Нерівний союз. Що відбувається в ОПЗЖ після удару по Медведчуку
Після того як один із лідерів "Опозиційної платформи – За життя" Віктор Медведчук потрапив під українські санкції, правоохоронці оголосили йому про підозру, а суд відправив під домашній арешт. Як ці події вплинули на обстановку всередині ОПЗЖ і що пророкують цьому проекту в майбутньому – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Володимир Зеленський на прес-конференції з нагоди двох років президентства заявив про закінчення "епохи Медведчука". З лютого один із лідерів "Опозиційної платформи - За життя" (ОПЗЖ) потрапив під "санкційний каток". Рада національної безпеки і оборони заблокувала активи Медведчука і його оточення, а також пул пов'язаних з ним телеканалів – 112, ZIK та NewsOne.
На цьому його проблеми не закінчилися. У травні нардепу оголосили про підозру у держзраді та посяганні на розкрадання національних ресурсів у Криму. Суд відправив Медведчука під цілодобовий домашній арешт до 9 липня. Ці події поставили під питання політичне майбутнє не тільки кума російського президента, а й цілісність ОПЗЖ.
Підбитий льотчик
Бажання зберегтися у великій політиці і консолідувати електорат в 2019 році змусило дві раніше ворогуючі групи об'єднатися в одну партію. З одного боку – "газовики" – частина, що відкололася від" Опозиційного блоку", з рейтинговим кандидатом Юрієм Бойком і Сергієм Льовочкіним. З іншого – команда Вадима Рабіновича і Віктора Медведчука, що має телеканали і грошовий ресурс. Взаємовигідний баланс роками підживлював цей союз, незважаючи на періодичні розбіжності.
В "Опозиційної платформи – За життя" був найбільший медійний і фінансовий ресурс для того, щоби зміцнитися в ролі основного конкурента чинної влади. У січні поточного року партія була близька до цієї мети, коли потіснила "Слугу народу" з першої позиції соцопитувань з 19% підтримки. Після введення санкцій ОПЗЖ втратила лідерство і орієнтовно п'ять відсотків рейтингу.
"Коли представників цієї партії фактично звинуватили в державній зраді, роботі на ворожу державу, на Росію, то частина виборців перестала їх підтримувати, тому що вони не хочуть виступати проти України. Тому частина їхнього електорату відійшла в сторону. А Зеленський отримав плюс, але, скоріше, не від ОПЗЖ, а потроху від усіх, хто в принципі вважає, що в державі почали щось робити", – сказав РБК-Україна директор групи "Рейтинг" Олексій Антипович.
Просідання рейтингу ОПЗЖ пов'язано і з тим, що у неї різко скоротилася можливість комунікувати зі своїм виборцем, зазначив виданню директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. Ядерний електорат залишився, але ті, хто вагався, без підживлення інформацією, поступово втрачають активність і йдуть до інших політсил, вважає експерт.
У самій партії вважають, що зможуть відновити свою присутність в медіа-просторі, вигравши суди щодо блокування телеканалів. А справи щодо Медведчука можуть навіть додати відсотки до рейтингу ОПЗЖ, заявив виданню нардеп від цієї політсили Нестор Шуфрич.
"Що стосується рейтингу, ми зможемо про це говорити, коли отримаємо свіжі дані. Але ми припускаємо, що рейтинг нашої партії буде рости. Як показує практика, коли відбувається переслідування опозиції, причому так безпідставно і бездоказово, до того ж коли всі ці процеси бачать люди, то влада тільки втрачає довіру", – уточнив політик.
Опитані виданням експерти вважають інакше. Медведчук не був знаковою фігурою для електорату ОПЗЖ, каже Биченко.
"Більше того, серед їхніх виборців навіть далеко не всі позитивно ставляться до Медведчука. Я не думаю, що через якісь процеси щодо Медведчука їхній електорат більше згуртується", – сказав соціолог.
Відключення телеканалів трохи послабило політсилу на медіа-напрямку. Але від санкцій постраждала тільки одна група в ОПЗЖ. В іншого "крила" – Льовочкіна - Бойка – залишається в арсеналі "інтер", що додає їм "козирів" на внутрішньопартійній арені. Показово, що забезпечувати інформаційний "тил" колегам, які потрапили під санкції і приціл правоохоронців, за допомогою своїх медіа ця група не стала.
"Всередині партії було протистояння між групою Бойка-Льовочкіна і групою Медведчука-Рабіновича. Більш того, група Медведчука-Рабіновича просто потіснила їх на другий план у багатьох організаціях. Бойка довгий час просто не пускали на телеканали, пов'язані з Медведчуком. Відповідно, це вбило будь-яку мотивацію Бойка і Льовочкіна якось витягувати рейтинги ОПЗЖ", – припустив у розмові з виданням політолог Кость Бондаренко.
Публічно лідери ОПЗЖ демонструють єдність, але назвати їхні відносини гладкими не можна. Іноді розбіжності виплескуються назовні. Раніше співрозмовники в керівництві партії описували ці протиріччя різницею в поглядах на російське питання. Якщо група Бойка і Льовочкіна виступала за "багатовекторність", то крило Медведчука – "адепти" тісної дружби з Росією.
Поки обидві частини зберігали рівний рівень впливу на електорат – це тримало їхній союз, змушуючи відкидати дебати в сторону. Тепер же, коли у Льовочкіна-Бойка залишається медіаресурс і рейтинговий кандидат, а Медведчук позбавлений активів – розстановка сил порушена.
Далі сценаріїв розвитку подій кілька. Перший – "газовики" отримують фору, яка допоможе їм зміцнити вагу всередині ОПЗЖ. Недарма в політсилі все частіше в словосполученні "лідер партії" зараз звучить прізвище Бойка і все рідше в цьому контексті згадують Медведчука. Другий варіант – посилення однієї з груп виведе напругу всередині партії на новий рівень і дасть поштовх до розриву "токсичного партнерства".
"Очевидно, що ця партія створювалася для збільшення рейтингу і досягнення кумулятивного ефекту. Якщо цей ефект зникне, то розпад проекту можливий. Єдине – я дуже невпевнений, що саме на ті групи, з яких він спочатку створювався", – сказав Андрій Биченко.
Вільний "шлюб"
У самій політсилі будь-які версії про можливий розкол відкидають і в унісон заявляють про монолітність в її рядах.
"У нас, дійсно, бувають дискусії з багатьох питань, тому що ми демократична партія. Сказати, що у нас немає проблем у партійному будівництві, в інших питаннях – я теж не можу. Це було видно і на прикладі місцевих виборів у тій же Одесі, де я балотувався. Але у мене немає ніяких підстав говорити про те, що в партії можливий якийсь розкол", – сказав РБК-Україна нардеп від ОПЗЖ Микола Скорик, якого вважають близьким до Бойка і Льовочкіна.
За його словами, фракція "чітко стоїть на позиції захисту Віктора Медведчука". А "політичні репресії" проти нього тільки згуртували партію, додав Скорик.
Його колега по фракції Олександр Качний, якого також зараховують до групи "газовиків", вважає, що розмови про розкол цілеспрямовано запускають їхні противники.
"Зараз у нашій політичній силі взагалі не стоїть ніяких питань з приводу роз'єднання чи ослаблення спільної позиції всередині. Я б навіть сказав – навпаки. Зараз на тлі цих проблем, штучно створених довкола керівника політради Віктора Медведчука, ми згрупувалися і стали більш згуртовано реагувати на ці виклики", – прокоментував виданню нардеп.
Нестор Шуфрич каже, що в єдності їхньої партії можна було переконатися, подивившись на засідання суду у справі Медведчука. За його словами, там було понад два десятки нардепів, які на той момент були присутні в Києві, зокрема Юрій Бойко, Вадим Рабінович та Юлія Льовочкіна.
"Якщо, згідно з інсайдами, влада дійсно хотіла нас розколоти, то їй потрібно було не лупити по одній із частин нашої політичної сили. Їм варто було б дочекатися, коли внутрішня конкуренція досягне такого рівня, коли два самодостатні лідери не зможуть бути разом. Це Бойко і Медведчук. Сказати, що цієї тенденції не було, було б некоректно. Сказати, що це було б неможливо – я б не сказав", – зазначив парламентар.
Але, за його словами, санкції та кримінальні справи щодо представників політсили нівелювали всі негаразди між її керівництвом. І в майбутньому Шуфрич виключає будь-які відцентрові процеси в ОПЗЖ.
"Уже сьогодні можу сказати, що і на президентських, і на парламентських виборах ми будемо єдині. Наш лідер – Бойко – буде нашим кандидатом у президенти і поведе партію першим номером на чергових або позачергових парламентських виборах", – заявив нардеп.
Думки політологів у цьому плані частково збігаються. Принаймні всі вони сумніваються, що розкол ОПЗЖ можливий в близькому майбутньому.
"Я не вірю в розкол, тому що знаю про внутрішні зобов'язання, які виходять за рамки тільки політичних контактів. Групи Бойка-Льовочкіна і Медведчука-Рабіновича пов'язує дещо більше ніж просто політика, є певні фінансові та бізнес зобов'язання, які зараз неможливо розірвати. Тому вони приречені бути разом", – упевнений Кость Бондаренко.
Якщо хтось із нардепів-списочників зважиться вийти з фракції ОПЗЖ, він ризикує втратити мандат, нагадав політолог Володимир Фесенко. Тому навряд чи зараз, в нинішньому скликанні Ради, можливий розпад партії, вважає експерт.
"Ситуація, коли політичний шлюб начебто зберігається, але подружжя спить окремо – ця ситуація, ймовірно, вже відбувається. Між групами і так не було особливої любові", – уточнив політолог.
При цьому він вважає, що група Льовочкіна-Бойка буде поступово дистанціюватися від Медведчука і спостерігати за подальшим розвитком подій. Формально вони будуть підтримувати свого соратника, при цьому займаючи більш помірковану позицію, щоби не йти на пряму конфронтацію з владою.
"Цілісність ОПЗЖ буде залежати від того, якою буде подальша доля Медведчука. Якщо проблеми для нього продовжаться, якщо він залишиться під арештом, якщо буде ризик, що він отримає судовий вирок – це вплине на партію. Поки що рано робити прогнози, як ситуація з Медведчуком позначиться на партії. Вся ця епопея з ним – на мій погляд, ще мінімум на два-три роки", – зазначив Фесенко.
Він вважає, що тектонічні перебудови в ОПЗЖ можливі ближче до виборів. На думку політолога, тоді "газовики" можуть створити свій власний політичний проект, у якого будуть непогані шанси залишитися на плаву і потрапити в наступний парламент.
Ще один можливий наслідок, на який вказують експерти – поки ОПЗЖ" лихоманить", на їхньому полі можуть з'явитися інші проекти, націлені на той же електорат. Одним із непрямих вигодоодержувачів подій навколо Медведчука став Євгеній Мураєв. Його телеканал " Наш" допоміг колишнім глядачам підсанкційних каналів заповнити інформаційний вакуум. Але на його особистому рейтингу ослаблення партії-суперника поки не сильно відбилося.
Паралельно в політичних колах з'явилася інформація про те, що створювати новий проект взявся колишній лідер "Партії регіонів" і "Опозиційного блоку" Борис Колесніков. Свою партію "Україна – наш дім" політик хоче презентувати в найближчі тижні. За його словами, команда буде представлена фахівцями з різних сфер і різних регіонів країни.
У ЗМІ зв'язок з новим проектом приписують Рінату Ахметову і його бізнес партнеру, мажоритарнику від "Опоблоку" Вадиму Новинському. У близькому оточенні нардепа цю інформацію категорично заперечують, заявляючи, що "поки це особиста ініціатива Колеснікова". Співрозмовники видання в ОПЗЖ стверджують, що ніяких пропозицій про співпрацю чи об'єднання з новою політсилою їм не надходило.
Але варто зауважити, що з медійної точки зору група Ахметова також є непрямим "бенефіціаром" закриття телеканалів групи Медведчука – значна частина аудиторії, як стверджують експерти, перейшла на інформаційний телеканал "Україна 24". Позиції якого є сильними, зокрема, на підконтрольній Києву території Донецької та Луганської областей. Частим гостем ефірів телеканалів Ахметова є Борис Колесніков.
За словами Олексія Антиповича, запит на створення партії в електоральній ніші ОПЗЖ є. Але ця політична сила має цілитися не стільки на проросійські настрої, скільки на гасла колишньої "Партії регіонів" – "стабільність, розвиток, економіка". Друга запорука успіху такого проекту – сучасні, відносно нові спікери, в тому числі з середовища регіональних лідерів. Інакше всі зусилля з його створення обмежаться дробленням електорату ОПЗЖ і навряд чи зможуть гарантувати потрапляння в парламент.
***
Єдність представників колишнього "біло-блакитного" табору зазвичай трималася на двох стовпах – рейтингу і взаємній вигоді. Коли ці складові руйнуються, то і союзна "конструкція" опиняється під загрозою. Санкції та інтерес влади до персони Віктора Медведчука посилили групу Сергія Льовочкіна та Юрія Бойка. Питання в тому, чи захочуть вони рятувати цей союз. Якщо так – то на яких умовах і чи будуть вони прийнятні для партнерів.