Олігарх №2. Як Віктор Пінчук будує відносини з владою за президента Зеленського

Віктор Пінчук зберігає друге місце у рейтингу найбагатших людей країни. Його бізнесу допомагають імідж мецената, що створювався роками, дружба зі світовими знаменитостями та політиками, а також мирна налаштованість до будь-якої влади. Про те, як ідуть справи мільярдера після приходу команди Володимира Зеленського – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Віктор Пінчук з року в рік зберігає за собою місце на "олімпі" найбагатших людей України. Запорука стійкості його позицій – найчастіше мирний тон, який він проявляє до кожної команди, що стала біля керма держави.

Пінчук чи не перший великий бізнесмен в Україні, який почав змінювати свій імідж як всередині держави, так і за її кордонами. Ці зусилля дали плоди. В інформаційному полі його все рідше згадують як олігарха, який сколотив бізнес за рахунок приватизації державних активів. І все частіше – як філантропа і мецената, що сприяє ліберальним цінностям.

Бізнес Пінчука, як і всіх інших олігархів, так чи інакше залежить від лояльності центральної влади. А тому триматися осторонь від політичних процесів – недозволена розкіш. Мільярдеру доводиться озиратися на команду, яка прийшла на Банкову. А набір інструментів, наявних у Пінчука, змушує владу рахуватися з бізнесменом. Це і вага його тестя – другого президента Леоніда Кучми, і зв'язки, якими він обзавівся в міжнародних колах, і великий медіаресурс.

Сніданки у Давосі і політика з Вакарчуком

Американський Forbes цього року розмістив Віктора Пінчука на 1249-ме місце серед найбагатших людей світу – на 364 сходинки вище, ніж у 2020-му. За оцінкою видання, за рік його статки зросли майже вдвічі – з 1,3 до 2,5 млрд доларів.

Головний актив мільярдера – група EastOne, куди входять трубно-колісна корпорація "Інтерпайп" – стовп імперії Пінчука, медіахолдинг StarLightMedia і газова компанія Geo Alliance.

Позаочі про Пінчука давно говорять, що зміцнити своє становище йому вдалося завдяки родинним зв'язкам з другим президентом Леонідом Кучмою. У 2002 році він одружився на дочці глави держави Олені. Зародження українського олігархату збіглося саме з каденцією Кучми, а тому, як вважають критики бізнесмена, закиди про протекцію з боку екс-президента зовсім небезпідставні.

Тепер прізвище Пінчука частіше звучить у контексті згадок про його благодійні проекти, які реалізує Victor Pinchuk Foundation. Під егідою бізнесмена проходять традиційні українські сніданки в Давосі і Ялтинська європейська стратегія, що збирає під одним дахом український бомонд, відставних і нинішніх західних політиків.

Мабуть, одна з головних інвестицій Пінчука – в репутацію. Майже дев'ять років він співпрацював із американським лобістом Дагом Шоном, виплачуючи за його послуги десятки тисяч доларів щомісяця. Консультант організовував українському мільярдеру зустрічі з сенаторами, конгресменами та іншими політиками в США. І не тільки йому, але і ще кільком нардепам, яких вважали лояльними до Пінчука.

Леонід Кучма, другий президент України і тесть Віктора Пінчука (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Бізнесмен багато років вносив мільйонні пожертвування до Фонду Білла і Хілларі Клінтон, а в період президентської кампанії 2016 року робив внески на рахунки відразу двох протиборчих сторін.

"Ти можеш наймати менеджерів, які будуть налагоджувати ці зв'язки для тебе, але без особистої участі це не спрацює. Пінчук навчився комунікувати з ними особисто. Саме його роль як комунікатора, як людини, що створює інструменти soft power для українських еліт, для комунікації між міжнародними і західними політиками – в цьому полягає його найбільша перевага. Це ж забезпечує йому вплив", – вважає політолог Володимир Фесенко.

Вкладення в перспективну молодь – ще одна довгограюча ставка мільярдера. Багато випускників його освітніх програм отримали депутатські мандати, посади в держорганах і компаніях. Серед тих, хто пройшов навчання за проектом "Всесвітні студії" – нардепи від "Слуги народу" Єгор Чернєв, Єлизавета Ясько, Андрій Жупанін і Галина Михайлюк, від "Батьківщини" – Альона Шкрум, від "Голосу" – Леся Василенко.

Офіційно від політики мільярдер відійшов у 2006 році, побувши народним депутатом двох скликань парламенту. Проте відтоді тінь його впливу маячить у Раді від скликання до скликання. Хоча на відміну від його колег, вона не настільки велика.

