав РБК-Україна голова фракції ОБ Вадим Новинський. - Але президент, який має 73 відсотки підтримки українців, напевно, може піти на такий крок. Хотілося б, щоби президент був для всіх українців зразком виконання Конституції, українських законів і не починав свою діяльність із такого неоднозначного кроку, який не зовсім у дусі Конституції".

Але перешкоджати розпуску парламенту, оскаржуючи президентський указ у судах, ОБ не планують. "Думаю, ми будемо готуватися до виборів. Адже ми самі неодноразово виступали за розпуск цієї Верховної ради, тому що це парламент війни, а не миру", - пояснив Новинський.

Крім того, в "Опоблоці" виступають за те, щоби дострокові вибори пройшли за новою виборчою системою, а також готові підтримувати Виборчий кодекс у другому читанні, уточнив керівник фракції ОБ.

На рішення Зеленського достроково розпустити Раду відреагували й позапарламентські політики – лідер "Громадянської позиції" Анатолій Гриценко та музикант Святослав Вакарчук, який на днях оголосив про створення партії "Голос". Гриценко прямо підтримав ідею з розпуском, тоді як у Вакарчука констатували, що вибори пройдуть у липні й закликали змінити виборчу систему.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся