Бунтівна Феміда. Як Зеленський вирішив конституційну кризу і що чекає на КСУ
Президент Володимир Зеленський своїм указом фактично позбавив повноважень голову Конституційного суду Олександра Тупицького. Це рішення може покласти край тривалому протистоянню між главою держави і суддями КСУ. Детальніше – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Гостра фаза цієї "війни" почалася 27 жовтня 2020 року, тоді Конституційний суд скасував ключові норми електронного декларування. Це резонансне рішення заблокувало на певний час перевірку всіх е-декларацій чиновників і викликало невдоволення західних партнерів України.
Парламенту довелося терміново повертати в законодавство видалені норми, а президент Зеленський і зовсім запропонував розпустити "бунтівний" суд. Тим більше, що невдоволення його рішеннями у провладній команді виникло задовго до цього. Ще восени і взимку 2019 року КСУ фактично загальмував "турборежим" Зе-команди і загорнув ряд її конституційних ініціатив.
Не додали популярності Конституційному суду і його неоднозначні рішення з критикою норм закону про Національне антикорупційне бюро. При цьому ні Конституція, ні закон про КСУ не дає кому-небудь право звільнити суддів цього суду. Ці повноваження з 2016 року є тільки у самих суддів-конституціоналістів.
Максимальна захищеність "слуг Феміди" поставила перед Офісом президента достатньо складну задачу. В ході майже тримісячної боротьби з КСУ команді влади для її вирішення довелося задіяти не тільки законодавчі інструменти, але і силовий блок.
Полювання на голову
В кінці грудня 2020 року правоохоронці пригадали Тупицкому стару справу про заволодіння активами Зуєвського енергомеханічного заводу. Це підприємство, яке зараз розташоване на окупованій території Донецької області, у 2009-2010 році змінило власників. За даними Державного бюро розслідувань (ДБР) і Офісу генпрокурора, цей процес відбувався незаконно, і до нього нібито причетний Тупицький, що був тоді головою Донецького апеляційного господарського суду.
ДБР у відповіді на запит РБК-Україна повідомило, що розслідування по цьому епізоду було розпочато в квітні 2013 року і триває досі. Терміни слідства, яке веде "майданівський департамент" бюро, нещодавно суд продовжив ще на два місяці – до 28 травня.
Тупицький залишається підозрюваним за двома статтями Кримінального кодексу – "надання свідомо неправдивих свідчень" і "примушування свідка до відмови від дачі показань". Втім, строки давності за цими не тяжкими злочинами вже минули, і в'язниця голові КСУ не загрожує.
Але це не стало перешкодою для того, щоб вперше в українській історії президент відсторонив суддю Конституційного суду від посади на час слідства. Відповідний указ Зеленський підписав 29 грудня 2020 року, а через два місяці продовжив його дію до 28 березня поточного року.
За день до цієї дати глава держави фактично позбавив повноважень Тупицького, а також його найближчого соратника в Конституційному суді Олександра Касмініна. Зеленський скасував укази екс-президента Віктора Януковича від 2013 року про їх призначення суддями.
Представник президента в КСУ Федір Веніславський заявив РБК-Україна, що це зроблено законно. Підставою стало рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про "аудит" всіх указів Януковича, які потенційно можуть нести загрозу державі.
Веніславський вказав на історію з оформленням земельної ділянки Тупицького в окупованому Росією Криму, а також на його особливу думку щодо "референдуму" на півострові. Мовляв, це демонструє його проросійську позицію і суперечить інтересам "національного суверенітету України".
"Хай тепер самі ті, хто допускав такі антиукраїнські дії, відчують на собі дію указу президента", – додав представник Зеленського.
Депутат впевнений, що спеціальних засідань Великої палати Конституційного суду для розгляду указу президента не потрібно (Тупицький своїм розпорядженням від 29 березня скликав КСУ на 12 квітня, – ред.), а Касмінін з Тупицьким вже втратили свій статус суддів де-факто. Найближчим часом Офіс президента планує оголосити конкурс на їхні місця.
Адвокат голови КСУ Костянтин Дорошенко заявив виданню, що його клієнт не бажає поки що публічно і детально висловлювати свою позицію щодо указу Зеленського. "Але, звичайно ж, ми вважаємо його незаконним", – додав захисник.
Попередні укази про відсторонення Тупицького його адвокати намагалися оскаржити у Верховному Суді, але поки що безуспішно. ВС зазначив, що не в праві оцінювати відповідні рішення глави держави і перенаправив позивачів до Конституційного суду.
З огляду на повільність української судової системи і те, що дев'ятирічний термін повноважень Тупицького і так закінчується в травні наступного року, його шанси успішно оскаржити указ Зеленського і повернути собі мантію судді КСУ виглядають мінімальними.
Більш того, крім кримінальних справ, його також намагаються притягнути до адміністративної відповідальності. У лютому і березні Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) склало на Тупицького відразу три адміністративні протоколи за конфлікт інтересів.
Суд на паузі
Попри відсутність Тупицького, якого охорона КСУ з початку року не пускала в будівлю, Конституційний суд так і не зміг вийти зі стану "летаргічного сну". З кінця жовтня минулого року, після резонансного рішення по е-декларуванню судді не винесли жодного рішення, а з 22 березня і зовсім пішли на карантин і перейшли в режим "дистанційної роботи".
"Ситуація ненормальна, фактично чотири місяці КСУ свої повноваження не виконує. Так, було те скандальне рішення (по е-декларуванню, – ред.), але це не означає, що після нього суд повинен наглухо заблокуватися і не виносити взагалі ніяких рішень", – сказала представник парламенту в КСУ Ольга Совгиря ("Слуга народу") в коментарі РБК-Україна.
Депутат зазначила, що зараз КСУ завантажений справами і зобов'язаний їх оперативно розглядати.
Її колега по парламенту Федір Веніславський не згоден, що суд "простоює". Він звертає увагу, що судді працюють в колегіях і виносять багато "технічних" рішень. Наприклад, подовжують терміни розгляду скарг, погоджуються або відмовляються відкривати конституційні провадження.
"Говорити, що КСУ заблокований, абсолютно неправильно. Але так, є певні намагання від найближчих прихильників і соратників Тупицького яким-небудь чином затягувати розгляд справ, це очевидно", – сказав представник президента.
Більш того, за його інформацією, судді вже підготували проекти рішень з ряду конституційних подань, які можуть бути прийняті на найближчих засіданнях. Яких саме питань вони стосуються, Веніславський уточнити відмовився.
Самі судді також нарікають на ряд об'єктивних обставин, які заважають їм повернутися в звичний режим роботи. Так, суддя Ігор Сліденко у коментарі виданню зазначив, що до початку березня діяльність суду тільки-тільки почала налагоджуватися, але карантин порушив усі плани.
Суддя Віктор Кичун, якого парламент призначив на цю посаду лише місяць тому, каже, що потрібно відновити не тільки нормальний режим роботи КСУ, але і довіру до цієї інституції. На його думку, цьому посприяють "справедливі для суспільства" рішення.
"Треба виносити рішення, які об'єднують. Я вважаю, що таким могло б стати, наприклад, рішення про мову (мається на увазі закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", – ред.). Щоб показати згуртованість, щоб не було груп інтересів, щоб показати, що ми всі представники в КСУ від українського народу", – заявив суддя РБК-Україна.
Ще один момент, який, за словами Кичуна, породжує неприязнь людей до Конституційного суду – це "необґрунтовано висока" зарплата суддів. У середньому вона становить близько 300 тисяч гривень на місяць.
"Це, знаєте, теж є додатковим елементом ненависті до суддів КСУ, що вони, мовляв, отримують величезні зарплати, а виносять такі сумнівні рішення", – додав він.