Мільярдеру також приписують зв'язок із партією "Голос", нібито він був одним із "акціонерів" політсили Святослава Вакарчука і переконував фронтмена "Океану Ельзи" знову піти в політику. Поява в рядах "Голосу" Сергія Притули, який працював на телеканалі олігарха, тільки підігріло ці чутки. У партії, втім, прив'язку до Пінчука всіляко заперечують. Як вважає голова фракції "Голос" у Раді Ярослав Железняк, такий наратив зручний їхнім конкурентам.

"Три роки ми чуємо про якийсь вплив. Наші політичні опоненти нас постійно в цьому звинувачують. При всьому цьому навіть будь-якого прикладу його впливу або зв'язку з ним ніхто жодного разу не знайшов. І фактів таких немає", – сказав РБК-Україна Железняк. Схожі аргументи наводять Вакарчук і Притула, спростовуючи свій зв'язок із бізнесменом.

На Пінчука орієнтуються до десятка нардепів, кажуть співрозмовники в президентській команді. І в цьому випадку мова, скоріше, йде не про пряме фінансування, а про формування лояльного до себе пулу політиків.

"На додачу до так званих "соросят" він може акумулювати досить багато людей. Хоча між ними немає єдиної координації", – пояснив поінформований співрозмовник видання.

Один із наочних прикладів такої мобілізації – ухвалення закону про детінізацію ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом (№2426). Автор вигідного Пінчуку документа – Дмитро Кисилевський зі "Слуги народу" – екс-директор з корпоративних відносин компанії "Інтерпайп".

Благодійний Фонд Пінчука і група EastOne, як повідомляло минулого року "Радіо Свобода", оплатили кільком нардепам від" Слуги народу" і "Голосу" поїздку на економічний форум в Давос. Кадри з орбіти впливу Пінчука завжди були розкидані між різними фракціями і групами, це скликання парламенту не стало винятком.

"Пінчук, як правило, підтримує не стільки конкретних політиків, скільки конкретні ідеї. Він допомагає нашим депутатам у комунікації із західними політиками. Більш того, я був свідком, як він сам їх цьому навчав, даючи короткий майстер-клас. Це було для нових, молодих депутатів, у тому числі зі "Слуги народу" та "Голосу", – розповів Фесенко.

Святослав Вакарчук повернувся в політику і знову її покинув (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Щоби не прогадати з переможцем, схожу стратегію мільярдер застосовує і під час президентських виборів, притримуючись нейтралітету щодо учасників перегонів. Ця ж тональність простежується і в доступі до ефірів на телеканалах холдингу Пінчука, зокрема на ICTV.

"У Віктора Пінчука як одного з найбагатших українців є безпосередній вплив на політику. Завдяки своїм каналам він може стимулювати появу нових політичних проектів, може нарощувати впізнаваність тих чи інших політиків і він це реально робить. Наявність телеканалів - це можливість отримати багато послуг від різних політиків", – зазначив голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

РБК-Україна під час підготовки матеріалу звернулося за коментарями до прес-служби Фонду Пінчука, але на момент виходу публікації відповідей видання не отримало.

Інтереси в держсекторі: УЗ і УГВ

Перед другим туром президентських виборів 2019 року Пінчук разом із членами наглядової ради форуму YES вирішив провести зустріч з тоді ще кандидатом у президенти Володимиром Зеленським. До цього їхні шляхи вже перетиналися. Один зі співрозмовників видання в команді президента розповів, що колись мільярдер вів із "Кварталом" перемовини про трансляцію їхнього шоу на своєму телеканалі.

У червні 2019 року вони знову вступили в переговори, але цього разу про те, щоби тесть Пінчука Леонід Кучма очолив Тристоронню контактну групу в Мінську. Той погодився і пропрацював в ТКГ до липня минулого року.

Як би пафосно не звучало, але дружелюбність – головний козир мільярдера, з якого він заходить до будь-якої команди на Банковій. Він був першовідкривачем цієї лінії поведінки – конструктивно-партнерські відносини з владою, каже Фесенко.

На перший погляд позиції Пінчука виглядають більш виграшно, ніж у інших представників "олігархічного прошарку". Під санкційний каток, як Фірташ чи Медведчук, він поки не потрапив. Іменних законопроектів, від яких страждають інтереси, для Пінчука поки не з'явилося. Плюс на Банковій беруть до уваги його зв'язок із Кучмою, до якого там ставляться з великою прихильністю та авторитетом. Але і запідозрити ОП в сильній прив'язаності до Пінчука складно.

"Безумовно, немає ніякої особливої комунікації з Віктором Пінчуком, про яку можна було би говорити. Як і з будь-яким іншим представником надвеликого бізнесу", – сказав РБК-Україна радник глави офісу президента Михайло Подоляк.