Вийти з карантину суд планує ближче до середини квітня. До цієї пори ніяких рішень від нього очікувати не варто, адже "дистанційна робота" не передбачає онлайн засідань служителів конституційної Феміди.
Допомога від Європи
Паралельно з розслідуваннями правоохоронців з боку влади велася і законодавча робота, щоб приструнити "бунтівний" суд. Первісна ініціатива Зеленського з розпуском всього складу КСУ не знайшла підтримки в парламенті. Тому була створена робоча група для підготовки компромісного варіанту.
Наприкінці грудня депутати від правоохоронного та правового комітетів Ради представили результат своєї роботи – законопроект "Про конституційну процедуру". У ньому прописані всі аспекти діяльності суду, у тому числі щодо розширення підстав для притягнення суддів КСУ до дисциплінарної відповідальності. Серед інших нововведень – підвищення мінімально необхідного кворуму для прийняття рішень з 10 до 12 суддів та запровадження автоматизованої системи розподілу справ.
Для зняття всіх сумнівів серед депутатів і юристів цей законопроект відправили на аналіз в комісію Ради Європи "За демократію через право" (Венеційська комісія). Свій вердикт європейці оголосили 22 березня. В цілому вони підтримали документ, але надали ряд рекомендацій, які, на їхню думку, посилять незалежність і авторитет Конституційного суду.
Серед них порада для української влади залучити міжнародних експертів до процедури призначення суддів Конституційного суду. Крім того, "Венеційська комісія" пропонує зробити кворум для прийняття рішень КСУ не постійним, а "плаваючим", тобто в залежності від кількості присутніх суддів.
Ольга Совгиря, один з авторів цього законопроекту, вважає, що багато побажань "Венеційки" можна буде врахувати при доопрацюванні документа. На її думку, головне, що комісія Ради Європи позитивно поставилася до ініціативи українських депутатів і не визнала її посяганням на незалежність органу конституційної юрисдикції.
Щоправда, рекомендація про "міжнародників", зазначила депутат, найближчим часом навряд чи буде реалізована.
"Побажання "Венеційки" залучити міжнародних експертів, воно зараз, як би це сказати, не розробляється нами. Ми його почули, ми його не відкидаємо, але ми працюємо поки що в іншому напрямку", – уточнила вона.
Совгиря впевнена, що після висновків Комісії у депутатів Ради більше немає аргументів, щоб не підтримати законопроект про конституційну процедуру. За її прогнозами, документ цілком реально прийняти до кінця весни. Вона впевнена, що після вступу закону в силу, "конституційна криза" більше не повториться.
"Те, що відбувається, стало можливим через наявність дірок в законі про КСУ. Розумієте, він дірявий, він занадто загальний. І ці занадто загальні положення можна використовувати в своїх інтересах, що і робив Конституційний суд", – сказала парламентарій.
Представник президента Федір Веніславський також вітає висновки "Венеційської комісії" і вважає всі її зауваження та рекомендації "адекватними". На його думку, саме цей законопроект буде одним з перших поставлений на голосування, коли Рада вийде з карантину.
В самому суді рішення європейської інстанції коментують більш стримано. Суддя Ігор Сліденко, який і був доповідачем у справі щодо скасування е-декларування, сприйняв поради "Венеційки" з певним скепсисом.
"Чесно кажучи, після всіх цих подій я висновки або "opinion" (думка, – ред.) "Венеціанської комісії" всерйоз не сприймаю. Чому? Тому що мені здається, що вона дивиться на всі ці проблеми дещо однобоко", – заявив він.
* * *
Команда Володимира Зеленського все частіше в конфліктних ситуаціях вдається до інструменту "політико-правових" рішень. Звільнення голови КСУ, очевидно, з їх числа. Не можна сказати, що це новий підхід – з перемінним успіхом його використовували й інші президенти. Правда, нерідко через роки суди скасовували такі рішення.