Пінчук не з тих людей, хто буде нав'язуватися, але якщо у нього виникають якісь питання до Банкової – він їх задає, каже інший співрозмовник. До того ж у порівнянні з іншими представниками великого бізнесу він не так сильно "нагліє", тому до нього і питань менше, уточнило джерело.

"У нього інша медійна стратегія. Він не заходить в поле новинних телеканалів. Його ЗМІ обмежуються телешоу і "Фактами". Пінчук возиться з цими музеями, "зеленими" металургійними заводами, але це реально його ідейне мислення. Він не ховається під цим образом", – сказало джерело в оточенні президента.

Не можна сказати, що становище для бізнесу Пінчука з приходом до влади Володимира Зеленського зовсім аж безхмарне. Наочний приклад того, як будуються відносини між правлячою командою і Пінчуком – події після рішення РНБО щодо надр країни. На частину компаній зі сфери надрокористування наклали санкції, у решти розпорядилися перевірити їхні дозволи.

У червні секретар Радбезу Олексій Данілов заявив, що дві компанії, пов'язані з "важливим бізнесменом" із Дніпропетровська – "Гео Альянс Таранушинське" і "Гео Альянс Південно-Орільське" – добровільно повернули державі ліцензії на видобуток природного газу і сирої нафти. Данілов назвав такий крок проявом "соціальної відповідальності". Ці кіпрські фірми, що входять до групи EastOne, під санкції не потрапили.

А минулого року Антимонопольний комітет оштрафував іншу компанію Пінчука – "Інтерпайп" – майже на 70 млн гривень. Її та ще трьох фігурантів позбавили права брати участь у публічних закупівлях строком на три роки. Їх звинуватили в попередній змові і фіктивній конкуренції під час проведення тендерів для "Укрзалізниці" в 2018 році. Щоправда, компанія мільярдера успішно оскаржила це рішення АМКУ в суді.

У Зеленського немає конфліктів з Пінчуком, кажуть у команді президента (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

"Інтерпайп" виробляє безшовні труби і залізничні колеса. Це один із ключових постачальників колісних пар для "Укрзалізниці". Є ще два державних підприємства, де проглядається інтерес Пінчука. Перше – це "Укргазвидобування" (УГВ), з якою компанії мільярдера співпрацюють щодо постачання труб та угод про розподіл продукції на нафтогазових ділянках. До слова, перший заступник голови правління УГВ Олександр Романюк раніше працював у EastOne Пінчука.

"Його слід все ще залишається в компанії, але зараз його позиції слабкіші, ніж раніше", – сказало одне з джерел РБК-Україна на нафтогазовому ринку, знайоме з ситуацією в УГВ. Ще одне держпідприємство, де видніються інтереси "Інтерпайпу" по частині робіт з металом – це Оператор газотранспортної системи України (ОГТСУ).

Минулий рік у фінансовому плані виявився для корпорації "Інтерпайп" не дуже вдалим. Дохід компанії в порівнянні з 2019 роком скоротився майже на 23 % – до 865 млн доларів, а прибуток – в чотири рази. "Темна" смуга продовжилася і в першому кварталі цього року: дохід компанії впав на 19,9%, прибуток – більше ніж на 90%.

Але всі ці труднощі викликані, скоріше, світовою кон'юнктурою, а не "гойдалками" у взаєминах з українською владою. Величезна частка продукції "Інтерпайпу" відправляється на експорт. На офіційному сайті групи зазначено, що вони роблять поставки в понад 80 країн світу.

В "Інтерпайпі" заявили, що на їхніх показниках негативно позначилося зростання цін на сировину і сталеві матеріали, а також введення попереднього антидемпінгового мита в США. У мінус компанії зіграла і втрата російського ринку через ембарго на імпорт з/д продукції з України.

"Вони намагаються експортувати свою продукцію скрізь. Це і країни колишнього Союзу, і Європа, і Північна Америка, і Південна Америка. Але проблема в тому, що всі країни-покупці намагаються захистити себе, тому що у них є свої виробники. Останні десять років йде постійне посилення бар'єрів шляхом мит, змін вимог сертифікації, проводяться антидемпінгові розслідування", – пояснив один із фінансових аналітиків, який побажав не вказувати його ім'я і назву компанії в публікації.

Ще один виклик, з яким незабаром доведеться зіткнутися Пінчуку разом із іншими великими бізнесменами – закон про олігархів. Він не дуже загрожує їхнім інтересам всередині країни, але може накинути на них токсичний шлейф за кордоном. Резиденти, що потраплять в український реєстр олігархів, ризикують напоротися на проблеми з веденням справ і отриманням кредитів на Заході. Для Пінчука, який активно працює з міжнародними компаніями і піклується про свою репутацію серед світового істеблішменту, цей удар може бути досить болючим.